РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана протягом 1991-2002 рр. на базі лабораторії іхтіопатології Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук. Впродовж вказаного періоду проведено епізоотологічне обстеження з іхтіопатологічним дослідженням риби господарств "Нітріус", "Краснолиманське", рибдільниць (РД) "Маячка", "Адамівка," "Червона долина" та "Центральний" ВАТ "Донрибокомбінат", Придніпровського ТРГ, Самарського, Таромського та Петриківського рибних господарств ВО "Дніпрорибгосп", Цюрупинського нерестово-вирощувального рибного господарства, Херсонського ОДСГРП, Кримського рибокомбінату, ВАТ "Закарпатський рибокомбiнат", ставів рибцехів "Миколаєво-Голлє" і "Полісся" Рівненського рибокомбінату, Іванківського і Сумського рибокомбінатів, рибдільниць "Лісневичі" та "Любінь Великий" дослідного господарства Львівського відділення ІРГ УААН, дослідного господарства "Нивка", а також придунайських озер Ялпуг, Кугурлуй, Кагул, Катлабух та водосховищ дніпровського каскаду - Київського, Канівського, Кременчуцького і Каховського.
Проводили гідрохімічні, гідробіологічні дослідження в екосистемах, клінічні, патологоанатомічні, паразитологічні, мікробіологічні, гематологічні та гістологічні дослідження, вивчали показники факторів природної резистентності здорових та хворих риб, в тому числі і при експериментальній інфекції. Крім того, вивчали антибактеріальну активність поверхневого слизу риб, як показника рівня їх загальної резистентності та біологічні властивості виділених бактерій. З метою пошуку нових ефективних препаратів для профілактики хвороб об'єктів аквакультури, проведено дослідження антибактеріальної та протигрибкової активності новосинтезованих аналогів аліцину і пробіотику на основі аеробних спорових бактерій субаліну щодо патогенів риб. Досліджено їх вплив, а також препаратів імуномодулюючої дії вілозену та КАФІ (комплекс активуючих факторів імунітету) на організм риб.
Об'єкт дослідження: рибогосподарські водойми, окремі таксономічні групи риб прісноводних водойм, збудники їх інвазійних та інфекційних захворювань, абіотичні чинники середовища.
Предмет дослідження: екосистема водойм, організм риб, хвороби риб, фізіологічний статус та природна резистентність риб, гістологічна структура їх внутрішніх органів, мікрофлора риб та її біологічні властивості, вплив біотичних і абіотичних чинників та біологічно активних препаратів на організм риб.
Іхтіопатологічному обстеженню було піддано 23 види риб різних вікових груп (сазан, короп, щука, судак, окунь, сом, канальний сом, жерех, білий та строкатий товстолобики, білий амур, лин, в'язь, лящ, плітка, синець, плоскирка, краснопірка, чехоня, уклія, золотий та сріблястий карась, головень, сонячна риба).
2.1. Коротка характеристика основних видів обстежених риб
Характеристика основних видів обстежених риб дана за [208, 364].
Судак - Lucioperca lucioperca (L.): живе у ріках, озерах, водосховищах в глибоких незарослих місцях. Статевої зрілості досягає у віці 4-7 років. Молодь живиться зоопланктоном, до кінця першого року переходить на хижацтво. Судак вимогливий до кисневого режиму, вміст кисню повинен бути не менше 4 мг/л О2. Погано переносить забруднення води. Цінна промислова риба, об'єкт спортивного рибальства.
Щука - Esox lucius (L.): озерно-річкова риба, тримається прибережної зони та зарослих водяною рослинністю місць. Статевої зрілості досягає у віці 3-5 років. Хижак. Личинки й мальки живляться зоопланктоном. Росте щука досить швидко. Порівняно стійка до несприятливих кисневих умов. Гине при вмісті його 0,2-0,4 мг/л О2. Має промислове значення. Об'єкт ставової полікультури.
Окунь - Perca fluviatilis (L.): зустрічається у водоймах різного типу.
Утворює дві форми - швидкоростучу (тримається глибини) та повільноростучу ( тримається зарослих місць). Об'єкт спортивного лову.
Жерех - Aspius aspius (L.): переважно річкова риба, але зустрічається і в озерах. Відноситься до типових хижаків. У ріках притримується своїх ділянок "полювання". Молодь живиться ракоподібними, личинками риб, бентосними безхребетними. Об'єкт спортивного лову.
Сом звичайний - Silurus glanis (L.): живе у ріках та озерах. Швидкоростуча форма досягає статевої зрілості на 4-5 році життя. Уже на першому році сом переходить на хижацтво. Відіграє важливу роль у промисловому рибництві.
Білий товстолобик - Hypophtalmichthys mоlitrix (Valenciennes): риби далекосхідного комплексу, акліматизовані у 60-70-х роках у внутрішніх водоймах України, в тому числі і водосховищах. Зграйна риба. Статевої зрілості досягає у віці 5-6 років. Відзначаються швидким темпом росту, досягають великих розмірів (15-20 кг). Білі товстолобики живляться переважно фітопланктоном. Цінна промислова риба, об'єкт ставової полікультури.
Строкатий товстолобик (Aristichthуs nobilis) - живиться переважно зоопланктоном. Цінна промислова риба, об'єкт ставової полікультури.
Сазан, короп - Cyprinus carpio (L.): прісноводна риба, але зустрічається і у солонуватих водах. Статевої зрілості досягає у віці 3-5 років. Дорослі риби живляться молюсками, рослинністю, личинками комах, бентосними безхребетними. Одомашнена форма сазана - короп - невибаглива риба, витримує значне забруднення водойм та низький вміст розчиненого кисню (до 3 мг/л О2). При інтенсивній годівлі у ставах за два роки може досягати маси 500-800 г. Цінна промислова риба та об'єкт рибництва.
Білий амур - Ctenopharyngodon idella (Valenciennes): риба далекосхідного комплексу, акліматизована в умовах України. Статевої зрілості досягає у віці 7-8 років. Личинки живляться зоопланктоном, водоростями. Дорослі риби - в основному водяною та затопленою надземною рослинністю. Об'єкт ставової полікультури.
Лящ - Abramis brama (L.): Живе у ріках, озерах, водосховищах. Статевої зрілості досягає у віці 5-8 років. Молодь живиться зоопланктоном, пізніше переходить на живлення бентосних безхребетних. Цінна промислова риба.
Чехоня - Polecus