РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ
ФОРМУВАННЯ ДОСВІДУ СПРИЙНЯТТЯ ПОЛІФОНІЇ
У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ
2.1. Діагностика рівнів сформованості досвіду сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики
Мета констатувального етапу дослідження полягала у визначенні існуючого стану сформованості досвіду сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики. Мета вимагала вирішення таких завдань: визначити сфери прояву досвіду сприйняття поліфонії; проаналізувати загальний стан підготовки студентів музично-педагогічних факультетів в галузі поліфонії та специфіку її викладання; дослідити процес викладання поліфонії у школі та визначити якість поліфонічного сприйняття школярів; розробити критерії та показники рівня сформованості досвіду сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики; здійснити діагностичний експеримент. Вирішення означених завдань здійснювалося на базі Інституту мистецтв Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського, педагогічного факультету Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, факультету естетичного виховання Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (м.Ялта), кафедри педагогіки і психології Одеського обласного інституту удосконалення вчителів, циклової комісії фортепіано Білгород-Дністровського педагогічного училища Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського.
Дослідженням було охоплено 475 респондентів. Серед них 421 студент та 54 викладачі музично-педагогічних факультетів.
Спостереження дозволило визначити сфери прояву досвіду сприйняття поліфонії в навчальній діяльності студентів музично-педагогічних факультетів. Це, по-перше, когнітивна сфера, яка характеризує обізнаність студентів в галузі теоретичних питань поліфонії музичного та педагогічного простору. По-друге - слухова сфера, яка відображає перцептивно-слухові навички сприйняття поліфонії, обсяг поліфонічного слухового фонду, сформованість музично-поліфонічних еталонів, адекватність емоційно-образних переживань студентів, їх творчу індивідуальність. По-третє - виконавська сфера, яка вказує на рівень сформованості навичок виконання поліфонії. По-четверте - практично-педагогічна сфера, де проявляються навички формування досвіду сприйняття поліфонії у школярів, а також уміння вести діалог
На початковому етапі дослідження було проведено спостереження щодо загального стану підготовки студентів музично-педагогічних факультетів в галузі поліфонії. Воно дозволило констатувати, що знання з поліфонії не впорядковані та недостатньо глибокі. Процес виконавського вивчення поліфонічних творів, у переважній більшості випадків, відбувається інтуїтивно, без усвідомлення власних дій. Слуховий "поліфонічний фонд" майбутніх фахівців, найчастіше, включає лише найвідоміші твори, а слухові навички диференціації поліфонічної тканини нерозвинуті. Спостереження, здійснені на педагогічній практиці у школі, показали, що "педагогічний діалог", "діалог культур", реалізується недостатньо. Це призводить до монологічності викладання, фрагментарності уроку.
Вивчення репертуару студентів музично-педагогічних факультетів показало, що він обмежується, за деякими винятками, творами композиторів XVII-XVIII ст. та нескладними зразками українських поліфоністів ХХ ст. Даний факт викладачі пояснюють непідготовленістю сприйняття студентів до поліфонічної музики, що створена на основі складної сучасної мови. Тому значно рідше можна почути поліфонічні твори Г.Форе, С.Франка, Д.Шостаковича. Практично не виконується поліфонія Р.Щедріна, П.Хіндеміна, М.Скорика, В.Бібка. Студенти Південноукраїнського державного педагогічного університету вивчають лише імітаційну поліфонію. На відміну від них у Чернівецькому національному університеті значна увага приділяється й поліфонії різнотемній. Ми провели дослідження репертуару студентів факультету естетичного виховання Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (м.Ялта). Воно показало, що поряд із творами Й.С.Баха та його сучасників значна увага приділяється вивченню поліфонічних творів Д.Шостаковича, але, практично, не виконується поліфонія українських композиторів.
Спостереження за методикою викладання теорії поліфонії у вузах дозволило визначити переважно поверховий підхід до цього процесу. Вона викладається без належного врахування історії її розвитку, не достатньо ілюструючи музичними прикладами і не спрямовуючи на подальшу педагогічну діяльність майбутнього вчителя музики. Курс поліфонії в Південноукраїнському державному педагогічному університеті не викладається взагалі. Результатом цього є відсутність у студентів-музикантів інтересу до творів поліфонічного стилю, їх методична непідготовленість до подальшої педагогічної роботи з поліфонічними творами у школі.
Спостереження за викладанням предметів педагогічного циклу (методика музичного виховання, основи педагогічної майстерності) показало, що "діалог культур", як педагогічний метод в процесі підготовки вчителів музики, окремо не вивчається.
Дані спостереження спрямували подальшу діагностику на визначення зацікавленості вчителів музики у викладанні поліфонії у школі, їх ставлення до цього процесу, а також методичну підготовку фахівців з даного питання. Ми здійснили опитування учителів музики, які працюють у загальноосвітніх навчальних закладах м.Одеса, Одеської області, м.Чернівці та Чернівецької області (студенти заочної форми навчання та слухачі Інституту удосконалення учителів) за допомогою таких питань: Чи є необхідність у використанні поліфонічних творів на уроках музики? Як часто Ви звертаєтесь до них? Які поліфонічні форми ви використовуєте для співу, для слухання? Поліфонічну музику якого сторіччя ви вивчаєте найчастіше?
Опитування показало, що 95% респондентів вважають за потрібне впроваджувати поліфонію в урок музики. Але на практиці використовують її інколи т