РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалася впродовж 2004-2007 років на кафедрі анатомії, нормальної та патологічної фізіології Сумського національного аграрного університету, у НВП ТОВ "Еко-Центр" Сумського району, Сумської обл. та в умовах Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" УААН" Зміївського району, Харківської області на індиках породи "Біла широкогруда" (згідно загальної схеми досліджень, рис. 2.1).
Дослідження вікової динаміки факторів неспецифічної резистентності у індиків та їх корекція
Вивчення вікової динаміки факторів неспецифічної резистентності у індиків з 3- до 360-добового віку.
Вивчення впливу теплового подразника на фактори неспецифічної резистентності у індиків 10-, 20- і 30-добового віку.
Корекція факторів неспецифічної резистентності у індиків тимогеном.
Корекція факторів неспецифічної резистентності у індиків вітаміном С після дії теплового подразника.
Корекція факторів неспецифічної резистентності у індиків вітаміном С без дії теплового подразника.
Розробка методичних рекомендацій з питань корекції факторів неспецифічної резистентності у індиків.Рис. 2.1. Загальна схема досліджень.
Експериментальна частина досліджень складалась з трьох серій дослідів.
У першій серії вивчали вікову динаміку показників неспецифічної резистентності у індиків. Для проведення досліджень була сформована група індиків у кількості 154 голови. По мірі досягнення птицею відповідного віку
(3, 14, 45, 90, 120, 150, 180, 210, 270, 330 та 360 діб) у 10-ти індиків відбирали проби крові для дослідження показників неспецифічної резистентності. Дослідні групи індиків (по 10 голів) у кожний віковий період формували за принципом аналогів, враховуючи масу тіла та вік птиці.
У другій серії дослідів вивчали вплив теплового подразника на фактори неспецифічної резистентності організму індиків. Для проведення експериментів у періоди найнижчого рівня показників неспецифічної резистентності (10-, 20- та
30-добової птиці) формували три групи птиці по 20 голів на кожний відбір проб крові, які поділяли на дві підгрупи (по 10 голів): перша - дослідна, друга - контрольна. На птицю дослідних груп впливали тепловим подразником впродовж однієї години при температурі + 40 0 С у шафах з вентиляцією. Відбір проб крові для досліджень після дії теплового подразника проводили на першу, 3-тю, 5-ту, 7-му та 15-ту добу.
У третій серії дослідів вивчали дію тимогену та вітаміну С на фактори неспецифічної резистентності індиків.
Тимоген - синтетичний дипептид глутаміл-триптофан (С16Н20N3О5), за структурою і біологічною активностю ідентичний активному центру тималіну - нативного препарату тимусу. Випускається у вигляді стерильного 0,01 % розчину в ампулах по 1 см3 та у флаконах по 5, 50 і 100 см3, у вигляді стерильного ліофілізованого порошку у флаконах або ампулах по 100 мкг.
У дослідах з тимогеном у першу чергу вивчали вплив даного препарату на ріст і розвиток імунокомпетентних органів у зародків та на обмін речовин у індичат 21-добового віку, які були отримані з ембріонів, оброблених тимогеном. Для проведення досліджень сформували п'ять груп по 20 зародків у кожній. На 16-17-ту добу інкубації їм уводили тимоген на хоріон-алантоїсну оболонку у дозі 0,05; 0,1; 0,2 і 0,4 мкг/яйце в об'ємі 0,2 мл стерильного фізіологічного розчину. Зародкам індичат контрольної групи уводили лише 0,2 мл стерильного фізіологічного розчину. Отвір у шкаралупі заливали зневодненим стерильним парафіном і зародки інкубували при температурі +37 0 С. На 25-26-ту добу інкубації 10 зародків кожної групи охолоджували, розтинали, відбирали внутрішні органи. Визначали масу зародка (г), масу селезінки і фабрицієвої
бурси (мг). Відносну масу органа (мг/г) розраховували за формулою
Відносна маса органа =
Від 10-ти зародків кожної групи отримували індичат, у яких визначали дію тимогену на фізіолого-біохімічні показники організму.
З метою корекції факторів неспецифічної резистентності за допомогою тимогену були сформовані три групи індиків добового віку по 10 голів на кожний відбір проб крові (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Корекція показників неспецифічної резистентності
індиків тимогеном (схема досліду, n=10)
ГрупиУмови дослідуДоба дослідження1Без дії теплового подразника + тимоген аерозольно
1521-година дія теплового подразника (+40оС) + тимоген аерозольноКонтроль-
Дослідній птиці першої групи аерозольно застосовували тимоген за допомогою САГ-1 (робочий тиск 3,5-4,0 атм) із розрахунку 200 мкг/м3 впродовж 50-ти хвилин у вивідній шафі після сортування. Дослідна птиця другої групи підлягала дії теплового подразника (+40 0 С впродовж однієї години), тимоген застосовували за схемою, як і в першій групі індичат. Третя група птиці слугувала контролем.
Дослідження показників неспецифічної резистентності проводили на першу, 3-, 5-, 7- і 15-ту добу після дії теплового подразника та застосування тимогену.
З метою виробничої перевірки отриманих даних у досліді з тимогеном було сформовано дві групи індичат після вилуплення та сортування у кількості
4448 голів у контролі та 4690 - у дослідній групі. У вивідній шафі проводили обробку індичат дослідної групи тимогеном аерозольно одноразово з розрахунку 200 мкг/м3 упродовж 50-ти хвилин, за допомогою САГ-1 (робочий тиск 3,5-4,0 атм.). Далі, впродовж 20-ти діб, визначали збереженість індичат контрольної та дослідної груп.
З метою корекції факторів неспецифічної резистентності шляхом застосування вітаміну С сформували три групи дослідної птиці (10-, 20- та 30-добового віку) по тридцять голів на кожний відбір проб крові (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Корекція показників неспецифічної резистентності у індиків
без дії теплового подразника на фоні дії вітаміну С (схема досліду, n=10)
Група - Вік птиці (діб)Під-групиСпосіб застосування вітаміну СТривалість введення