розділ 2, §1). Так, врахування соціальних факторів реалізувалось
через: 1) налагодження взаємодії із батьками студентів; 2) формування культури
споживання мас-медійного продукту; 3) створення сприятливих умов для участі
студентської молоді у роботі громадських організацій.
У навчальних закладах, в яких проводилась експериментальна робота склалися свої
традиції роботи із батьками, тому ми намагались не порушувати їх, а
доповнювати. У вищих навчальних закладах традиційно відбуваються зустрічі із
батьками студентів під час святкування Днів факультету. Батьки спілкуються із
представниками деканату, кураторами студентських груп, науково-педагогічними
працівниками, студентами.
З метою позитивного впливу сім’ї на підвищення рівня громадянськості
студентської молоді, ми при допомозі наставників студентських груп: а)
організовували зустрічі, на яких обговорювали питання професійної перспективи
випускника вищого аграрного навчального закладу, місця і ролі даного фахівця у
суспільстві; б) обговорювали з батьками вимоги, які ставить сучасне суспільство
перед громадянином та основні якостей, які повинні бути сформовані у
майбутнього спеціаліста як: професіонала своєї справи, громадянина-патріота
своєї країни, інтелігента – порядної, високоморальної, освіченої особистості;
в) надавали консультативну допомогу батькам з правових, педагогічних,
психологічних та інших питань; г) з’ясовували труднощі у набутті професійної
компетентності, вихованні моральних якостей студентів. Досвід такої роботи
засвідчив, що вона потрібна, оскільки батьки проявляли зацікавленість,
висловлювали стурбованість з приводу можливостей реалізації набутих професійних
знань та вмінь своїми дітьми, спільно обговорювали перспективи спеціальності,
яку здобували студенти. Проте, була частина батьків, які не цікавились
проблемами, що обговорювались або не відвідували навчальний заклад.
Засоби масової інформації мають великий вплив на формування громадянської
позиції студентської молоді. Проте для його реалізації потрібна цілеспрямована
діяльність науково-педагогічних працівників, виховників. Як свідчать дані
опитування для 13 % студентів основним видом діяльності на дозвіллі є перегляд
телепередач та читання преси. Основними напрямами роботи, спрямованими на
створення умов для виховання громадянських якостей студентів, у ході
формувального експерименту були:
а) формування інформаційної культури, що обумовлювало вибір студентом
високоякісного українського національного теле-радіо продукту та преси.
Студенту, як споживачу було дано можливість самостійно обирати те, що його
цікавить у пропонованому, але ми ставили завдання формувати у студентської
молоді відповідні естетичні смаки, викликати інтерес до проблем розвитку
української культури, політики, освіти за допомогою засобів масової
інформації.
б) Розвиток критичного мислення, що полягав у аналізі та співставленні різних
думок, поглядів на інформацію, події, явища, висвітлені у мас-медії. Так,
наприклад студентам експериментальних груп було запропоновано підібрати
матеріал з проблеми конституційної реформи в Україні із різних джерел:
інтернету, телепередач, періодичної преси, з наступним їх обговоренням. Така
форма роботи дала змогу зацікавити студентів суспільно-політичним життям
держави, підвищити рівень правової та політичної культури, розвивати критичне
мислення, формувати вміння висловити свою думку та відстоювати її, толерантно
відноситись до інших.
в) Рекомендації студентам щодо перегляду певних програм, фільмів,
прослуховування радіопередач, читання статей у пресі, які були цікавими і
сприяли формуванню певних громадянських якостей. Нами було здійснено аналіз
телепередач на різних каналах і відібрано ті, які на нашу думку, містили
сприятливий матеріал для становлення громадянської позиції студентської молоді.
Основними з них були: інформаційні програми, „Сільський час”, „Правовий
всеобуч”, „Імена”, „Родом з України”, „Я так думаю”. Окрім цього нами було
організовано перегляд документальних та художніх фільмів та їх обговорення,
рекомендовано перегляд програм присвячений 60-тій річниці Перемоги у Великій
Вітчизняній війні. Особливо ми рекомендували студентам знайомитись із газетою
НАУ „За сільськогосподарські кадри”, у якій традиційними є рубрики: „Люди твої,
університет”, „Духовність”, „Дозвілля”, „Запитували - відповідаємо”.
Значні потенційні виховні можливості формування громадянськості студентства
мають молодіжні громадські об'єднання. Вони є спільнотами, у яких студенти
здійснюють суспільно-значиму, демократично улаштовану діяльність, спрямовану на
поліпшення життя членів об'єднання, мікросоціального простору, у ході якої у
членів громадського об'єднання формуються суспільно значимі якості, уміння
правової взаємодії й участі в соціальній творчості. Виховання, як складова
частина процесу соціалізації, є цілеспрямованим процесом громадянського
формування особистості, її включення в різні види соціальних відносин, у
спілкування, гру, практичну діяльність, тобто саме в ті сфери життєдіяльності,
які в комплексі і складають сутність соціально-педагогічної діяльності
громадських молодіжних об’єднань [169].
Аналіз діяльності молодіжних громадських організацій, засвідчив, що вони є
ефективною формою становлення громадянськості студентської молоді. Студенти,
які є учасниками роботи молодіжних організацій, мають можливість підвищити
рівень сформованості громадянськості через: 1) громадянську освіту,
оволодіваючи політичними, правовими, економічними знаннями, набуваючи
соціально-політичну
- Киев+380960830922