РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежуваних хворих
У дослідження включено 129 хворих на РГЗ, РТМ та РЯ, що лікувалися у клініці Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України, у двох групах:
І - контрольній (59 осіб) та
ІІ - основній (70 осіб).
Групи рандомізовані зі стратифікацією за віком і стадією захворювання, про що свідчать наведені нижче дані (табл. 2.1 і 2.2).
У контрольній групі було 34 хворих на РГЗ, 7 - на РТМ та 18 - на РЯ. Основну групу склали 40 хворих на РГЗ, 15 - на РТМ і 15 - на РЯ. Розподіл хворих за віком подано в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежуваних хворих за віком
Вікова група (роківКонтрольна групаОсновна групаабс. кількість%абс. кількість%До 3111,711,431 - 40813,657,241 - 501932,22434,351 - 602542,43144,361 - 70610,1811,4Старше 70--11,4Середній вік51,8 (29- 69)53,7 (30- 72)разом59100,070100,0
Як видно з табл. 2.1, переважна більшість хворих припадає на вікові групи 41-50 та 51-60 років, тобто працездатних жінок середнього віку. Обрані групи хворих адекватно репрезентують загальні тенденції вікової захворюваності на досліджувану онкологічну патологію жінок України і, з іншого боку, ще раз підтверджують соціальну значущість проблеми захворюваності жінок на РГЗ та РЖГ і актуальність пошуку заходів підвищення ефективності лікування цих жінок.
Розподіл досліджуваних пацієнток за стадіями онкологічних захворювань наведено в табл. 2.2. Серед хворих на РТМ і РЯ в обох обстежених групах були жінки переважно в ІІ і ІІІ стадіях захворювання, а серед жінок з РГЗ - в стадіях ІІА і ІІВ (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл обстежуваних хворих за стадіями захворювання
СтадіяКонтрольна групаОсновна групаабс. кількість%абс. кількість%Рак грудної залозиХ--12,5І25,9--ІІА926,5615,0ІІВ1132,31025,0ІІІА411,8615,0ІІІВ25,9512,5IV617,61230,0Разом34100,040100,0Рак тіла маткиІ114,3213,3ІІ342,81066,7ІІІ228,6213,3IV114,316,7Разом7100,015100,0Рак яєчниківХ15,6--ІІ1055,61066,7ІІІ422,2533,3IV316,6--Разом18100,015100,0
Таблиця 2.3
Супутня патологія в обстежуваних хворих
ПатологіяКонтрольна групаОсновна групаабс. кількість%абс. кількість%n= 59n= 70I. Соматичні хворобиСерцево-судинної системи1932,22231,4Гепато-біліарної системи813,657,1Травневого тракту1016,9811,4Ожиріння46,868,6IІ. Хвороби геніталійФіброміоми матки35,1710,0Запалення придатків11,722,9
Як у контрольній, так і основній групах хворих крім злоякісної пухлини зафіксовано високий відсоток супутньої соматичної патології (69,5 % і 58,5 %, відповідно, табл. 2.3). Крім того, у частини жінок зустрічались як супутні захворювання: фіброміоми матки і запалення придатків.
У табл. 2.4 наведено дані про менструальний статус обстежених жінок, що, як відомо, має значення як один із факторів ризику обтяження перебігу та рецидивування пухлини. Як видно з наведених у цій таблиці даних, за таким показником контрольна та основна групи істотно не відрізнялися (р > 0,05).
Таблиця 2.4
Менструальний статус обстежуваних хворих
СтатусКонтрольна групаОсновна групаабс. кількість%абс. кількість%Наявність менструацій2847,52332,9Клімактерічний період1220,31217,1Менопауза1932,23550,0Разом59100,070100,0
Як розподілялися пацієнтки за гістологічною структурою новоутвору, можна судити з табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Розподіл обстежуваних хворих за гістологічною структурою пухлини
Гістологічна структура пухлиниКонтрольна групаОсновна групаабс. кількість%абс. кількість%Високодиференційована аденокарцинома23,468,6Помірнодиференційована аденокарцинома1525,43448,6Низькодиференційована аденокарцинома711,91420,0Скирозний рак1525,4710,0Медулярний рак46,8--Дольковий рак1525,4710,0Рідкі форми раку ендометрію11,722,8Разом59100,070100,0
2.2. Методи лікування
2.2.1. Лікування хворих на рак грудної залози
Хворим на РГЗ в стадії T1-2N0M0 виконували органозберігальну операцію чи мастектомію за Пейті з наступною ХТ за схемами CAF чи CAMF. За локалізації пухлини в центральному чи внутрішніх квадрантах проводили додатково (перед ХТ) післяопераційну променеву терапію (ПТ) на шляхи відтоку лімфи в СОД 40 Гр у класичному режимі фракціонування. Частині пацієнток проводили передопераційну ПТ на грудну залозу в СОД 20 Гр за 4 чи 5 фракцій.
Хворим у стадії T1-2N0M0 та T2N0M0 виконували мастектомію за Пейті або органозберігальну операцію, якщо вік пацієнтки перевищував 35 років і пухлина локалізувалась у зовнішніх квадрантах. У післяопераційному періоді проводили ад'ювантну ХТ (до 6 циклів) за схемами CAF чи CAMF та післяопераційну ПТ на шляхи лімфовідтоку в режимі класичного фракціонування в СОД 40 Гр, а в разі органозберігальної операції - на грудну залозу в СОД 50 Гр. Як правило, першим етапом після операції була ПТ, а потім ХТ.
За стадії T3N0-3M0 на першому етапі проводили неоад'ювантну ХТ за схемою CAF чи CAMF або ПТ фракціями по 5 Гр протягом 5 днів в СОД 25 Гр на залозу та 20 Гр - на пахвинну ділянку. Потім виконували мастектомію за Пейті з хірургічною кастрацією жінок репродуктивного віку. Після операції проводили курс ПТ у режимі класичного фракціонування на шляхи лімфовідтоку до СОД 40 Гр та за наявності інвазії пухлинними клітинами операційних країв - на післяопераційний рубець у такій самій дозі. Останній опромінювали також за низького ступеня диференційованості пухлини або в разі сумнівів щодо проростання її у великий грудний м'яз. Потім проводили ХТ за схемою CAMF (5-6 циклів).
Жінкам з РГЗ у стадії T4N1-2M0 у репродуктивному віці виконували хірургічну кастрацію з наступною ХТ за схемою CAF або CAMF (2-3 цикли). Після ХТ в класичному режимі фракціонування опромінювали грудну залозу до СОД 60 Гр та лімфоколектори в СОД 40 Гр і виконувалась мастектомія за Пе