РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ УТВОРЕНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ З РЕСПІРАТОРНИМИ РОЗЛАДАМИ
2.1. Організація емпіричного дослідження
В організації експериментальної частини нашої роботи, згідно з логікою наукового дослідження [106; 148; 205; 206], виходимо з окреслення проблемної ситуації та уточнення проблеми вивчення, обґрунтування об'єкта та предмета дослідження, визначення його мети, конкретних завдань та основних понять, обґрунтування висунутої гіпотези, що підлягає експериментальній перевірці, окреслення вихідних методологічних принципів та положень, побудови методичного забезпечення експериментального дослідження, - що в загальних рисах сформульовано у вступній частині дисертації. На основі вказаних обґрунтувань та визначень будуємо далі загальну стратегію експериментального дослідження, добираємо засоби її реалізації, а також визначаємо теоретико-методологічні засади тлумачення емпіричних даних та напрямки впровадження одержаних результатів у відповідні сфери соціальної практики.
2.1.1. Конкретизація змісту та логіки дослідження. Здійснений у попередньому розділі нашої роботи аналіз літературних джерел показав, що можливості максимально ефективного застосування психокорекції особистості в період ранньої юності обмежуються низкою недостатньо обґрунтованих експериментальними дослідженнями питань, що стосуються, зокрема, врахування закономірностей вікової динаміки при розв'язанні особистісних проблем в згаданий життєвий проміжок.
Вікові особливості клієнтів здебільшого складають основу побудови психолого-педагогічної корекції, і це загалом знаходить відображення в публікаціях науковців, практикуючих психологів та педагогів [16; 24; 37; 63; 64; 84; 85; 112; 209; 210]. Однак специфіку медико-психологічної корекції особистості у віковому аспекті, зокрема в ранньому юнацькому віці, існуюча література з означеного кола питань залишає практично не висвітленою [8; 13; 15; 38; 65; 74; 99; 100; 102]. Автори публікацій про результати психокорекційної роботи при нервово-психічних та психосоматичних розладах у дітей зосереджується на різних аспектах розвитку розладів здоров'я та особистісних реакцій на ці розлади у проміжку від дошкільного до підліткового віку.
Проте залишаються поза увагою дослідників особливості впливу психологічних чинників на розвиток, зокрема, респіраторних розладів та їхнє усунення або компенсацію лікувально-корекційними та реабілітаційними засобами в період ранньої юності. У цьому зв'язку наведемо наступне зауваження дослідників згаданої проблематики: "Належить особливо вказати на появу лише останнім часом у вітчизняній літературі праць, у яких автори наводять свої перші повідомлення про оцінку сучасних методів психокорекції (при патології дихання - І.Г.)" [45, с.193].
Отже, в доступних нам літературних джерелах практично відсутні дослідження особливостей психосоматичних співвідношень та їхньої корекції в ранньому юнацькому віці, коли особистість лише починає готуватися до самостійного життя. Проте останнє вкрай важливо враховувати в організації системи медико-соціальної реабілітації, спрямованої на відновлення або зміцнення суспільного та особистісного статусу хворого, в якій чільне місце відводиться психокорекційним заходам [53; 73; 74; 193], а також в організації здорового образу життя як необхідної передумови збереження та зміцнення психологічного здоров'я особистості [42; 75; 76; 89], в якої завершується формування моделі майбутнього гармонійного чи дисгармонійного розвитку [88; 89; 178; 179].
Нарешті, слід відзначити, що в існуючих наукових працях, присвячених застосуванню психолого-педагогічної та медико-психологічної корекції по відношенню до дітей, підлітків та юнаків, за винятком окремих досліджень [43; 53; 57; 74; 181; 210], фактично відсутні дані про динаміку особистісних характеристик в корекційному процесі, які були б зафіксовані спеціальними психодіагностичними методами (що складає неодмінну умову оцінки ефективності корекційних впливів). Проте такі дані є необхідними як для подальшого прогнозу стану здоров'я юнаків та можливостей їхньої самореалізації, так і для дослідження самого корекційного процесу.
Таким чином, організація експериментального дослідження спрямована на отримання емпіричних даних про вплив психологічних чинників на виникнення та розвиток респіраторних розладів у ранньому юнацькому віці, а також про динаміку згаданих чинників у процесі проведення відповідних корекційних заходів.
2.1.2. Об'єкт та предмет дослідження. За логікою наукового дослідження, подальші його кроки полягають у виокремленні об'єкта та предмета експериментального вивчення.
Порушення певної наукової проблеми обумовлює, в методологічному сенсі, перетворення реальності або якогось її фрагмента в об'єкт спеціального наукового дослідження, й це слугує вагомим критерієм обґрунтованості програми дослідження [205, с.53]. Отже, відповідно до окресленої вище проблеми зосереджуємося далі на виокремленні вказаного "фрагмента реальності", що підлягає експериментальному вивченню, а саме: на структурно-динамічних характеристиках тих психологічних чинників, котрі, як припускається, відграють певну роль у розвитку респіраторних порушень, що становлять досить поширений і водночас не достатньо вивчений різновид психосоматичних розладів у ранньому юнацькому віці (у старшокласників). Про існування зазначених психологічних чинників свідчать наведені в попередньому розділі публікації про дослідження різноманітних порушень легеневих функцій. Проте певна специфіка дії згаданих чинників у віковому зрізі, зокрема в юнацькому віці, залишається практично не вивченою. Таким чином, індивідуально-особистісні якості, що мають певну вікову специфіку у старшокласників, співвіднесені з різними видами порушення функцій дихання (як психосоматичного розладу), окреслюють об'єкт нашого експериментального дослідження.
Якщо об'єкт слугує відображенням опису зовнішнього боку наукового пізнання, а знання про об'єкт становить, у певному сенсі