РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО
ВІКУ..................................................................................................................88
2.1.Вивчення стану практичного використання народних традицій фізичного виховання дітей у професійній підготовці майбутніх
вихователів дошкільних навчальних закладів......................................................88
2.2.Методика формування готовності студентів до використання досвіду
народної педагогіки у фізичному вихованні дітей в умовах
дошкільного навчального закладу.......................................................................108
2.3.Динаміка формування професійної готовності студентів у процесі
реалізації моделі по застосуванню народних традицій фізичного
виховання...................................................................................................152
Висновки до розділу 2...........................................................................167
ВИСНОВКИ...................................................................................170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................175
ДОДАТКИ....................................................................................................193
ВСТУП
На сучасному етапі реформування системи національної освіти в Україні пріоритетним завданням є підвищення професійної підготовки майбутніх педагогів, в тому числі фахівців дошкільного профілю. Адже рівень їх готовності до педагогічної діяльності позначається на успішності процесу виховання дітей дошкільного віку на засадах загальнонаціональних цінностей, серед яких одна з найважливіших ? зміцнення та збереження здоров'я підростаючого покоління.
У Державній національній програмі "Освіта. (Україна ХХІ століття)", "Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті", Законі України "Про дошкільну освіту" та інших державних документах наголошується на необхідності національного спрямування освіти, збереженні та продовженні української історико-культурної традиції, запровадженні здоров'язберігаючих технологій.
Вирішення означених завдань потребує використання в навчальному процесі дошкільного навчального закладу досвіду народної педагогіки, зміст і засоби якої мають яскраве національне забарвлення, відповідають національному виховному ідеалу, мають історичну і культурну цінність. У дослідженнях з історії фізичної культури Г.А.Дюперона, А.А.Стародубцева, М.І.Пономарьова, В.І.Єлашвілі, Є.Н.Приступи зазначається, що кожний народ має свої види фізичних вправ, ігор, загартовуючих процедур, які є важливим елементом його національної культури та ефективним засобом фізичного розвитку особистості у відповідності з існуючим у певної спільності людей ідеалу тілесної та духовної досконалості. Визначені на основі аналізу етнографічних джерел педагогічно доцільні народні традиції фізичного виховання дітей, що відповідають стратегічним завданням розвитку дошкільної освіти в Україні і враховують потреби сучасних дітей, мають бути відображені в змісті фахової підготовки майбутніх вихователів. Це підвищить їхню професійну готовність до вирішення завдань національного виховання.
Розробку проблеми впровадження досвіду народної педагогіки в процес фізичного виховання дітей дошкільного віку започатковано в працях Г.Г.Ващенка, О.В.Духновича, С.Ф.Русової, Я.Ф.Чепіги, К.Д.Ушинського. Саме цим відомим педагогам належать твердження, що освіта і фізичне виховання, зокрема, базуються на національних ознаках, які надають цим процесам яскравого національного забарвлення і відіграють важливу роль у житті суспільства. Вказуючи, що недостатність використання українських народних традицій у системі фізичного виховання призводить до збіднення змістової складової процесу навчання і виховання дітей, педагоги наголошували на необхідності застосовувати в практиці педагогічної роботи виховний досвід українців. Для реалізації цього завдання в змісті підготовки сучасних вихователів дошкільних навчальних закладів народні виховні традиції, на нашу думку, мають бути відображені не тільки як важливі елементи національної культури, необхідним є оволодіння майбутніми фахівцями дієвими механізмами впливу на фізичний розвиток та здоров'я дітей.
Проблема готовності до педагогічної діяльності висвітлена в сучасній професійній літературі з різних позицій: зміст та структура основних педагогічних умінь (О.А.Абдуліна, С.Н.Кісельгоф, В.О.Сластьонін); професійно-психологічна готовність (М.В.Веселовська, К.М.Дурай-Новакова, П.С.Левшенко, Д.І.Узнадзе), обґрунтування і структурно-функціональний аналіз діяльності педагога (О.А.Абдуліна, О.І.Щербаков); сутність і структура фахової компетентності вихователя дітей дошкільного віку (Г.В.Бєлєнька).
Ряд досліджень відображують реалізацію надбань української етнопедагогіки у змісті фахової підготовки майбутніх вчителів (В.В.Зелюк, О.А.Павленко, О.М.Семеног) та формуванні національної самосвідомості майбутніх вчителів фізичної культури (В.І.Смолюк). В роботі Л.С.Плетенецької досліджено народознавчу підготовку майбутніх вихователів (на матеріалах народної математики). Представлені в цих роботах зміст та методологічні основи народознавчої підготовки започаткували розробку проблеми формування професійно-практичної готовності майбутніх вихователів. Проте вивчення традицій фізичного виховання обмежувалося переважно народними іграми, досліджувалися аспекти їх впровадження в роботу з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, проблема фахової підготовки майбутніх вихователів до фізичного виховання дітей на засадах народних традицій не стала предметом окремого вивчення.
Сьогодення вимагає вирішення проблеми розробки теоретичних та методичних основ фахової підготовки педагогів дошкільної освіти, здатних вирішувати завдання фізичного виховання д