Розділ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал і методи дослідження
Робота виконувалась за період 2005–2008 років на кафедрі мікробіології та
вірусології Львівського національного університету ветеринарної медицини та
біотехнологій імені С. З.Гжицького та на молочно-тваринних фермах великої
рогатої худоби різних форм власності: ТзОВ «Правда» Бродівського району, ТзОВ
«Двірцівське» Сокальського району Львівської області та ВАТ «Терезине»
Білоцерківського району Київської області. Всі роботи виконувались відповідно
до
«Загальних етичних принципів експериментів на тваринах»[177,207], «Європейської
конвенції про захист домашніх тварин від 13.11.1987».
Коротка характеристика молочно-тваринних ферм дослідних господарств:
ТзОВ « Правда» має 7100 га сільськогосподарських угідь, із яких 2226 га ріллі.
У господарстві розводять чорно-рябу породу великої рогатої худоби. Поголів’я
худоби становить: 2005р. Ї 1324 тв., із них корів Ї 356 тварин; 2006р. Ї 1357
тварин, із них Ї 381 корів. Середньорічна продуктивність корів 3788 Ї 3845 кг
молока. Доїння корів проводиться за допомогою двотактної доїльної установки
«Волга».
ТзОВ «Двірцівське» фермерське господарство, земельна площа його становить 360
га сільськогосподарських угідь, із них 256 га ріллі. Поголів’я великої рогатої
худоби становить 102 голови, із них корів Ї 59 тварин, телиць віком понад два
роки Ї 18 тварин. Середньорічна продуктивність складає 2987-2995 кг молока.
Доїння корів проводиться за допомогою двотактної доїльної установки “Волга”.
Агрофірма ВАТ «Терезине» Білоцерківського району Ї багатогалузеве господарство
з розвиненими рослинницькою і тваринницькою галузями. Господарство
спеціалізується на вирощуванні високопродуктивного племінного молодняка великої
рогатої худоби української чорно-рябої породи і виробництві високоякісного
молока. Поголів’я ферми становить 2380 тварин, із них 688 корів; нетелів Ї 242,
телиць на осіменінні Ї 268 тварин.
З 2003 року в господарстві перейшли на безприв’язне утримання корів.
Рис. 2.1 Безприв’язне утримання корів
Рис. 2.2 Роздача кормів коровам за допомогою змішувача „Delaval”
У господарстві доїння корів проводять в доїльному залі (Рис.2.3.).
Рис. 2.3 Зал для доїння корів
Годівля корів проводиться з кормових столів, загальнозмішаними одно-типовими
раціонами. До складу раціонів у відповідних пропорціях включені силос
кукурудзяний, сінаж різнотравний, сіно 4–5 видів концентрованих кормів (
ячмінь, горох, кукурудза), меляса, мінеральні добавки.
Вивчення ситуації щодо захворювання корів маститом у господарствах проводили
неодноразовим їх дослідженням. Захворювання корів маститом з клінічно вираженою
формою виявляли за допомогою клінічних методів дослідження: оглядом визначали
пропорційність чвертей, пальпацією Ї температуру, консистенцію, болючість, стан
надвим’яних лімфатичних вузлів, пробне доїння. Субклінічні форми маститу
виявляли фізико-хімічними методами, шляхом дослідження секрету молочної залози
з 5 % водним розчином димастину і в поєднанні з бактеріологічним методом. У
молозивний період візуально оцінювали оглядом молозива в пробірках і
постановкою реакції з 3 % розчином мастидину. Відразу після отелення з кожної
чверті вим’я корови у пробірки здоювали молозиво і за 1–1,5 години
досліджували. У нормі молозиво солом’яно-жовтого кольору, в’язке, стовпчик його
не розшаровується. При маститі з субклінічним перебігом молозиво набуває
сірувато-жовтий колір, рідкої консистенції. Схема проведення дослідження
представлена на Рис.1.
З метою виявлення етіологічної ролі мікрофлори у виникненні маститів у корів
проводили бактеріологічне дослідження секрету із вимені корів з клінічною та
субклінічною формами маститу, а для порівняння досліджували секрет із вим’я
здорових корів. Бактеріологічні дослідження включали: відбір проб секрету,
охолодження і транспортування, виділення мікроорганізмів, їх ідентифікацію та
вивчення антибіотикограм. Видову ідентифікацію виділених культур
мікроорганізмів проводили за визначником «Берги», [208].
Перед взяттям проб секрету вим’я ретельно обмивали, витирали індивідуальною
серветкою, дійки протирали 70° етиловим спиртом. Здоювали декілька цівок
секрету в окрему посудину, а потім з кожної ураженої чверті в стерильні
пробірки відбирали дві паралельні проби по 4–5мл секрету, які ставили в термос
із льодом і доставляли в лабораторію, де проводили бактеріологічні
дослідження.
2.1.1. Методи виділення та ідентифікації стафілококів
З метою виділення стафілококів секрет молочної залози висівали на
молочно-сольовий агар з 7,5 % хлористого натрію. Ідентифікацію виділених
культур стафілококів проводили шляхом визначення лецитиназної активності ,
культуру пересівали на жовтково-сольовий агар, кров’яний МПА з 5 % еритроцитів
барана – для визначення гемолітичних властивостей. Вивчали показниками
коагуляції плазми крові кроля за загальноприйнятими методами, проводили
фаготипування набором фагів для ВРХ, виготовлені інститутом мікробіології ім.
І. І. Мечнікова.
2.1.2. Фаготипування стафілококів
Для фаготипування стафілококів, виділених із секрету вим’я корів,
використовували набір фагів ВРХ, який включає: 78, 102, 107, 117, 118, 119
фаговарів.
Методика фаготипування за Івченком В. М. [209] включає наступні етапи:
розмноження дослідної культури стафілокока;
підготовка бактеріологічних чашок та поживних середовищ;
розведення фагів;
нанесення фагів та облік результатів.
Добову агарову дослідну культуру стафілокока висівали в 2,5 мл МПБ або бульйону
Хотінгера з рН 7,2–7,4, культивували 3–4 години при 37°С. Одночасно готували