Ви є тут

Агроекологічне обґрунтування створення та експлуатації спеціальних сировинних зон

Автор: 
Вдовиченко Андрій Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U005788
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Науково-дослідна робота проводилася протягом 2006 – 2008 рр., відповідно до НТП
Української академії аграрних наук «Науково-практичне обґрунтування сталого
розвитку агроекосистем України» (ДР № 0106U004038), завдання 04.02.01./095
«Вивчити вплив екологічних чинників на стан земельних ресурсів та розробити
науково-методичні основи створення спеціальних сировинних зон»
(ДР № 107U005312), НДР Міністерства аграрної політики України «Розробити
науково-методичні рекомендації щодо агроекологічної оцінки
сільськогосподарських підприємств на предмет їхньої відповідності вимогам
біологічного землеробства» (ДР № 0106U009462) на базі лабораторії моніторингу
земельних і водних ресурсів агросфери відділу агроекологічного моніторингу
Інституту агроекології УААН.
2.1. Методика оцінки придатності сільськогосподарських угідь вимогам
спеціальних сировинних зон
Оцінка придатності сільськогосподарських угідь вимогам ССЗ на регіональному та
локальному рівнях проводилася згідно методичних рекомендацій «Оцінка
придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон»
[80] та «Методичні рекомендації з надання статусу спеціальної сировинної зони
та контролю за її використанням» [81].
Спеціальні сировинні зони визначали за результатами аналізу даних моніторингу
грунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського
призначення; інформації щодо застосування пестицидів та агрохімікатів;
розташування промислових підприємств та об’єктів, що можуть забруднювати
навколишнє природне середовище, магістральних і регіональних автомобільних
доріг.
Придатність сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон
визначали згідно з критеріями та нормативами, наведеними у таблицях 2.1 – 2.3.
Залежно від значень показників, сільськогосподарські угіддя поділяли на 3 класи
придатності:
– придатні – сільськогосподарські угіддя, агроекологічний стан яких не
перешкоджає одержанню високоякісної сільськогосподарської сировини для
виробництва продуктів дитячого харчування;
– обмежено придатні – сільськогосподарські угіддя, показники ґрунтової
родючості яких не відповідають оптимальному стану і потребують заходів щодо їх
покращення;
– непридатні – сільськогосподарські угіддя, на яких неможливо одержати
сировину, придатну для виробництва продуктів дитячого харчування.
Критерії та нормативні показники придатності сільськогосподарських угідь
вимогам спеціальних сировинних зон поділяли на наступні групи:
1. Показники санітарно-гігієнічного стану ґрунту (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Показники санітарно-гігієнічного стану ґрунту
Критерії та показники
Нормативи за ступенем придатності
придатні
обмежено придатні
непридатні
Щільність забруднення, Кі/км2:
цезієм – 137
< 1
1-5
> 5
стронцієм – 90
< 0,02
0,05-0,02
> 0,05
Рухомі форми важких металів, відносно значення ГДК:
< 1,0
?1,0
Залишки пестицидів,
відносно значення ГДК:
< 1,0
?1,0
Визначення показників санітарно-гігієнічного стану проводиться згідно «Методики
експресного радіометричного визначення по гамма-випромінюванню об’ємної та
питомої активності радіоцезію в воді, ґрунті, продуктах харчування, продукції
рослинництва та тваринництва» [82]; «Методических указаний по радиохимическому
определению цезия и стронция в почве, воде и продукции растениеводства» [83];
«Методичних вказівок по визначенню вмісту радіоцезію-137 і стронцію-90 в ґрунті
і рослинах» [83]; «Методических указаний по определению тяжелых металлов в
почвах сельхозугодий и продукции растениеводства» [84];
2. Показники екологічної стійкості ґрунту (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Показники екологічної стійкості ґрунту
Критерії та показники
Нормативи за ступенем придатності
придатні
обмежено придатні
непридатні
Глибина гумусованого шару, см:
Полісся
>25
25-15
< 15
Лісостеп, Степ
> 50
50-25
< 25
Вміст гумусу в орному шарі, %:
Полісся
> 2,0
2,0–1,5
< 1,5
Лісостеп, Степ
> 4,0
4,0–2,0
< 2,0
Гранулометричний склад:
Полісся
Суглинок середній і легкий, супісок
Пісок зв’язаний
Пісок рихлий
Лісостеп, Степ
Суглинок важкий, середній і легкий
Глина легка, супісок
Пісок зв’язаний, рихлий, глина важка
Реакція ґрунтового розчину, одиниць рН
рН сольовий
рН водний
> 5,5
? 7,5
5,5-4,6
7,6-8,5
< 4,6
? 8,6
Сума увібраних основ, м-екв/100 г
Полісся
Лісостеп
> 10
> 20
5-10
20-10
< 5
< 10
Ступінь насичення обмінними основами, %
> 70
70-50
< 50
Продовження таблиці 2.2
Протиерозійна стійкість за вмістом агрегатів від
0,25 до 10 мм, %:
водотривких
> 45
45-25
< 25
повітряно-сухих
> 75
75-50
< 50
Щільність ґрунту, г/см3:
супіщаних і піщаних ґрунтів
1,3-1,5
1,5-1,7
< 1,3; >1,7
середнього та важкого гранулометричного складу
1,1-1,3
1,3-1,5
< 1,1; >1,5
Показники екологічної стійкості ґрунтів визначаються згідно «Метода почвенной
съемки по описанию разрезов» [85]; ДСТУ 4289:2004 Якість ґрунту. Метод
визначання органічної речовини [86]; ДСТУ ISO 10694 – 2001 Якість ґрунту.
Визначення вмісту органічного і загального вуглецю методом сухого спалювання
[87]; ГОСТ 12536-79 Грунты. Методы лабораторного определения зернового
(гранулометрического) состава [88]; ДСТУ ISO 10390–2001 Якість ґрунту.
Визначення рН [89]; ГОСТ 26483–85 Почвы. Приготовление солевой вытяжки и
определение ее рН по методу ЦИНАО [90]; ГОСТ 26487 Почвы. Определение обменного
кальция и обменного (подвиж