РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ МЕТОДИК ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВХІДНОГО КОНТРОЛЮ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ
СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ
Аналіз сучасних тенденцій та проблем розвитку транспортної інфраструктури та
основних фондів показує, що вони прийняли системний характер та вимагають
комплексного підходу до їх рішення. Зростання попиту, що прогнозується на
перевезення усіх видів транспорту з однієї сторони, та негативні явища у
транспортній системі у цілому та окремих її галузях з іншої, складає загрозу
загальноекономічному росту України взагалі та окремих її регіонів, послабленню
позицій України на світовому ринку транспортних послуг.
Щоб запобігти цьому, в останній час на українських підприємствах все частіше
впроваджуються системи якості, сертифіковані за стандартом ДСТУ ISO 9001-2001
[34].
2.1. Передумови удосконалення процесів керування якістю продукції та послуг на
підприємствах залізничного транспорту
Не дивлячись на те, що значна кількість виробів, які випускаються нашою
промисловістю мають невисоку якість, що є наслідком деградації виробничого
потенціалу при значних темпах розвитку інфляції та зниженні інвестиційної
активності, відсутності розвиненої ринкової інфраструктури та конкурентного
середовища, тим не менш, у вітчизняній економіці накопичено значний „потенціал
якості”, який повинен бути у максимальній ступені реалізовано.
Від чіткості організації приймальної діяльності колісних пар вагонів залежить
не лише її якість, але й своєчасність ритмічних поставок, які вкрай необхідні
для рухомого складу.
У ході дослідження структури відказів технічних засобів у експлуатації
встановлено, що більше четвертої частини відказів відбувається по причині
поставок неякісної продукції, а саме внаслідок низької якості що пред’являється
виготовлювачем до приймання продукції. В середньому, лише 75,5% продукції
приймається з першого пред’явлення, а 21,3% відхиляється за невідповідністю
[35].
Нестабільність технологічних результатів на заводах-виготовлювачах дозволяє
продукції низької якості проникати на залізниці. З метою запобіганню
експлуатаційним негараздам, підприємство повинно утримувати коштовний вхідний
контроль якості та досить затратні системи технічного обслуговування та
діагностики для виявлення неякісної продукції.
В той час, провести скасування технічного контролю підприємств та застосувати
інспекційну прийомку колісних пар нераціонально та ще більш кошторисне. Тому у
світовій практиці (наряду з інспекційною прийомкою продукції) усі види
відповідальності за якість поставок несе підприємство-виготовлювач. Виходячи з
цього, будуються такі відносини з постачальником, які дозволяють при
мінімізації утримань по контролю забезпечити гарантовану якість поставок.
Виходячи з світового досвіду по рішенню проблем керування якістю, удосконалення
методів керування якістю продукції та послуг в умовах ринку базуються на
використанні наукового підходу. Закони функціонування ринкового механізму
тягнуть за собою необхідність комплексного рішення проблем по підвищенню
ефективності якості продукції на базі реорганізації існуючої системи керування
на підприємствах та переходу до управління якістю продукції та послуг, як
невід’ємної частини процесу керування виробництвом в цілому, використання
досліджень вимог користувачів до продукції та прогнозування майбутніх
тенденцій, підвищення ролі аналітичних та статистичних методів на усіх стадіях
життєвого циклу виготовлення та послуг.
Дослідження стану робіт по автоматизації процесів керування якістю продукції та
вивчення організації цих процесів на підприємствах залізничного транспорту
[36-40], дозволило зробити висновок про недостатню їх ефективність. Задачі, які
вирішуються у процесі керування якістю продукції, розділені по різним
автоматизованим системам управління (АСУП), що не забезпечує комплексності та
оперативності розрахунків.
При проведенні автоматизованих розрахунків на перше місце ставлять задачі по
обліку дефектів, які не сприяють виявленню причин знайденого браку та прийняттю
оптимальних рішень по керуванню якістю. Виходячи з цього, виникає необхідність
виділення комплексу задач по управлінню якістю продукції (УЯП) у самостійну
автоматизовану систему підтримки прийнятих рішень з орієнтацією на нові
економічні умови.
Важливим резервом підвищення ефективності керуючих рішень по УЯП на
підприємствах залізничного транспорту, є використання економіко-математичних
методів на базі сучасної обчислювальної техніки. Для даного комплексу задач
можливе застосування прикладної теорії системного моделювання поєднане з
методами оптимізації та інформаційним моделюванням з використанням засобів
сучасних технологій.
Проведення аналізу літератури по даній проблемі показало, що серед усіх
існуючих моделей, які визначають істотність та зміст загальної моделі системи
якості, яка відповідає міжнародним стандартам, необхідно відокремити три:
модель американського спеціаліста Фейгенбаума, Еттинга та Ситтинга, а також Д.
Джурана [41-44]. Але загальна модель системи якості, обумовлена вимогами ISO
9001-2001, яка стала результатом еволюційного розвитку вищезазначених моделей,
розроблена Демінгом [45-46], та має назву „петлі якості” (рис.2.1).
ЧАС
Рис. 2.1. Постійне покращення. Цикл Демінга. PDCA цикл
де P = Plan (План)
D = Do (Дія)
C = Check (Перевірка)
A = Act (Корегування)
Виходячи з вище зазначеного, система якості підприємства повинна базуватися на
наступних положеннях [47]:
- система якості розробляється та документально оформлюється як засіб
забезпечення відповідно встановлених вимог;
- система якості функціонує характерним образом наряду
- Киев+380960830922