РОЗДІЛ 2.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1. Загальні принципи та суть проведення дослідження розпланувально - композиційної структури середмістя історичного міста.
Для вирішення завдань даного дослідження використовуємо ряд загально-наукових та професійних архітектурних методів. В ході дослідження розпланувально-композиційної структури середмістя історичного міста передбачається виявлення закономірних процесів розвитку середмістя на прикладі міста Івано-Франківська, фіксація змін розпланування міської структури, визначення містоформуючих факторів, які впливають на її формування, та етапів розвитку.
У дисертаційній роботі використовуємо методику, яка включає низку відомих і апробованих наукових методів дослідження містобудівного об'єкту з їх поділом на проведення натурних та камеральних досліджень.
Застосована автором методика роботи полягає у послідовному виконанні дослідницьких завдань в три етапи: а) експериментальний, який включає зіставлення і порівняння всіх історичних матеріалів різних періодів і результатів натурних обстежень існуючого стану колишнього середмістя; б) пофакторний аналіз розпланувально-композиційної структури середмістя на всіх етапах його розвитку; в) узагальнення результатів дослідження шляхом побудови моделей еволюції розпланувально-композиційної структури середмістя і окреслення виявлених закономірностей цього розвитку.
У процесі дослідження розвитку та видозмін середмість історичних міст звертаємось до історичних документів, серед яких картографічні, іконографічні, бібліографічні джерела та література. Нажаль, на сьогодні значна частина цінних історичних документів, що стосуються українських історичних міст, важкодоступна або втрачена. Очевидно, це пов'язано з історичним становищем, яке панувало на Україні в XVI - XVIIІ ст., тому значна частина документів розпорошена у європейських архівах та бібліотеках.
У даній науковій роботі проводимо дослідження міст Західної України опираючись на конкретні об'єкти, серед яких головним прикладом є місто Івано-Франківськ (первісно Станіславів), яке є унікальною пам'яткою регулярного містобудування XVII - XVIII ст. Результати отримані в процесі дослідження перевіряємо на містах подібного типу.
У процесі дослідження розвитку міста в першу чергу звертаємось до історичних матеріалів: описових, краєзнавчих, мистецтвознавчих, історичних хронік, архівних документів, карт, панорам, видів міст, іконографічних матеріалів.
Важливим етапом дослідження є проведення натурних обстежень з подальшою розробкою історико-архітектурного опорного плану.
Наступним етапом дослідження є визначення послідовності розвитку середмістя шляхом хронологічного розташування історичних картографічних матеріалів та різночасових генеральних планів міста.
Визначення послідовності розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя проводимо шляхом порівняння картографічних матеріалів різних періодів та визначення змін у розплануванні та композиції середмістя.
Важливу роль у дослідженні відіграє графо-метрологічний аналіз [57. с.3], за допомогою якого визначаємо парцеляцію квартальної забудови міста, модульність забудови, проводимо реконструкції первісного розпланування середмістя та оборонної фортифікаційної системи.
При визначенні первісного вигляду розпланувальної структури середмістя використовуємо також планіметричний аналіз, за допомогою якого визначаємо, яка з існуючих мірних систем на період XVII ст. використовувалась при розплануванні середмістя та оборонної структури.
При визначенні первісного розпланування середмістя важливим є проведення графічних реконструкцій розпланування середмістя та оборонної системи на період XVII - XVIII ст. Картографічні та описові матеріали не дають вичерпної інформації щодо первісно закладеної фортифікаційної оборонної системи, тому для відтворення первісного вигляду фортифікації та визначення їх еволюційних змін звертаємось до історичних описів аналогічних європейських фортифікаційних систем, до трактатів теоретиків ренесансного оборонного мистецтва і до, існуючих у частково збереженому стані, фортифікаційних систем [21, с.246; 22, с.24 - 26; 41, с.21 - 24].
Досліджуючи зміни композиційної структури середмістя, проводилася також реконструкція об'ємно-просторової його структури на період XVIII ст. При цьому, автор спиралася на відомі гіпотези попередників, доповнюючи їх новими матеріалами та розробляючи власну версію [104, 105, 106]. Велика увага була приділена аналізу просторового укладу європейських ренесансних резиденційних міст-фортець [137 с.262, 153, с.198].
Наступним етапом дослідження є проведення аналізу розпланувальної та композиційної структур середмістя [130. с.48 - 51]. Розпланувальну та композиційну структуру аналізуємо опираючись на картографічний матеріал, розташований у хронологічному порядку. В процесі проведеного аналізу визначаємо збережені, втрачені, видозмінені елементи розпланувально-композиційної структури. Визначаємо зміни, які відбувались у розплануванні міста впродовж всього його розвитку. Результатом проведених аналізів є схема розвитку середмістя, яка дає можливість прослідкувати його розвиток та визначити всі трансформації, які відбувались впродовж XVII - XX ст.
В процесі дослідження, опираючись на картографічні та описові історичні матеріали, було виділено головні етапи розвитку. Кожен з цих етапів - це характерний період у розвитку міста, спричинений зміною влади, змінами у громадському та суспільно-політичному житті міста, територіальним ростом, необхідністю в обороноздатності.
В процесі дослідження було виявлено головні містоформуючі фактори, які впливали на розвиток середмістя [127]. Проведено пофакторний аналіз розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя на кожному з етапів розвитку.
Для висвітлення процесу розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя застосовано метод моделювання [99, 75, с. 106 - 111]. Представляємо моделі розвитку розпланувальної, к