Вы здесь

Кріопатії при гепатитах В і С: імунопатогенез, клініка та імунотерапія

Автор: 
Господарський Ігор Ярославович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2007
Артикул:
0507U000284
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄМ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана на базі Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги в клініці інфекційних хвороб, поліклінік № 1, 2, 3 м. Тернополя, Тернопільського обласного центру клінічної імунології та алергології і консультативно-лікувального центру Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
2.1. Обсяг і методи клінічних досліджень.
Проведено динамічне клінічне і лабораторно-інструментальне обстеження 105 хворих на гострі гепатити В, С і В+С, 297 - на хронічні гепатити В, С і В+С, 51 - на вірус-асоційований цироз печінки, які перебували на стаціонарному та диспансерному лікуванні в інфекційному відділенні Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги, гастроентерологічному відділенні Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні, консультативно-лікувальному центрі Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського в період з 1997 до 2005 рр., а також 20 хворих на первинний і метастатичний рак печінки, які перебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги і Тернопільському обласному онкодиспансері (рис. 2.1).
При обстеженні пацієнтів використані загальноприйняті в клінічній імунології та інфектології клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Для встановлення діагнозу ХГС використовувались клініко-анамнестичні, епідеміологічні та лабораторні дані (імунологічні, імуноферментний метод, полімеразна ланцюгова реакція). У кожного хворого детально збирали анамнез із обов'язковим з'ясуванням епідеміологічного анамнезу, наявності або відсутності факторів, які могли зумовити інфікування вірусами гепатитів В і С. Діагноз хронічного вірусного гепатиту встановлювали на підставі міжнародних діагностичних критеріїв (Лос-Анджелес) [15].

Рис. 2.1. Розподіл хворих з HBV- i HCV-інфекцією за типом процесу.

Верифікацію вірусних інфекцій проводили шляхом визначення антигенів вірусів та специфічних антитіл до них методом імуноферментного аналізу, а також ДНК вірусів гепатиту В, герпесів 1-го і 2-го типів, Епштейна-Барр і цитомегаловірусу, а також РНК вірусу гепатиту С. З цією метою використовували імуноферментні тест-системи фірми "Human", "Sanofi diagnostic Pasteur".
З метою ідентифікації маркерів вірусів гепатитів в організмі хворих Відомий спосіб діагностики гепатитів В і С, який полягає у визначенні у сироватці крові хворого антигенів вірусів або специфічних антитіл до них [2] методом імуноферментного аналізу.
Недоліком відомого способу діагностики є недостатня його технологічність і діагностична інформативність у хворих з супутньою кріопатією, зумовлена тим, що специфічні антитіла або комплекси антиген-антитіло маскуються у складі нерозчинних кріопреципітатів сироватки крові і вони не виявляються при проведенні імуноферментного аналізу. Саме тому, окрім загальноприйнятого методу визначення маркерів вірусів гепатитів В і С, використовували запропонований нами і запатентований спосіб пошшуку маркерів у кріопреципітаті.
В основу запропонованого нами способу поставлено завдання вдосконалити відомий метод шляхом виявлення антигенів вірусів гепатитів або антитіл до них у попередньо розчиненому кріопреципітаті сироватки. За рахунок цього досягають підвищення технологічності і діагностичної інформативності методу.
При вирішенні поставленого завдання було прийнято до уваги, що:
1) частота кріопатій при гепатиті В складає 5-21 %, при гепатиті С - 18-62 % (у тому числі, при хронічному гепатиті С - 43-91 %) [7];
2) кріопреципітат сироватки крові при кімнатній температурі не розчиняється, але він розчинний при 37 оС.
Виходячи з наведеного, поставлене завдання вирішили тим, що у відомому способі визначення у сироватці крові антигенів віруса і специфічних антитіл до нього у хворих з супутньою кріопатією додатково розчиняють наявний у сироватці крові кріопреципітат і визначають у розчині маркери вірусних гепатитів.
Конкретно спосіб здійснюють таким чином: після відстоювання крові хворих на гепатит невстановленої етіології (негативні результати обстеження на маркери вірусів гепатитів імуноферментним методом) з супутньою кріопатією, осаджують нерозчинний кріопреципітат шляхом інкубації сироватки крові при температурі 4 оС протягом 1 доби. До преципітату додають 0,9 % розчин натрію хлориду у співвідношенні 1:4 та інкубують у термостаті при температурі 37 оС протягом 1 години. Після цього інкубований розчин відразу ж заливають у лунку тест-системи для імуноферментного аналізу.
Контрольну групу склали 35 здорових осіб репрезентативного віку.
Хворих на хронічні вірусні гепатити, які перебували на стацiонарному та амбулаторному лiкуваннi, обстежували в такi термiни:
- у розпал загострення хвороби, максимального вираження її клiнiчних i бiохiмiчних проявiв, перед призначенням відповідного курсу лiкування;
- через 2 тижні пiсля початку курсу лiкування;
- надалі - з інтервалом в 1 місяць протягом 6-18 місяців.
Виходячи з мети i завдань дослiджень, пiдбиралися хворi різного віку та тривалості захворювання згідно з методом рандомізації (табл. 2.1, рис. 2.2).

Таблиця 2.1
Розподіл пацієнтів за віком і статтю
Кількість хворихВікові групи20-2930-3940-4950-5960-72Всьогочжчжчжчжчжчж4844434230311720913147150
Рис. 2.2. Процентний розподіл хворих за віком.
Відповідно до мети дослідів обстежувалися хворі без важких супутніх захворювань, якщо ці хвороби не були позаечінковими проявами хронічного вірусного гепатиту. Тому лише у 22,2 % хворих було дiагностовано такі хвороби, як гiпертонiчна хвороба, гастрити, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, хронiчний панкреатит, хронiчний холецистит.
При загостренні хронічного гепатиту у переважної бiльшостi хворих домiнували ознаки синдрому iнтоксикацiї, про що свідчили порушення