РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Основні напрямки дослідження
Відповідно до мети та завдань даної роботи вибрано наступні напрямки досліджень:
а) з'ясування особливостей структури вуглеводних залишків мембрани бластних клітин при ГМЛ залежно від цитохімічного варіанту хвороби (мієлоїдної лінії належності і ступеня диференціації цих клітин);
б) порівняльна характеристика гліканових структур лейкемічних лімфоцитів при ГЛЛ, ХЛЛ і ВКЛ; використання цих результатів для вияснення змін вуглеводних детермінант у процесі дозрівання лімфоїдних клітин;
в) визначення лектинового фенотипу злоякісних клітини периферичної крові, кісткового мозку, лімфатичних вузлів і селезінки у хворих на НГЛ при окремих варіантах; вияснення ролі глікопротеїнових структур у лейкемізації НГЛ.
г) оцінка діагностичного і прогностичного значення вуглеводних детермінант при лімфоїдних лейкеміях і злоякісних лімфомах.
2.2. Загальна характеристика хворих
Під нашим спостереженням впродовж 1991-2004 років знаходилось 202 гематологічних хворих, яким було проведено дослідження лектинозв'язувальних вуглеводних детермінант гемопоетичних і лімфоїдних клітин периферичної крові і/або кісткового мозку, лімфатичних вузлів та суспензії селезінки. Всі хворі перебували на стаціонарному лікуванні у гематологічному та хірургічному відділеннях 5-ої комунальної клінічної лікарні м. Львова, яка є клінічною базою Інституту патології крові та трансфузійної медицини АМН України, або знаходились на диспансерному обліку в консультативній поліклініці Інституту. Діагноз захворювання, визначення стану хворого та вибір методу лікування проводилися лікарями відділення гематології Інституту (завідувач - д.мед.н. З.В. Масляк, консультант - проф. Я.І. Виговська), гематологічного відділення лікарні (завідувач - І.Л. Гумен) і консультативної поліклініки Інституту (завідувач - к.мед.н. Ю.В. Войціцький) на основі результатів клінічного обстеження, гематологічних, морфологічних, імунологічних і біохімічних досліджень у необхідному об'ємі відповідно до сучасних загальноприйнятих критеріїв [205]. Лімфаденектомія та спленектомія проводилась за терапевтичними показами та в діагностичних цілях. Покази до оперативного видалення селезінки висловлювалися спільно лікарями відділення гематології та хірургії. Операції лімфаденектомії та спленектомії було виконано у відділенні хірургії та клінічної трансфузіології інституту (завідувач - к.мед.н., с.н.с. І.Й. Євстахевич).
Серед обстежених хворих (чоловіків - 121, жінок - 81, віком від 16 до 85 років), матеріал від яких є предметом дослідження даної роботи, 48 осіб було з мієлоїдними пухлинами (МП) та 154 хворих на лімфоїдні пухлини (ЛП). У всіх 48 випадках МП діагностовано гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ). Серед 154 обстежених хворих на ЛП визначено наступні діагнози: гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) - 12 пацієнтів, В-клітинна хронічна лімфоїдна лейкемія (В-ХЛЛ) - 65 хворих, волосистоклітинна лейкемія (ВКЛ) - 13, В-клітинні негоджкiнські лiмфоми (В-НГЛ)- 52 хворих, Т-клітинні лімфоми (Т-НГЛ) - 12. Діагностика окремих захворювань базувалася на результатах клінічних, інструментальних та лабораторних методів дослідження. У 7 хворих в процесі перебігу хвороби повторно проводили дослідження лектинового фенотипу.
Клініко-гематологічна характеристика окремих груп хворих наведена у відповідних розділах. Показники лектинового фенотипу аналізували залежно від характеру патології.
Розподіл хворих за діагнозами, віком, статтю і тривалістю захворювання представлено в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Розподіл хворих залежно від клінічного діагнозу, статі, віку і тривалості захворювання
Діагноз
СтатьВік
ВсьогоТривалість захворювання (у місяцях)<4040-4950-5960-70>70ГМЛчол.102465270,2 - 24жін.37353210,2 - 48ГЛЛчол.321-170,2 - 3жін.---4150,2 - 12В-ХЛЛчол.267237451 - 132жін.-3764201 - 156ВКЛчол.13-2280,5 - 96жін.14---51 - 60В-НГЛ чол.171054271 - 84жін.-16126251 - 36Т-НГЛ чол.1-32173 - 72жін.1-3-156 - 48
Нормальні показники лектинового профілю лімфоїдних клітин периферичної крові встановлено при дослідженні поверхневих глікокопротеїнів мононуклеарів крові у 15 здорових осіб (контрольна група) середнього віку (7 чоловіків та 8 жінок).
2.3. Клініко-гематологічні методи дослідження хворих
У всіх хворих проводились загальні клініко-лабораторні дослідження які включали клінічне та інструментальне обстеження, гематологічні, цитологічні, цитохімічні, гістологічні, біохімічні, коагулогічні, серологічні та імунологічні аналізи, необхідні для встановлення діагнозу, показів для видалення селезінки та моніторингу результатів лікування, частину з яких виконували і ми.
Загальноклінічні методи включали анамнестичне опитування хворих та об'єктивне обстеження. Особлива увага зверталась на анамнестичні дані про вік хворого, тривалість захворювання та попереднє лікування, зокрема цитостатичну терапію. При об'єктивному обстеженні акцентувалась увага на огляд шкірних покривів (наявність анемічного та геморагічного синдромів), розміри та консистенцію збільшених периферичних лімфатичних вузлів, їх розташування, задіяність одного чи декількох (регіонів лімфатичних вузлів) локусів ураження, розміри печінки та селезінки, наявність виразково-некротичного синдрому, осалгій, стерналгій, артралгій, інтоксикаційного синдрому.
З інструментальних методів використовувалися рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, ультразвукове та рентгенотомографічне дослідження органів черевної порожнини і заочеревинного простору.
Гематологічні дослідження включали повний загальний аналіз крові (рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкоцитарна формула, ШОЕ) з підрахунком абсолютної кількості тромбоцитів, відсотка ретикулоцитів. Проводився цитологічний аналіз морфології еритроцитів та лейкоциті