Вы здесь

Історія становлення тракторобудування на території України в першій третині ХХ століття

Автор: 
Лупаренко Григорій Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001021
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПЕРШІ РОЗРОБКИ ТРАКТОРІВ ТА ЇХ ПОШИРЕННЯ
НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
2.1. Становлення та розвиток тракторобудування в європейських країнах
Кожна країна проходила власний шлях створення такої важливої галузі, як тракторобудування, проте тут мають місце і ряд схожих явищ. Виготовлення тракторів чи моторних плугів всюди розпочиналось за ініціативи підприємців, промисловців, які бачили в цій сфері величезні прибутки і прагнули їх здобути. В цей процес включались наукові діячі, досліджуючи ті чи інші процеси, удосконалюючи машини. Процес розробки та впровадження тракторів можливий лише за певних умов, коли назріла необхідність в цій техніці, та рівень розвитку промисловості дозволяє їх виготовляти. Для організації власного виробництва тракторів в будь якій країні наявність цих умов обов'язкова. Якщо виникла потреба у впровадженні тракторів, за розвиненого сільського господарства, а промисловість не може виконати це завдання, то набуває значних розмірів ввіз машин із-за кордону.
До певного часу подібна ситуація розвивалась самопливом без втручання держави, і це пояснюється тим, що існувала важливіша проблема ? забезпечення с/г машинами більш необхідними, як то сівалки, молотарки, ґрунтообробні машини, які використовували тягову силу худоби. Дещо пізніше, коли виникла ситуація, що не могла бути вирішеною без втручання держави, уряди починають істотно впливають на справу розробки, виробництва чи продажу тракторів.
Впровадження механічного двигуна в сільськогосподарське виробництво розпочалось дещо пізніше, ніж його поширення в промисловості. Проте і там він спочатку в основному використовувався для приведення в рух стаціонарних машин: млинів, молотарок і т.п. Найбільш енергомістка та важка робота в полі, для якої необхідна була велика кількість людей, тварин і часу - оранка ? проводилась без допомоги двигуна.
2.1.1. П о ч а т о к т р а к т о р о б у д у в а н н я в А н г л і ї. Першим, хто намагався пристосувати машину до роботи з плугом, був англійський конструктор Фаулер, який в 1850 р. побудував локомобіль-самохід з лебідкою та балансуючий плуг (перший плуг був побудований для нього заводом Ренсома) [66, с. 16]. В інших частинах світу поступово теж підходять до впровадження двигуна в сільське господарство, але цей перехід в кожній країні мав свої особливості, які обумовлені географічним розташуванням, політичною ситуацією чи режимом, рівнем економічного розвитку.
З середини ХІХ ст. зароджується та розвивається така дисципліна, як мотокультура - "нова агрономічна дисципліна, задачею якої є виявлення явищ, пов'язаних з застосуванням в сільському господарстві теплових двигунів, в тому числі для здійснення польових робіт, а також технічних деталей цих самих двигунів" [2, с. 3]. В зв'язку з тим, що двигуни (спочатку парові) для обробітку ґрунту вперше широко застосовувались в Англії, дослідження їх використання доречно розпочати саме з неї.
В 50-60 рр. ХІХ ст. досить широко розповсюджуються класичні "парові плуги" Fowler тa Howard. Причиною цього була велика потреба в подібних машинах з одного боку, і рівень розвитку промисловості, що дозволив їх виробляти масово, наявність у великій кількості дешевого кам'яного вугілля та налагодження спеціальних організацій з навченим персоналом ? з іншого [1, с. 109]. Фаулер застосував одно та двомашинну систему. При двомашинній обробці локомобілі знаходились по краях поля і почергово тягнули за допомогою лебідки балансирний плуг. Використовувався для оранки і один локомобіль, при цьому на іншому кінці поля знаходився якірний віз із воротом, і локомобіль, перемотуючи канат то в один бік, то інший (канат проходив через блок на якірному возі), рухав плуг. При такій обробці вся сила двигуна використовувалась плугом, і швидкість та потужність були доведена до значних розмірів [14, с. 14]. В подальшому машини цього типу значно зростають в потужності та вазі.
Особливий період розпочався, коли стали широко застосовувати так звані буксируючі трактори. Трактор ? самохідна машина, що буксирує за собою різні сільськогосподарські машини; стаціонарна робота для неї є нехарактерною, основна робота, для якої призначений трактор, є оранка [2, с.17]. Подібне розуміння трактора було поширене практично в усьому світі на початку їх застосування.
Швидкими темпами розвивається тракторобудування в Англії з появою двигунів внутрішнього згорання. Паралельно з цими роботами, проводились дослідження, та експерименти з створення машин для обробки ґрунту в інших державах. За свідченням Тальмейєра перші досліди по буксируючих тракторах здійснено в Угорщині 1904 року. "До локомобіля в 6 номінальних сил причепили п'ятилемішний плуг, який протягом години зорав 1/4 га. на глибину 30 см. Витрата за доброї сухої погоди 90-100 вугільних брикетів. Успіх подібних робіт великий в Європі, особливо в Америці" [2, с. 16].
Попри це давалось взнаки широке розповсюдження парових машин. Так, на першому випробуванні сільськогосподарських тракторів, що було влаштоване Королівським сільськогосподарським товариством в 1910 р., з 11 випробуваних машин 7-ми систем 3 були з паровими двигунами. В цих випробуваннях були в основному машини великої маси і потужності, в них на 1 к.с. на гаку припадало 600-800 фунтів ваги (1ф = 445,36 гр.), при оранці на глибину 5 дюймів (1 дюйм = 25,4 мм.) витрачали близько 65 фунтів гасу на десятину [4, с. 52].
Цікаво, що лише в 1910 р. уряд взявся за справу вибору вдалої конструкції трактора та розповсюдження цих машин. До цього часу відповідна робота проводилась виробниками за власним бажанням. Причиною такого втручання стала необхідність прискорення впровадження машин та значна кількість типів машин різних марок, що виготовлялись на початку становлення тракторобудування - ситуація вимагала упорядкування.
Після демонстрації техніки в Шотландії переваги показали легкі машини. Під час розорювання, що проводилась з 1917 по 1918 рр., найкращі результати надав 25-сильний трактор "Титан" з трикорпусним плугом