РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ
МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Специфіка й нерозробленість психологічних аспектів розвитку професійного мислення визначили зміст і напрямок теоретичних, пошукових, модельних і експериментальних досліджень. Проведений теоретичний аналіз численних досліджень надає змогу обґрунтувати модель розвитку професійного мислення майбутніх вчителів початкових класів. Створення такої моделі професійного мислення педагога необхідне, на наш погляд, з метою використання її як інструмента для аналізу розумової діяльності майбутнього вчителя початкових класів, а також для створення психологічного забезпечення наукового керування процесом формування мислення вчителя в умовах університетської підготовки.
При розробці цієї концепції як методологічна основа використовувався системно-цілісний підхід, що дозволяє аналізувати об'єкт дослідження з різних сторін його структурних компонентів, що є одиницями аналізу, елементами цілісної множини з різноманіттям ієрархічно організованих зв'язків і відношень між ними.
2.1. Концептуально-психологічна характеристика професійного мислення вчителів початкових класів і особливостей його розвитку
Аналіз сучасних концепцій дозволяє виділити основні характеристики й принципові позиції, які визначають побудову й функціонування системи розвитку професійного мислення майбутніх вчителів початкових класів як цілісної науково-освітньої системи, що характеризується взаємозв'язком, єдністю функціонування, внутрішньою впорядкованістю компонентів і специфічних відношень між ними.
Застосування цілісного підходу до дослідження розвитку професійного мислення майбутніх вчителів початкових класів передбачає побудову такого її теоретичного обґрунтування, що дозволило б розглядати процес формування й розвитку професійного мислення як цілісну систему й розробити конкретні процедури, що дозволяють сформулювати теоретичну концепцію рішення цієї проблеми, розробити технологію її практичної реалізації у процесі вузівської підготовки.
Системний підхід до аналізу розвитку професійного мислення майбутніх учителів вимагає розв'язання низки основних завдань:
- визначення на основі системного аналізу динамічної структури професійного мислення вчителя як одного з процесів регуляції педагогічної системи, умов, закономірностей, рушійних сил і протиріч розвитку професійного мислення, методологічних підстав і взаємодії основних компонентів системи;
- визначення кількісних і якісних характеристик компонентів системи, критеріїв їхньої досяжності;
- визначення базових принципів, теорій і технологій формування й розвитку професійного мислення майбутніх учителів у системі вузівської підготовки.
Розглянемо основні параметри моделі розвитку професійного мислення майбутнього вчителя.
Основні протиріччя як джерела розвитку професійного мислення майбутніх учителів початкових класів.
Особливості розвитку професійного мислення майбутнього вчителя-професіонала варто розглядати як послідовний і поетапний процес узгодження комплексу протиріч, які задаються й визначаються провідним протиріччям між системою зовнішніх стосовно студента (професійні вимоги, до індивіда, соціально-професійні можливості, що надаються в ході професіоналізації) і внутрішніх (професійні амбіції й можливості студента, його зустрічні вимоги до умов професіоналізації) факторів.
Аналіз протиріч розвитку професійного мислення майбутніх учителів початкових класів дозволяє розкрити деякі джерела й тенденції, полегшуючи тим самим процес виділення принципів і напрямків його розвитку.
До числа цих протиріч належать:
- суперечність між цілями й завданнями професійної підготовки, зокрема предметною її складовою й можливістю її безпосереднього досягнення;
- суперечність між потребою обліку індивідуальних особливостей студентів і невизначеністю дієвих механізмів цього, як з боку науковців, викладачів, так і студентів;
- суперечність між поліфункціональністю мислення в професійній діяльності й ступенем розуміння студентами багатогранності майбутньої діяльності;
- суперечність між без кінця поширюваним обсягом інформаційного кола, пов'язаним з вивченням різних методичних напрямків у сфері навчання математики молодших школярів і обмеженим часом, відведеним на засвоєння цієї інформації студентами;
- суперечність між необхідністю системного мислення вчителів і диференційованим характером викладання, що викликає недостатню погодженість між предметами.
Існування протиріч викликане низкою факторів: соціальних, психологічних, онтогенетичних, економічних, моральних та ін. Разом із тим важливо вказати на принципову можливість підготовки компетентного, творчо мислячого вчителя й у цих об'єктивно сформованих умовах.
Виділення зазначених протиріч і необхідність їхнього вирішення стимулювало дослідження шляхом проектування й розвитку дидактичної системи професійної освіти, зокрема, математичної освіти майбутнього вчителя початкових класів у напрямку її реальної професіоналізації.
Функції професійного педагогічного мислення.
Однією з вирішальних умов успішного перебігу педагогічного процесу, на думку багатьох учених, є здатність до здійснення конструктивної діяльності (В. А. Сластьонін, Ю. Н. Кулюткин, Г. А. Нагорна та ін.). Опанування механізму конструктивної діяльності забезпечує найповніше її використання й розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів, що у свою чергу, вимагає досить сформованих умінь аналізувати, бачити перспективу, діагностувати й прогнозувати результати навчальної діяльності й відповідно проектувати навчальний процес, підвищувати його результативність.
Таким чином, основне функціональне призначення професійного педагогічного мислення ми бачимо в оптимізації й стимулюванні конструктивної діяльності майбутніх педагогів. Щоб повніше визначитися в питаннях про роль