РОЗДІЛ 2
Оцінка рівня життя населення регіону
(на прикладі Житомирської області)
2.1. Методика оцінки рівня життя населення регіону
Складність дослідження рівня життя населення в Україні пояснюється
неоднозначністю соціально-економічного розвитку та неможливістю застосування
ані старих, ані зарубіжних методик, особливо в середньостроковому аспекті. Таке
дослідження вимагає першочергової побудови власної концепції рівня життя
населення на основі базових цінностей, що сьогодні сформувалися та до яких
прагне суспільство, і на цій основі проведення аналізу відповідних змін.
При відсутності тривалий час справжнього регіонального управління для України
нагальними є проблеми вивчення реального життєвого рівня населення областей.
Актуальними є проблеми визначення закономірностей формування рівня життя
населення регіону, причин цих зрушень і, відповідно, напрямків удосконалення
соціально-економічної політики з точки зору найшвидшого досягнення поставлених
регіональних цілей першочергового покращення рівня життя населення.
Специфічні умови розвитку окремих областей України є дуже різними (як за
природним, так і за демографічним, економічним, соціальним, екологічним
потенціалом). Методики дослідження рівня життя населення мають пристосовуватися
до конкретних умов розвитку певних територій, враховувати етапність розвитку
економіки і відповідно до цього модифікуватися.
В основі сучасних методик вимірювання життєвого рівня лежить два принципово
відмінних підходи: аналіз системи показників та побудова інтегрального
показника. В даному дослідженні пропонується використовувати систему
показників, оскільки інтегральний показник не дає можливості детального аналізу
причин змін життєвого рівня регіону, особливо в середньостроковому часовому
періоді. Призначення інтегральних показників – встановлення місця окремого
регіону стосовно інших регіонів. Мета даного аналізу – виявлення
закономірностей формування рівня життя в окремо взятому регіоні в
середньостроковому часовому горизонті. Індекс же життєвого рівня в часі може
показати зміну загального рівня, проте відсутні моделі досліджень, де
зазначається вплив окремих факторів на такі зміни. В даному дослідженні головне
– встановити чинники впливу на зміну життєвого рівня.
В основу концепції пропонується закладати цінності суспільства з розвинутою
ринковою економікою, рівня якого Україна прагне досягти в своєму розвитку.
Основна цінність – людина з її потребами. Основними положеннями концепції рівня
життя населення для України сьогодні є наступні:
перехід від орієнтованості на загальний економічний розвиток країни до
усвідомлення цінності окремої особистості;
врахування інфраструктурного чинника (країни з перехідною економікою
характеризуються низьким розвитком інфраструктури (умов життєдіяльності), що
значно зменшує можливості підвищення життєвого рівня).
Передбачається, що при зміцненні економіки України, досягненні нею
європейського рівня розвитку, основні положення концепції трансформуються
наступним чином:
створення економіки держави, що відповідає потребам та цінностям її громадян
(соціально орієнтованої держави);
переорієнтація з дослідження потреб (задоволення яких уже відбуватиметься на
високому рівні) до головних цінностей суспільства (що призведе до поширення
використання суб’єктивних методів оцінки).
Відповідно до мети та завдань дослідження, аналіз рівня життя населення регіону
пропонуємо проводити із дотриманням наступних принципів:
системний підхід, тобто рівень життя досліджується через певну сукупність
показників, які необхідно аналізувати у взаємозв’язку та взаємодії; регіон
розглядається як невід’ємна складова країни;
врахування умов розвитку сучасної економіки України (значної диференціації
населення, поширення бідності, одночасної присутності як показників високого,
так і низького розвитку суспільства за світовими стандартами тощо);
врахування специфіки розвитку регіону;
дослідження рівня життя на макро- та мікрорівні (при аналізі створених
суспільних умов підвищення життєвого рівня доцільно використовувати
макропідхід; при визначенні рівня задоволення потреб населення, аналізі наявних
ресурсів розрахунки проводять на мікрорівні);
аналіз доходів та витрат населення у розрізі домогосподарств, оскільки це
відображає реальний рівень споживання на душу населення та дозволяє встановити
міру диференціації суспільства;
поєднання об’єктивного та суб’єктивного методів дослідження рівня життя
населення (важливою є не тільки статистична оцінка досягнутого рівня життя, а й
самооцінка населенням досягнутого рівня добробуту, задоволеності створеними
суспільними умовами).
На рис. 2.1 зображено схему дослідження життєвого рівня населення регіону, на
основі якої здійснюватиметься подальший аналіз.
Перший блок – “Умови для підвищення рівня життя населення, створені на
державному та регіональному рівні”. Як зазначалося раніше, на рівень життя
суттєво впливають умови, створені в суспільстві, що є необхідними передумовами
формування відповідного життєвого рівня. Державна макроекономічна політика
створює як відповідні умови розвитку суспільства, так і особистості зокрема, що
впливає на її життєвий вибір. Проте на регіональному рівні існують суттєві
розбіжності в життєвому рівні населення, що пов’язано зі специфікою розвитку
кожної території та умовами її формування. Тому окремим блоком розглядаються як
макроекономічні державні, так і регіональні передумови життєвого рівня
населення.
Проте формування відповідного життєвого рівня залежить від розвитку основних
суспільних сфер, що фінансуються або регулюються держа
- Киев+380960830922