РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Відповідно до мети і задач дослідження робота складалась з двох частин:
клінічної та експериментальної.
Клінічна частина включала досвід хірургічного лікування 209 хворих з проривною
виразкою ДПК, ускладненою перитонітом, оперованих в КМК ЛШМД за період з 2000
по 2005 рр.
Всі хворі госпіталізовані в клініку у невідкладному порядку. Чоловіків було
185 (88,5%), жінок – 24 (11,5%). Вік хворих від 17 до 74 років (табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих за статтю та віком
Стать
Вік, років
до 20
21–30
31–40
41–50
51–60
61–70
старше 70
загалом
Чоло-віки
абс.
36
55
42
26
12
185
4,3
17,2
26,3
20,1
12,4
5,8
2,4
88,5
Жінки
абс.
24
1,4
2,9
3,4
1,4
1,9
0,5
11,5
Разом
абс.
39
61
49
29
16
209
4,3
18,6
29,2
23,5
13,8
7,7
2,9
100
Аналізуючи розподіл хворих за віком та статтю, ми дійшли висновку, що проривну
виразку ДПК спостерігають переважно у чоловіків працездатного віку – від 20 до
50 років (у 63,6%). Виявлено значну частоту виникнення проривної виразки у
пацієнтів віком до 30 років (у 22,9%).
Аналіз часу, що минув з моменту перфорації до госпіталізації, свідчив, що в
строки до 6 год госпіталізований 141 (67,5%) хворий, від 6 до 12 год – 47
(22,5%), від 12 до 24 год – 21 (10%). Причиною пізньої госпіталізації було
невчасне звернення по медичну допомогу – у 18 (85,7%) хворих, діагностична
помилка на догоспітальному етапі – у 3 (14,3%).
Діагноз проривної виразки, ускладненої перитонітом, базувався на аналізі даних
анамнезу, клінічних ознак та результатів комплексного обстеження паціентів.
В анамнезі відомості про виразкову хворобу до 1 року були у 19 (9,1%)
пацієнтів, до 5 років – у 57 (27,3%), понад 5 років – у 47 (22,5%); у 86
(41,1%) – таких відомостей не було, проте під час детального опитування у 32
(15,3%) з них виявлені скарги на періодичну печію, тупий біль та інші
диспептичні явища, у 54 (25,8%) – перфорація виразки стала першою ознакою
захворювання. Характерно, що клінічні прояви виразкової хвороби були відсутні
переважно у хворих віком до 30 років (у 81,5%). Наші спостереження показали, що
перфорація частіше (у 50,2%) виникала у хворих з коротким виразковим анамнезом
(до 1 року) або без такого. У 183 (87,6%) пацієнтів перфорації передував
продромальний період захворювання тривалістю від 1 до 7 діб. це проявлялось
посиленням відчуття „тяжкості” у надчеревній ділянці після їди, періодичним
виникненням помірно вираженого болю, нудоти, відрижки, здуття живота.
Під час клінічного обстеження хворих звертали увагу на ознаки, характерні для
перфорації виразки, які А. Мондор (1938) розділив на дві групи: 1) основні –
біль, захисне напруження передньої черевної стінки, виразковий анамнез; 2)
другорядні, які розділені на загальні (пульс, дихання, температура тіла),
функціональні (загальна слабість, спрага, сухість в роті, блювання, затримка
відходження газів та випорожнення) та фізичні (визначені під час огляду,
пальпації, перкусії, аускультації).
Біль в животі відзначали всі пацієнти. Раптовий, „кинжалоподібний” біль у
надчеревній або в правій підреберній ділянці, що поширювався на праву половину
або всю черевну порожнину, відзначали 178 (85,2%) хворих; у 31 (14,8%) –
інтенсивність болю постійно зростала. Захисне напруження мўязів передньої
черевної стінки відзначене у 192 (91,9%) пацієнтів, помірна ригідність під час
глибокої пальпації – у 17 (8,1%). За даними перкусії печінкова тупість не
виявлена у 143 (68,4%) спостереженнях. Сухість у роті відзначали 198 (94,7%)
пацієнтів. Основні симптоми проривної виразки залежно від строків
госпіталізації з моменту перфорації наведені у табл. 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Провідні симптоми проривної виразки залежно від строків з моменту перфорації
Симптом
Кількість спостережень у строки з моменту перфорації, год
Разом
до 6
6–12
понад 12 г
абс.
абс.
абс.
абс.
Раптовий біль
139
98,4
32
68,1
33,3
178
85,2
Напруження мўязів передньої черевної стінки
140
99,1
37
78,7
15
71,4
192
91,8
Симтом Щоткина–Блюмберга
59
41,8
34
72,3
20
95,2
113
54,1
Відсутність печінкової тупості
81
57,4
42
89,4
20
95,2
143
68,4
Блювання
31
22
11
23,4
18
85,7
60
28,7
Затримка випорожнен-ня та відходження газів
129
91,5
39
82,9
20
95,2
188
89,9
Сухість у роті
132
93,6
45
95,7
21
100
198
94,7
Під час аналізу співвідношення основних симптомів проривної виразки в залежно
від строків з моменту перфорації встановлені певні закономірності. Раптовий
біль, виражений у перші години після перфорації, змушує більшість пацієнтів
звернутись по медичну допомогу у строки до 6 год. Симптом Щоткина–Блюмберга
спостерігали в усіх групах хворих, проте, частіше його визначали у пацієнтів,
госпіталізованих у більш пізні строки, коли захисне напруження мўзів передньої
черевної стінки зменшувалося. Блювання спостерігали частіше у міру
прогресування перитоніту та інтоксикації. Така сама закономірність відзначена і
щодо затримки випорожнення й відходження газів. Сухість у роті та спрагу
відзначали практично усі хворі.
Класичні ознаки проривної виразки спостерігали у 166 (79,4%) пацієнтів, у 40
(19,2%) – перебіг захворювання був малотиповим, у 3 (1,4%) – діагноз
встановлений за даними лапароскопії.
Під час обстеження супутні хронічні захворювання виявлені у 54 (25,7%)
пацієнтів: ішемічна хвороба серця – у 7, хронічний гепатит – у 9, хронічний
холецистіт – у 8, хронічний панкреатит – в 11, цукровий діабет – у 2,
нарк