Ви є тут

Дія ретардантів на морфогенез, період спокою і продуктивність картоплі.

Автор: 
Ткачук Олеся Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004727
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальну частину роботи виконано в умовах відкритого ґрунту на
рослинах картоплі сортів Невська, Мавка, Кобза, Явір, Суперіор, Ласунак на
землях СВАТ «Кожухівський» Літинського району Вінницької області протягом 2000
- 2004 років і в лабораторії фізіології та біохімії рослин Вінницького
державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
2.1. Грунтово-кліматичні умови проведення дослідів
За термічним режимом та режимом зволоження клімат Вінницької області помірно –
континентальний. Кліматичні умови неоднорідні. Вони залежать від географічної
широти, рельєфу Подільської височини. Це сприяє вирощуванню багатьох цінних
сільськогосподарських культур [151].
Середня тривалість зими складає 110 днів. Найтепліший місяць – грудень,
найхолодніший – січень. Середня місячна температура повітря у січні по
території змінюється від -6,0°С (північний схід) до -4,3°С (південний захід).
Погода в зимовий період визначається великою кількістю похмурих днів, частими
опадами, туманами, ожеледдю. Кількість опадів, порівняно з іншими порами року,
невелика, але вони досить тривалі, переважно у вигляді снігу та дощу.
Весна починається в другій декаді березня. Тривалість її складає 68 днів.
Середньомісячна температура повітря на початку весни на північному сході
становить -0,5°С, а на південній території - до +0,6°С, в кінці весняного
періоду – від +13,9°С ( на півночі) до +14,6°С ( на півдні). Навесні вегетація
рослин розпочинається в першій декаді квітня при середньодобовій температурі
вище +5°С. Опади - переважно у вигляді дощу, їх кількість коливається в межах
40-50 мм.
Літо – найдовший сезон року, середня тривалість якого складає 111 днів. Його
початок припадає на середину третьої декади травня, а кінець – на початок
вересня. Пересічна температура липня +18,6, +20,5°С. Кількість атмосферних
опадів влітку сягає до 95 мм на місяць. Опади в основному мають характер злив.
0,1 мм і більше опадів випадає у травні - липні (10-14 днів), та в серпні –
жовтні (8-10 днів).
Середня тривалість осені – 77 днів. Ця пора року визначається швидким зниженням
температури повітря: у вересні – +13 - +14°С, в листопаді – 1-2°С. Перші
приморозки на території з’являються в другій декаді вересня. В середині осені
випадає 30-50 мм атмосферних опадів.
Відносна вологість за рік в середньому по області становить 77 %. Найбільше її
значення у грудні – 96 %. Весна є найбільш сухим періодом року і
характеризується найменшою відносною вологістю – 67 %.
Для Вінницької області характерним є континентальний тип річного ходу опадів з
максимумом (70-100 мм) влітку та мінімумом (30-40 мм) взимку.
По області в зимові місяці середня місячна температура поверхні ґрунту
змінюється від -1,5°С до -7,7°С. Він промерзає на глибину 55 см. Влітку
спостерігається поступове підвищення температури ґрунту від +21,3°С до +23,6°С
[122].
На території, де були проведені досліди, переважають сірі та світло-сірі
опідзолені ґрунти. Товща гумусового горизонту на них не перевищує 25см. Вони
відзначаються слабкою структурою, пилуватим легкосуглинковим механічним
складом, підвищеною кислотністю через малу кількість кальцію та бідністю на
гумус (1,5-2%). Будучи безструктурними, опідзолені ґрунти погано пропускають
воду, легко ущільнюються і піддаються ерозії. В них міститься мало нітратів та
інших поживних речовин, які необхідні рослинам [23].
Погодні умови вегетації в період проведення досліджень наведені в таблиці 2.1.
Метеорологічні умови 2000-2004 років були в основному типовими для району
дослідження. Однак, березень та квітень характеризувалися дещо вищою
температурою повітря порівняно з нормою у 2000-2002, 2004 роках. У липні –
серпні 2000 та 2004 років під час наростання маси бульб відмічалося значне
підвищення кількості опадів. Таке надмірне зволоження могло негативно вплинути
на кінцевий урожай рослин.
Рівномірне забезпечення вологою рослин картоплі визначається тим, що
атмосферні опади в першій половині вегетації сприяють росту надземної
вегетативної маси рослин, у червні – липні – збільшенню кількості бульб, а в
другій половині – впливають на їх масу.
Погодні умови періоду вегетації 2000 року визначалися меншою кількістю опадів у
травні і на 24% більшою у червні. В період активного формування бульб кількість
опадів суттєво перевищувала середньомісячну норму. Температурний режим протягом
усього періоду вегетації був близьким до норми.
Метеорологічні умови 2001 року характеризувалися недостатньою кількістю опадів
у травні і надмірною у червні, коли кількість опадів перевищувала на 75% від
норми, що створювало несприятливі умови в період сходів, бутонізації та
цвітіння. Липень – період активного формування бульб, відсутність вологи в цей
період суттєво зменшує їх урожай.
Погодні умови 2002 року мали такий характер: період сходів та початок росту
рослин картоплі характеризувалися незначними відхиленнями від норми кількості
опадів та середньомісячної температури.
Таблиця 2.1
Погодні умови вегетації (2000-2004 роки ) в районі проведення досліджень
(за даними Вінницької метеорологічної станції)
Місяць
Середньо-
місячна багаторічна температу-
ра повітря, оС
Середні багато-
річні опади, мм
2000 рік
2001 рік
2002 рік
2003 рік
2004 рік
t, оС повітря
опади, мм
t, оС повітря
опади, мм
t, оС повітря
опади, мм
t, оС повітря
опади, мм
t, оС повітря
опади, мм
Січень
- 5,9
28
-4,1
39
-1,4
43
-3,1
23
-4
37
-5,5
45
Лютий
- 5,0
29
-0,01
38
-2,6
45
3,0
49
-7,4
26
-2,3
46
Березень
- 0,1
30
1,9
58
3,8
70
4,5
27
-0,3
38
3,1
23
Квітень
7,2
4