РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ НАУКОВИХ ПОНЯТЬ З БІОЛОГІЇ В УЧНІВ ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
У розділі вивчено теоретико-методологічні аспекти проблеми формування наукових
понять з біології в загальноосвітніх закладах в умовах профільного навчання;
проведено аналіз стану сформованості наукових понять з біології в учнів
профільних і ліцейних класів загальноосвітніх навчальних закладів у ході
констатувального етапу дослідження; сформульовано вимоги до рівнів навчальних
досягнень учнів профільних класів з біології; обґрунтовано методичні основи і
педагогічні умови формування наукових понять з біології в навчально-виховному
процесі; розкрито зміст, форми, методи та етапи формування наукових понять в
учнів профільних класів; розглянуто структурування біологічних наукових понять,
які мають наскрізний характер у подальшому навчанні учнів профільних класів.
2.1. Сучасний стан формування наукових понять з біології
в класах медико-біологічного профілю
Сучасна освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії [177].
Тільки гуманізація освіти передбачає створення кожному учню максимально
сприятливих умов для навчання і розвитку відповідно до його пізнавальних
інтересів, здібностей та можливостей. З цією метою були відкриті різноманітні
типи середніх навчальних закладів України: гімназії, ліцеї, коледжі, і, як
наслідок цього процесу, збільшилась кількість профільних та ліцейних класів,
зв’язаних з вищими навчальними закладами певного напрямку. У 1991/92
навчальному році працювало 173 гімназії та 73 ліцеї, а у 1994/95 навчальному
році – 96 гімназій та 106 ліцеїв. Згідно зі статистичними даними Головного
управління освіти України, у 1995-1996 навчальному році з 381-го середнього
навчального закладу міста Києва в
46-ти функціонували класи біолого-хімічного профілю, де навчалось 2486 учнів,
що складає приблизно 0,75% від загальної кількості школярів столиці (для
порівняння наведемо кількість шкіл фізико-математичного профілю — 139 та 10793
учня, які отримали відповідну освіту, це більше 3% ). У 1996-1997 рр. кількість
учнів м. Києва, що обрали біолого-хімічний профіль, становить 2684, ще в двох
школах відкриті класи з поглибленим вивченням біології [178]. Але, після
визначення обов’язкових критеріїв, яким повинно відповідати викладання
предметів у профільних класах, почала простежуватися тенденція до зменшення
кількості учнів, зайнятих у профільному навчанні. Наприклад, у класах
біолого-хімічного профілю м. Києва протягом 1998-99 рр. вже навчалося 2161
учень, а вже через рік – 2064 учнів, що становить лише 0,62% від загальної
кількості школярів міста, і це враховуючи, що у столичних загальноосвітніх
навчальних закладах існують кращі умови для впровадження профільного навчання,
ніж в інших регіонах України [178]. Тенденція зменшення профільних класів
відчувається і в теперішній час, зокрема, і для медико-біологічних класів. Слід
вважати, що зменшення кількості учнів профільних класів, а за цим, кількості
самих профільних класів є наслідком відсутності, в основному, можливостей
здійснювати якісну допрофільну підготовку. Безперечно, майбутня професійна
освіта тим плодотворніша, чим вища її основа – загальна освіта. В цьому плані,
дослідження рівня володіння понятійним апаратом природничих дисциплін,
проведені В.П. Кисільовою [10], вказують на те, що 75% випускників ліцеїв
поверхово володіють головними поняттями, 60% вчителів систематично на уроках не
приділяють увагу формуванню понять.
В здійсненні неперервної медико-біологічної освіти на етапах допрофільної і
профільної підготовки учнів необхідно зважити і на результати досліджень,
проведених А.І. Єгоренковим [179, с. 35], по стану сформованості
природничо-наукових знань у студентів Національного медичного університету.
Вони свідчать, що 71% – мають недостатній рівень підготовки з природничих
дисциплін для навчання у вузі; 54% студентів, які закінчили загальноосвітні
навчальні заклади, не задоволені якістю викладання природничих дисциплін у
середній школі; інформація, яка цікавить майбутніх фахівців медико-біологічного
профілю, добувалася ними з бесід із знайомими лікарями – 36%, з батьками – 24%,
з книг, журналів, телепередач – 32%. На роль вчителя, як джерела наукової
інформації, вказали лише 8%! Причинами недостатньої сформованості наукових
понять з фахових дисциплін студенти Національного медичного університету
вважають: невміння деяких учителів зацікавити своїм предметом; майже
відсутність проблемного викладання біології в школі; складність у
запам’ятовуванні великої кількості навчальної інформації; недостатня кількість
годин у школі для дисциплін, важливих у вищому навчальному закладі. У своїх
анкетах студенти пропонують покращити рівень викладання природничих дисциплін у
школі та створити у всіх школах спеціалізовані класи для підготовки до навчання
у вищих навчальних закладах. Побажання студентів – вивчати природничі
дисципліни (фізику, хімію, біологію) більш інтегративно, з урахуванням їх
медико-біологічних інтересів [179].
На низький рівень володіння загальнобіологічними поняттями учнями вказують
матеріали Колегії Головного Управління науки і освіти [180]. Поряд з цим,
дослідження, проведені К.Б. Бутаєвою [22], А.І. Єгоренковим [179],
Н.А. Менчинською [63], І.М. Маруненко і Є.О. Неведомською [181], А.В.
Усовою [61], якості засвоєння навчального матеріалу учнями загальноосвітніх
навчальних закладів підвели до висновку про необхідність удосконалення методики
формування понять і засобів розкриття змісту навчального матеріалу.
Констатувальний експер
- Киев+380960830922