Розділ 2
Умови проведення дослідів.
Об’єкти та методи досліджень
2.1. Умови проведення польових і вегетаційних дослідів
Дослідження, результати яких визначили зміст даної роботи, проводились у
1998–2001 роках. Польові досліди закладали на агродільниці Тернопільського
державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, яка розташована в
зоні Західного Лісостепу України (м. Тернопіль).
Упродовж вказаних років погодні умови в зоні вирощування досліджуваних рослин
козлятника східного були відносно теплими з помірною кількістю опадів і в
цілому сприяли його нормальному росту і розвитку.
Для вегетації цієї культури оптимальним виявився 1998 рік, про що свідчать дані
метеорологічних показників, наведені в табл. 2.1. Так, квітень 1998 року
характеризувався частими опадами, сума яких на 48,9 % перевищувала норму, а
показники температури за цей місяць на 2,7 0С були вищими від середньої
багаторічної, що сприяло інтенсивному проростанню насіння і появі через 7–10
днів дружних сходів. Менш сприятливими у цей же період були погодні умови
2000 року: випала достатня кількість опадів (близько норми), однак, середня
температура переважала норму на 4,0 0С. Мала кількість опадів у квітні
1999 року (74,5 % від норми) та високі температури повітря (середня температура
на 32,4 % переважала норму) призвели до того, що сходи появилися значно пізніше
(через 17–20 днів), були ослабленими, хлоротичними і в перші 2 тижні від
недостачі вологи в ґрунті і підвищених температур частково гинули, що призвело
до зрідження посівів.
Недостатня кількість опадів (в 1,3–4,1 рази менше середньомісячної норми) у
наступні три місяці вегетації та високі температури (на 1,4–3,3 0С вище
середньомісячної норми) у червні-липні 1999 року також сповільнювали ріст і
розвиток рослин козлятника першого року вегетації. На рослини другого року
вегетації такі погодні умови негативно не впливали, оскільки протягом першого
року ці рослини нагромадили у кореневій системі достатню кількість пластичних
речовин і вегетативну масу у ці місяці формували за рахунок зимових запасів
вологи.
Таблиця 2.1
Показники середньомісячних температур повітря (0C) та опадів (мм) протягом
1998–2000 рр. (за даними Тернопільської метеостанції)
Роки
Місяці
Опади
Температура повітря
1998
1999
2000
Нор-
ма
1998
1999
2000
Нор-
ма
Січень
24
20
42
34
– 1,3
– 2,2
– 4,5
– 5,8
Лютий
18
60
25
34
1,6
– 2,2
0,5
– 4,2
Березень
45
13
65
32
0,2
1,9
1,8
0,0
Квітень
70
35
44
47
10,1
9,8
11,4
7,4
Травень
31
17
61
69
13,1
12,1
14,7
13,3
Червень
131
43
41
81
17,9
19,5
16,9
16,2
Липень
149
25
168
92
17,9
20,4
16,8
17,4
Серпень
52
183
11
63
16,9
17,0
18,6
16,8
Вересень
77
60
28
52
12,8
14,3
11,3
12,9
Жовтень
54
22
33
7,1
8,6
7,5
7,4
Листопад
49
45
22
36
– 2,9
0,5
1,9
1,8
Грудень
16
51
30
39
– 6,0
– 1,8
– 2,8
– 2,9
У 1999–2000 роках у фазах цвітіння та формування бобів температурні показники
наближалися до оптимальних і в подальшому сприяли нормальному розвитку
козлятника. Крім цього, відомо, що високі (20–24 0С) середньодобові температури
у цей період сприяють активній роботі комах-запилювачів, а це обумовлює
інтенсивне запилення, запліднення та зав’язування бобів [148]. З огляду на це
найбільш сприятливим для формування насіння цієї культури виявився 1999 рік,
оскільки розподіл опадів і високі температури створили добрі умови для
цвітіння, формування бобів і їх дозрівання, що дозволило отримати високий
урожай насіння.
Дослідні ділянки, на яких проводилися польові дослідження, були розташовані на
чорноземі опідзоленому середньосуглинковому на лесах [38], агрохімічна
характеристика якого подана в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Агрохімічна характеристика ґрунту дослідних ділянок
Ґрунт
Вміст гумусу, %
Гідролітична кислотність,
мг-екв/100 г ґрунту
P2O5
К2O
мг/ 100 г ґрунту
Чорнозем опідзолений середньосу-глинковий
на лесах
3,05
1,9
11,4
10,4
8,1
Такі агрохімічні показники ґрунту вважаються досить сприятливим середовищем для
життєдіяльності бульбочкових бактерій [39].
При вирощуванні козлятника застосовували загальноприйняту агротехніку для
безпокривних посівів кормових багаторічних бобових культур. Після збирання
попередників (у 1998 році попередником була озима пшениця, у 1999 і 2001 роках
– овочеві культури) наприкінці вересня – на початку жовтня проводили глибоку
оранку. Навесні здійснювали передпосівний обробіток ґрунту, який включав
розпушування поверхневого шару до дрібногрудкуватого стану, вирівнювання його
та знищення бур’янів. Протягом першого року вегетації проводили міжрядний
обробіток. Посіви оброблялися вручну, без застосування гербіцидів.
При плануванні польового досліду застосовували суцільний спосіб розміщення
повторень. Розташування варіантів послідовне (за Доспєховим, 1985) [45].
Перед посівом насіння козлятника скарифікували перетиранням його з чистим
прожареним річковим піском, протягом 20 хв стерилізували 70 % етанолом і
промивали водопровідною водою. Безпосередньо перед висіванням його інокулювали
відповідно до схем дослідів штамами Rhizobium galegae СІАМ 0703 та МС–1 та
бактеріями Sinorhіzobium meliloti штаму 425а з розрахунку не менше як
2,0 ґ 104 клітин на одну насінину.
Норма висіву козлятника – 20 кг/га насіння. Спосіб посіву –широкорядний (із
шириною міжрядь 45 см), глибина загортання – 1,5–2 см. Посів проводили в
період, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогрівався до +5–6 0С, був
достатньо вологий і легко розроблявся до дрібногрудкуватого стану. Посів
здійснювали в третій декаді квітня – на початку травня: у 1
- Київ+380960830922