РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Схеми та техніка проведення науково-господарських дослідів
Досліди із вивчення ефективності використання надлишків амінокислот у протеїні
різної якості проводили на кабанчиках великої білої породи при їх відгодівлі в
умовах ВСАТ “Русь” с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області в 2001
– 2004 роках.
Під час проведення дослідження за темою дисертаційної роботи раціони свиней
балансували за амінокислотами за допомогою лізинопротеїнової добавки торгової
марки СГ-9, яку випускає Трипільський біохімічний завод, і амінокислот у
кристалічній формі зарубіжного виробництва: лізин, метіонін і глютамінову
кислоту.
Перший науково-господарський дослід було проведено за схемою, наведеною в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема першого науково-господарського досліду
Група
Кількістьтварин, гол.
Періоди досліду
зрівняльний
(15 діб)
основний
(180 діб)
1 - контрольна
10
Кукурудза – 69,5%, соняшникова макуха – 19,7%, м’ясо-кісткове борошно – 9,9%,
премікс – 0,9% (ОР)
Кукурудза – 69,5%, соняшникова макуха – 19,7%, м’ясо-кісткове борошно – 9,9%,
премікс – 0,9% (ОР)
2 - дослідна
10
ОР + 8 г L-лізин на голову
3 - контрольна
10
Кукурудза – 64,6%, соєвий шрот – 24,6%, м’ясо-кісткове борошно – 9,9%, премікс
– 0,9% (ОР)
4 - дослідна
10
ОР + 6 г L-лізин на голову
Науково-господарські досліди та виробничу перевірку проводили за методом
груп-аналогів. Тварин у групи підбирали за їх живою масою, віком, статтю,
походженням, вгодованістю [22, 113].
Для проведення досліду було сформовано чотири групи кабанчиків (табл. 2.2)
Таблиця 2.2
Характеристика груп тварин у зрівняльний період
Група тварин
Кількість тварин у групі, гол.
Жива маса, кг
Приріст живої маси за 15 діб
на початок
на кінець
абсолютний,
кг
середньодобовий, г
10
29,26±0,74
34,54±0,85
5,28
352,0±11,89
10
29,98±0,74
35,28±0,80
5,30
353,3±12,26
10
28,95±1,16
34,17±0,99
5,22
348,0±13,69
10
29,30±0,80
34,63±0,75
5,33
353,2±10,16
Годівлю тварин усіх груп проводили сухим комбікормом згідно із схемою досліду
(табл. 2.1). Спосіб годівлі – груповий, роздавання кормів – двохразове з
вільним доступом до води.
У період проведення досліду здійснювали облік наступних показників: кількості
спожитого корму, живої маси (щомісячно), віку досягнення живої маси 100 та 120
кг.
По закінченні досліду визначали абсолютний, середньодобовий і відносний
прирости, витрату кормів на один кілограм приросту.
З метою визначення впливу різних концентрацій кристалічних амінокислот та їх
співвідношення на продуктивність тварин та якість продуктів забою було
проведено другий науково-господарський дослід за схемою, наведеною у таблиці
2.3. Для досліду було сформовано п’ять груп кабанчиків великої білої породи
чотирьохмісячного віку середньої вгодованості На початок досліду жива маса
однієї голови підсвинків становила в середньому 41,1±0,95 кг.
Таблиця 2.3
Схема другого науково-господарського досліду
Група
К-сть тварин,
голів
Періоди досліду
зрівняльний
(30 діб)
основний
перша частина
(30 діб)
друга частина
(60 діб)
1 – контрольна
12
дерть кукурудзяна – 59,2; горох екструдований - 26,2; макуха соняшникова – 7,8;
шрот соєвий – 3,8; кухонна сіль – 0,3%; крейда – 1,44; монокальційфосфат- 1,2;
суміш мікроелементів – 0,044 та суміш вітамінів – 0,016%
(ОР)
(ОР)
дерть кукурудзяна-63,4%, горох екструдований -23,0%, макуха соняшникова - 8,2%,
шрот соєвий – 2,8%, кухонна сіль- 0,3%, крейда -0,7%, монокальційфосфат – 1,5%,
суміш мікроелементів – 0,07%, суміш вітамінів – 0,03% (ОР)
2 – дослідна
12
ОР + 12 г L- лізину + 2 DL- метіоніну на голову
3 – дослідна
12
ОР + 8 г L- лізину на голову
4 – дослідна
12
ОР + 12 г L- лізину + 2 г DL- метіоніну + 6 г глютамінової к-ти на голову
5 – дослідна
12
ОР + 8 г L- лізину
+ 6 г глютамінової к-ти на голову
При складанні раціонів для піддослідних свиней використовували загальноприйняті
норми годівлі свиней на фермах і комплексах [50, 51, 165, 203]. У дослідах
використовували сумішку наявних у господарстві концентрованих кормів, до якої
входили: подрібнене зерно кукурудзи, екструдоване зерно гороху, соняшникова
макуха і соєвий шрот.
Живу масу свиней визначали щомісячним індивідуальним зважуванням, яке проводили
вранці до годівлі, на початку та по закінченні зрівняльного й основного
періодів досліду.
Свині другої дослідної групи отримували кристалічний лізин (концентрація лізину
у протеїні в першій частині основного періоду досліду становила 6,4% і другій –
6,1%) і кристалічний метіонін у кількості по 2 г на одну голову за добу.
Тварини третьої дослідної групи додатково до основного раціону отримували по 8
г кристалічного лізину у формі монохлорид-гідрату. Концентрація лізину у
протеїні раціонів першої частини основного періоду досліду становила 5,7%,
другого – 5,4%.
Свиням четвертої дослідної групи до основного раціону, крім кристалічного
лізину і метіоніну, додавали по 6 г глютамінової кислоти за добу.
У п’ятій дослідній групі свині отримували крім кристалічного лізину добавку
глютамінової кислоти в кількості 6 г на голову за добу.
Оцінку фізіологічного стану тварин із визначенням морфологічних і біохімічних
показників крові проводили на початку досліду і по його завершенні. Для цього з
кожної групи відбирали по чотири тварини, у яких брали проби крові вранці до
годівлі.
У свіжій гепаринізованій крові визначали:
кількість еритроцитів – колориметричним методом на ФЕК – М [25];
число лейкоцитів – шляхом підрахунку в камері Горяєва;
вміст гемоглобіну – за Г . В. Дервізом та А. І. Воробйовим [92];
У сироватці крові визначали вміст:
загального білка – експрес-методом у модифікації С. А. Карпюка [63];
загаль
- Киев+380960830922