РОЗДІЛ 2
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Польові та лабораторні дослідження проводили протягом 2003-2005 рр. на полях Інституту землеробства південного регіону, розташованому на правому березі Дніпра, Дніпровського району м. Херсона, в зоні Інгулецької зрошувальної системи.
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень
Ґрунтові умови дослідної ділянки типові для зрошуваної зони півдня України. За даними обстежень, ґрунт даної ділянки темно-каштановий залишково солонцюватий середньосуглинковий за механічним складом, містить 40,66% фізичної глини. Ґрунтоутворююча порода - середньо-суглинковий лес, збагачений вапном та гіпсом, що залягає на глибині 2,5-3,5 м. На глибині 63-90 см існує добре розвинутий карбонатно-ілювіальний горизонт, що обмежує розвиток кореневої системи рослин.
Шар ґрунту 0-50 см, в якому розміщена більша частина кореневої системи картоплі, характеризується наступними показниками: найменша вологоємність (НВ) - 22,8%, вологість в'янення - 9,8%, запаси продуктивної вологи складають 921 м3/га.
Ґрунт характеризується малою потужністю гумусового горизонту (47-52 см) та низьким вмістом гумусу (2,15%). Орний шар ґрунту вміщує багато пилу, незначну кількість водотривких агрегатів більше 0,25 мм, характеризується високою щільністю складення ґрунту, слабкою водопроникністю, недостатньою водоутримуючою здатністю, схильністю до набухання, запливання та кіркоутворення. Агрохімічні властивості дослідної ділянки свідчать про середній вміст основних елементів живлення в орному шарі ґрунту (табл. 2.1). Зі збільшенням глибини вміст гумусу та інших елементів живлення зменшується.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунту дослідної ділянки (дані лабораторії меліоративного ґрунтознавства ІЗПР)
Шар ґрунту, смВміст гумусу, %Валовий азот, %Валовий фосфор, %Нітрифі-каційна здатність ґрунту, мг/кгОбмін-ний калій, мг/кгСума легко-розчин-них солей, %0-202,150,1710,09119,03300,0820-401,650,1470,0718,62600,0740-601,080,1000,0416,32100,0660-800,770,0920,0453,62100,0780-1000,510,0910,0477,82000,06100-1500,500,0490,0516,82200,06150-2000,540,0550,0516,32400,07
Сольовий рН шару 0-40 см близький до нейтрального (рН 7,0), з глибиною зростає до 8,0-8,7. Ґрунтові води на ділянці розміщені на глибині 7-10 м і не чинять впливу на всю зону аерації.
Клімат південного Степу України характеризується великими ресурсами тепла та недостатнім зволоженням. Середньорічна температура повітря складає 9,8 0С.
Сума ефективних температур (вище 10 0С) складає 3200-3400 0С. Тривалість безморозного періоду коливається від 180 до 200 днів, вегетаційного - 225-230 днів. Така велика кількість безморозних днів дозволяє використовувати на півдні України метод двоврожайної культури картоплі. У середньому за рік випадає 330-380 мм атмосферних опадів. Гідротермічний коефіцієнт дорівнює 0,6-0,8. Розподілення опадів протягом вегетаційного періоду нерівномірне.
За березень - жовтень спостерігається у середньому 50 суховійних днів, досягаючи максимуму 75 днів, тобто кожний третій день може бути суховійним.
Весна характеризується швидким наростанням температури повітря. Заморозки припиняються у другій декаді квітня, але в окремі роки спостерігаються і у третій декаді травня. Максимальні температури досягають 25-30 0С.
Літо жарке, посушливе, тривалістю біля 5 місяців. Максимальна температура повітря в окремі дні досягає 39-40 0С. У літній період випадає більша частина річної кількості опадів, переважно у вигляді злив, волога від яких швидко стікає і випаровується. У літні місяці буває в середньому 4-8 днів з опадами. В південному Степу України щорічно бувають бездощові періоди тривалістю 40-45 днів, інколи - 60 днів і більше. Недостатня кількість опадів, нерівномірний їх розподіл, а також посухи обумовлюють необхідність штучного зрошення.
Осінь характеризується збільшенням хмарності та числа днів з опадами. Перехід середньої добової температури повітря через 10 0С у сторону пониження спостерігається, в середньому, у другій половині вересня, а перехід через 5 0С - у першій декаді жовтня. Осінні заморозки настають у третій декаді жовтня, самий ранній приморозок зареєстрований 17 вересня.
Зима коротка, м'яка, з частими і тривалими відлигами. Середні добові температури повітря, як правило, вище -5 0С.
Характеристика погодних умов у роки проведення дослідів приведена на основі "Коротких технічних звітів по науково-дослідницькій роботі групи метеорологічних та агрометеорологічних спостережень Гідрометбюро м. Херсона за 2003-2005 рр." (додаток А).
Особливості погоди вегетаційного періоду 2003 року пов'язані насамперед з подовженою затяжною весною. Температурні умови третьої декади березня дозволили розпочати садіння картоплі у середньобагаторічні строки. Але збільшення температур повітря і ґрунту в квітні проходило настільки повільно, що ростові процеси у висаджених бульб без попереднього пророщування були загальмовані.
В першій декаді квітня середньодобова температура повітря становила лише 4,5 ?С, що нижче середньобагаторічної на 4,3?. На поверхні ґрунту спостерігались заморозки до - 6,0 ?С. Лише у другій декаді середньодобова температура сягнула рівня звичайної і становила 10,2 ?С, хоча і в цей час мінімальна температура була негативною - 0,8 ?С. Середньодобова температура перейшла через межу 5 ?С 11 квітня, на 17 днів пізніше звичайного. Для третьої декади характерною була суха і помірно тепла погода: середня температура повітря становила 10,5 ?С, на 1,4 ? нижче середньобагаторічної, мінімальна знижувалась до - 0,4 ?С. Відносна вологість повітря зменшувалась до 19%, 6 днів були суховійними.
Саме погодні умови квітня були причиною подовження досходового періоду картоплі: якщо в звичайних умовах сходи з'являлись на 30-й день від садіння, то в звітному році цей процес тривав майже 1,5 місяця. На зміну прохолодній сухій погоді квітня прийшов жар