<p>РОЗДІЛ 2<br />СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ <br />РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ І НАУКИ В УКРАЇНІ<br /> 2.1. Фінансове забезпечення інтеграційних процесів розвитку вищої освіти і науки<br /> На етапі науково-технічної та інформаційної революції, коли освіта трансформується у один з основних стратегічних напрямів економічного зростання і виступає фундаментом наукової діяльності і прогресу суспільства, дослідження економічних проблем вищої школи стають необхідними. Перш за все це зумовлено тими кардинальними змінами, які вже відбулися і продовжують відбуватися у процесі проведення економічних та освітянських реформ на основі демократизації суспільства і ринкових перетворень. У першу чергу ідеться як про докорінні зміни у відносинах власності й зрушенні всього комплексу економічних відносин, так і на рівні освітянської галузі і економіки освіти.<br /> Дослідження показало, що науково-технічна революція XX ст. "роздробилася" в мережі галузей наукових, технічних і технологічних революцій. Вони зумовили трансформацію науки, результати якої швидко і в масовому масштабі реалізуються на практиці в безпосередню продуктивну силу матеріального та духовного виробництва. Перетворившись у самостійну велику сучасну галузь суспільного виробництва з мільйонами працівників, наука як певна система науково-суспільних відносин складається з двох підсистем. Перша - підсистема науково-організаційних відносин (НТРівський поділ праці) і друга підсистема науково-соціальних (господарських) відносин (форми власності в науці) (див. табл. 2.1).<br /> Ставши самостійною, великою та ефективною галуззю, наука значно сприяла докорінному перетворенню традиційного суспільного поділу праці у НТРівський; відокремленню державного регулювання та науки у самостійні великі та ефективні галузі (макроуправління, інноваційна сфера) суспільного виробництва; формуванню прогресивної структури, ефективних зв'язків як між ними та всіма великими галузями, так і всередині їх завдяки опосередкованості наукою; формуванню сукупного працівника НТРівського типу, продуктивність праці якого якісно вища, ніж сукупного працівника при традиційному поділі праці.<br /> <br /> Таблиця 2.1<br />Наука у суспільному поділі праці<br />Традиційний поділ праці<br />(загальний поділ праці)НТРівський поділ праці <br />(загальний поділ праці)Промисловість<br />Сільське господарство<br />Комунікації<br />Будівництво<br />Сфера послуг<br />(включаючи управління та науку)Державне регулювання<br />Наука<br />Промисловість<br />Сільське господарство<br />Комунікації<br />Будівництво<br />Сфера послуг <br /> * Джерело : за класифікацією автора на основі дослідження [5, 29, 83].<br /> <br /> Визначивши нову роль та місце науки в загальному поділі праці, звернемося до аналізу внутрішніх зв'язків у науці, тобто до часткового та особливого (внутрівиробничого) поділу наукової праці, що й означатиме розгляд її внутрішньої структури. Розглянемо її за допомогою порівняння (див. табл. 2.2).<br /> Таблиця 2.2<br /> Співвідношення форм поділу наукової праці та часткового поділу праці <br /> в науці<br />Форми поділу наукової праціЧастковий поділ праці в науціНаука як галузь інноваційного творення<br />(у загальному поділі праці)<br />Частковий поділ праці (в науці)<br />Особливий поділ праці<br />(в науково-дослідній установі)Фундаментальні дослідження НДДКР<br />Пошукові та піонерні дослідження<br />Експериментальні роботи, дослідне<br />виробництво, дослідні зразки <br /> * Джерело : за класифікацією автора на основі дослідження [124, 142, 157].<br /> Наведене співвідношення зумовлює "природний" внутрішній поділ наукової праці, який відбиває її внутрішню структуру, що становить об'єктивну основу її першої підсистеми - науково-організаційних відносин. Уже на цій об'єктивній основі формуються та функціонують безпосередні науково-організаційні відносини (див. табл. 2.3).<br /> Таблиця 2.3<br />Систематизація безпосередніх науково-організаційних відносин<br />Дисциплінарний поділ наукиОрганізаційно-управлінський поділ наукиПриродничі наукиАкадемічні установи, вищі учбові заклади<br />Академічні та галузеві установи, наукові підрозділи підприємств, підприємницькі наукові центри, приватні фірми, вищі учбові заклади<br />Академічні установи, центральні, відомчі та місцеві науково-дослідні інститути, центри соціологічних досліджень, вищі учбові заклади, приватні консультаційні осередкиТехнічні наукиСоціальні науки <br /> * Джерело : за класифікацією автора на основі дослідження [207, 224].<br /> <br /> Дана систематизація показує, що комплексу груп наукових дисциплін відповідає комплекс наукових установ, їх організація і управління. Прискорений розвиток науки як індустрії інноваціотворення зумовлює зміни всередині кожної дисциплінарної групи наук, зміни у зміцненні зв'язків між цими групами й особливо між їх галузями та, звичайно, зміни в управлінні науково-організаційними відносинами.<br /> Науково-соціальні (господарські) відносини (сектори науки та форми власності) -друга підсистема науково-суспільних відносин. Вона складається з двох елементів: секторів науки і форм власності (див. табл. 2.4).<br /> Затверджена в Конституції України державна науково-технічна політика (ДНТП) як об'єктивно-інституціональна форма здійснення державного регулювання науки швидко проявила власні особливості [224, с.7].<br /> Перша - основні принципи її проведення: загальнодержавний масштаб здійснення; допомога держави науковим установам, закладам та підприємствам у запровадженні інновацій; сприяння поєднанню фундаментальних та <br />Таблиця 2.4<br />Сектори науки та форми власності<br />Сектори наукиФорми власностіДержавний<br />академічні установи вищі учбові заклади центральні, відомчі та місцеві науково-дослідні інститутиДержавна, інтелектуальна Державна, комунальна, муніципальна, інтелектуальнаГалузевий<br />науково-дослідні інститути лабораторіїДержавна, акціонерна, інтелектуальнаПідприємницький<br />наукові підрозділи підприємств, приватні консультаційні осередки, венчурні фірми, недержавні вищі учбові закладиПриватна, акціо</p>
- Киев+380960830922