РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення вегетаційних дослідів
В якості тест-об'єктів використовували наступні види рослин: озима пшениця (Triticum aestivum L.) сортів Смуглянка та Київська 7, овес (Avena sativa L.) сорту Астор та ячмінь (Hordeum vulgare L.) сорту Одеський 100 - моделі злакових видів бур'янів, а також дводольні види рослин: редька олійна (Raphanus sativus L.) сорту Радуга, озимий ріпак (Brassica napus L.) сорту Оділа. Вегетаційні досліди проводили на базі вегетаційного комплексу Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. Рослини вирощували в пластикових посудинах, що містили по 0,5 кг ґрунтової суміші (луговий грунт:пісок - 2:1, рН 5,8-6,0, вміст гумусу 1,5 %). Температура повітря становила: денна - 20-23 ?С, нічна - 17-18 ?С. Освітлення природне з підсвіткою із загальним рівнем світлового потоку не менше 10000 лк. Вологість ґрунту підтримували на рівні 60 %. Повторність дослідів 4-6-кратна.
У дослідах використовували гербіциди "Зеллек Супер, к.е." (галоксифоп, 30 г/л д.р.) виробництва ф. Dow AgroSciences Limited (Haloxуfop-R ME (GF-711)); "Арамо 50" (тепралоксидим, 50 г/л) виробництва ф. БАСФ АГ, Німеччина; "Фюзілад Форте 150 ЕС к.е." (флуазифоп-п-бутил, 150 г/л) ф. "Сингента", Швейцарія; "Фуроре Супер, м.в.е." (феноксапроп-п-етил, 69 г/л) ф. "Штефес Агро ГмбХ", Німеччина, а також "Зенкор, к.с." (метрибузин, 95 %) виробництва Росії д.р. Досліджували взаємодію гербіцидів у рекомендованих дозах внесення, які для Фюзіладу Форте, Арамо та Фуроре Супер становлять, відповідно, 0,5-2,0 л/га; 1,0-2,0 л/га; 0,8-2,0 л/га [21]. У наведених таблицях та рисунках дисертації дози гербіцидів та модифікаторів їх активності наведені за д.р.
Нові фізіологічно активні сполуки, які використовували в дослідах, синтезовані в Інституті органічної хімії НАН України у відділі хімії біологічно активних речовин; завідувач відділу академік НАН України М.О. Лозинський (похідні динітроанілінів і триазинів) та у відділі хімії фосфоранів; завідувач відділу член-кореспондент НАН України В.І. Кальченко (макроцикли класу каліксаренів).
2.1.1. Дослідження досходової активності гербіцидів та нових фізіологічно активних сполук. Гербіциди та нові синтетичні сполуки різних класів вносили в ґрунт до посіву рослин: 1) готували робочий розчин - потрібну кількість препарату розчиняли в органічному розчиннику (ацетоні або ДМСО) - для нових синтетичних сполук; 2) необхідну кількість робочого розчину чи гербіцидного препарату розбавляли водою, доводили кінцевий об'єм до 40 мл дистильованою водою і, ретельно перемішавши, рівномірно наносили його на поверхню ґрунту. Через 15 хв висівали насіння культури і кожну посудину присипали шаром ґрунтової суміші заввишки 1,0 - 1,5 см. Контролем були рослини, вирощені в посудинах з необробленим ґрунтом та з еквівалентною кількістю дистильованої води з розчинником.
2.1.2. Вивчення післясходової гербіцидної активності сполук гербіцидів та нових фізіологічно активних сполук. Рослини обробляли по сходах (у фазі 2-3 листків) шляхом занурення надземної частини (листків) у розчин відповідних препаратів. Тривалість експозиції рослин у розчині 5 хвилин (при 20 ?С). Перед нанесенням досліджуваних речовин рослини не поливали 1-2 доби. Полив рослин після обробки здійснювали у ґрунт, щоб запобігти змиву препаратів з листків.
Для визначення фітотоксичної дії грамініцидів використовували інтегральний критерій - зміни вмісту маси сирої та сухої речовин дослідних рослин. Крім того, визначали вміст пігментів (хлорофілів та каротиноїдів) в якості вторинної реакції для оцінки фітотоксичності на пізніших етапах розвитку патогенезу.
2.2. Умови проведення польових досліджень
Польові дослідження проводились в 2003-2006 роках на базі дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України в смт. Глеваха Васильківського району Київської обл., у виробничих посівах дводольних культур: цукрових буряків (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris. var. altissima Doel) сорту Білоцерківський ЧС 57 (сумісні дослідження проведені на базі Інституту цукрових буряків УААН гороху (Pisum sativum L. sensu lato) сорту Камелот. Об'єктами дослідження були злакові бур'яни однорічні - мишій сизий (Setaria glauca (L.) Pal. Beauv.), куряче просо (Ehinochloa crus-galli (L.) Pal. Beauv.), багаторічні - пирій повзучий (Agropyron repens (L.) Pal. Beauv.).
Досліди виробничі, польові, площа ділянки 12 м2 або 5 м2, повторність 4 - 6-кратна.
У дослідах на посівах цукрового буряку гербіциди наносили на вегетуючі рослини бур'янів колісним газовим обприскувачем зі штангою. Колісна ручна установка працює через редуктор на стисненому газі і забезпечує стабільний робочий тиск 2,1-2,2 атм. Розпилювачі щілинного типу. Витрати робочої рідини 300 л/га. В інших дослідженнях використовували ручний обприскувач із витратами робочої рідини 100 мл/м2.
Протягом вегетації проводили облік забур'яненості посівів, фенологічні спостереження. Обліки ефективності гербіцидів та їх сумішей проводили через 2-3 тижні після обробки кількісно-ваговим методом [6].
2.3. Визначення особливостей взаємодії між гербіцидами
Синергізм у взаємодії визначали за загальноприйнятою [17, 33] методикою Colby [68]:
I* = I1 + I2?(100 - I1)/100 (формула 2.1),
де I* - очікувана інгібуюча дія двох гербіцидів у %, I1, I2 - інгібуюча дія, відповідно, одного та другого гербіцидів окремо, виражена у %. Очікувана інгібуюча дія двох гербіцидів разом порівнюється з фактичним, визначеним в експерименті. Якщо в межах похибки досліду I* не відрізняється від фактичного, то взаємодія адитивна. Якщо I* менше фактичного - синергізм, більше - антагонізм.
2.4. Визначення вмісту цитохром-Р450-залежних монооксигеназ
Підготовку рослинного матеріалу проводили за зміненою методикою [141, 212]. Для індукції Цит-Р450 насіння обробляли 0,5 % розчином НА. Насіння пшениці пророщували на вологому фільтрувальному папер