РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Об’єкт дослідження
Експериментальна частина досліджень виконана на 112 білих щурах-самках двох
вікових груп, отриманих у віварії Інституту геронтології АМН України.
Дослідження проводили згідно з правилами Європейської конвенції про гуманне
відношення до лабораторних тварин (European convention for the protection of
vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes, 1986).
У дослідження включались щурі-самки молодого віку (вік тварин на момент
включення в дослідження – 5 міс, маса тіла 181±5 г), для яких характерне
активне розмноження, численний приплід, відсутність ознак стирання зубів [29] й
щурі зрілого віку (вік на момент включення в дослідження 18 міс, маса тіла
210±11 г), для яких характерно те, що інтенсивність їх розмноження знижується,
настає менопауза (у середньому в 15-18 міс), на зубах спостерігаються ознаки
стирання. Усі тварини знаходились у стандартних умовах віварію. Утримання та
годування тварин здійснювали відповідно до „Санітарних правил щодо будови,
обладнання і утримання експериментально-біологічних клінік (віваріїв)” від
06.04.73 р. [29] і доповнення від 04.12.78 р. до Наказу МОЗ СРСР №163 від
10.03.66 р. „Про добові норми годування тварин і продуцентів”.
Для вивчення впливу хірургічної кастрації на стан кісткової тканини 12 щурам
проведена операція двобічної оваріоектомії. У 60 щурів обох вікових груп
вивчали ефективність наступних лікарських засобів у корекції порушень стану КТ
після хірургічної кастрації: солей кальцію (остеїн чи кальцемін), біологічно
активної добавки (БАД) на основі сої на фоні введення остеїну; препарату
замісної гормонотерапії (фемостон) чи селективного регулятора естрогенної
активності (лівіал) на фоні введення кальцеміну. Контрольну групу склали 12
інтактних щурів-самок, стандартизованих за віком і масою тіла. Ефективність
терапії визначали після 30-добового курсу лікування.
За масою тіла на початку та в кінці експерименту групи не відрізнялись між
собою (Табл. 2.1). Основні остеометричні показники досліджуваних кісток як у
групі тварин молодого віку, так і в групі щурів-самок зрілого віку не
відрізнялись у межах вікових підгруп (Додаток А.1).
Таблиця 2.1
Маса тіла щурів різних груп на початку та в кінці експерименту
Групи тварин / Групи
n
М1, г
М2, г
М1, г
М2, г
Неоперовані щурі
155,8±4,5
200,8±7,1
238,3±6,0
268,3±6,0
Щурі після ДОЕ
164,2±5,4
217,5±7,0
227,5±7,7
268,3±13,2
ДОЕ, ліковані ГА
152,9±6,4
206,4±7,1
245,0±9,1
283,3±16,3
ДОЕ, ГА та соя
150,7±3,4
203,6±3,4
252,5±12,0
308,0±7,2
ДОЕ, кальцемін
156,4±4,7
207,9±3,6
241,4±7,3
281,7±13,9
ДОЕ, кальцемін і фемостон
161,7±6,4
200,0±11,9
224,2±12,1
275,0±16,9
ДОЕ, кальцемін і лівіал
164,2±6,0
216,7±11,9
233,3±7,6
309,0±19,0
Примітки:
1. А – щурі-самки молодого віку;
2. Б – щурі-самки зрілого віку;
3. М1 – маса тварин на початку експерименту;
4. М2 – маса тварин в кінці експерименту;
5. ДОЕ – двобічна оваріоектомія;
6. ГА – гідроксилапатит.
З метою вивчення інформативності моделі двобічної оваріоектомії в розвитку
дегенеративно-дистрофічних змін у колінному суглобі нами в експерименті вивчено
показники стану суглобового хряща та субхондральної кістки в 10 щурів-самок
молодого віку. Крім того, оцінено вплив хондропротекторних засобів різних груп
(міакальцик, терафлекс) на стан хрящової тканини та субхондральної кістки в
щурів-самок молодого віку у 18 щурів молодого віку. Ефективність лікування
оцінювали після 30-добового курсу. Контрольну групу склали щурі-самки,
стандартизовані за віком і масою тіла, котрі не отримували лікування.
По закінченню строків експерименту щурів забивали шляхом декапітації під
ефірним наркозом з дотриманням прийнятих правил евтаназії.
Клінічна частина роботи виконана у відділі клінічної фізіології та патології
опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України (керівник – проф.
Поворознюк В.В.) й складалась з наступних розділів:
1). вивчення особливостей старіння опорно-рухового апарату, частоти розвитку
вікзалежної патології (системного остеопорозу, остеоартрозу колінних та
кульшових суглобів) та оцінка факторів ризику захворювань у жінок у пері- та
постменопаузальному періодах;
2). вивчення механізмів розвитку постменопаузального остеопорозу та
остеоартрозу великих суглобів і їх взаємозв’язку в жінок у пері- та
постменопаузальному періоді;
3). розробка моделей біологічного віку опорно-рухової системи та визначення
темпів її старіння в жінок у постменопаузальному періоді;
4). оцінка ефективності препаратів різних груп у профілактиці та лікуванні
захворювань кістково-м’язової системи в жінок у постменопаузальному періоді;
5). розробка алгоритму ведення жінок у постменопаузальному періоді з патологією
опорно-рухової системи.
Критеріями включення в дане дослідження були соматично здорові жінки без
вираженої супутньої патології віком 40-74 роки як із захворюваннями ОРС
(системна остеопенія чи остеопороз, остеоартроз великих суглобів), так і без
них.
Критеріями виключення пацієнток з дослідження була наявність супутньої
патології з боку ендокринної системи, яка може впливати на стан кісткової
тканини й розвиток остеоартрозу великих суглобів, серцево-судинна патологія
(інфаркт міокарда в гострій та підгострій стадії, гострий та хронічний
тромбофлебіт нижніх кінцівок, постромбофлебітичний синдром та інш.);
захворювання сполучної тканини (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак,
системна склеродермія, анкілозивний спондиліт та ін.), порушення метаболізму
сечової кислоти, злоякісні новоут
- Киев+380960830922