РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Базою дослідження був обраний Подільський регіон України, що складає її
серцевину. Це – Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області. Особливістю
цього регіону є те, що в ньому проживає найбільший відсоток сільського
населення, для якого і донині медична реабілітація є менш доступною порівняно
із жителями міст.
Як видно із рис. 2.1, програма дослідження передбачала наступних 6 етапів.
Метою першого етапу був вибір напрямів дослідження, визначення мети, завдань,
програми, обґрунтування методів та обсягу дослідження.
На другому етапі вивчалось здоров’я населення та його потреба в медичній
реабілітації. Об’єктивна оцінка здоров’я населення є передумовою організаційних
рішень стосовно поліпшення його медичного забезпечення. Особливістю нашого
дослідження було те, що здоров’я оцінювалось в динаміці за 1981-83 і 2003-05
рр.
Враховуючи провідну роль соціальних чинників в обумовленості здоров’я, метою
третього етапу було встановлення їхньої кількісної ваги і впливу на доступність
медичної реабілітації для різних соціальних прошарків суспільства. Подолання
соціальної нерівності у доступі до медичної реабілітації є передумовою
поліпшення здоров’я людей.
На четвертому етапі важливо було врахувати думку пацієнтів і лікарів стосовно
проблем медичної реабілітації. Тому було проведено відповідне соціологічне
опитування репрезентативної групи пацієнтів і лікарів.
Особливістю дослідження було й те, що в процесі його проведення отримувані
наукові результати впроваджувались в практику, апробувались, корегувались,
оцінювались з позицій ефективності. Йдеться про структурну перебудову системи
медичної реабілітації, впровадження стандартів надання медичної реабілітації
щодо основних хвороб, запровадження системи якості
Рис. 2.1. Програма, матеріали та обсяги дослідження
медичної реабілітації. Хоча хронологічно цей етап йде під п’ятим номером,
фактично він обіймає весь період дослідження.
Заключним шостим етапом було підведення підсумків, а саме визначення медичної,
соціальної та економічної ефективності реабілітації. Дослідження цю
ефективність підтвердило.
Реалізація програми дослідження дозволила отримати достовірні дані стосовно
реформування системи медичної реабілітації.
Основним методом дослідження був системний аналіз. Як відомо, системний аналіз
є засобом розгляду та вирішення складних комплексних проблем. Він дозволяє
проводити кількісний та якісний аналіз проблем на підставі використання
системних ідей та концепцій.
Безсумнівно, що вивчення системи медичної реабілітації та визначення шляхів її
оптимізації в умовах реформування охорони здоров’я в Україні є однією із
складних і недостатньо досліджених проблем.
Основними елементами структури процесу системного аналізу є такі:
вивчення існуючої ситуації та визначення проблем, що вимагають вирішення;
визначення мети аналізу;
пошук альтернатив та засобів для досягнення мети;
розробка та побудова моделей;
прийняття рішень.
В процесі послідовної реалізації вимог системного аналізу використовувались
інші методи дослідження, а саме статистичні, епідеміологічний, експертних
оцінок, економічного аналізу, моделювання.
1. Вивчення існуючої ситуації та визначення проблем, що вимагають вирішення.
Існуюча ситуація на початок дослідження характеризувалась такими основними
особливостями.
Організаційні засади медичної реабілітації, які пройшли тривалу еволюцію
протягом останніх десятиліть, на початку 90-х років постали перед трьома
основними викликами.
По-перше, стала очевидною потреба радикальної реформи системи охорони здоров’я,
складовою частиною якої є служба медичної реабілітації. Попри безсумнівні
досягнення, які мала свого часу радянська медицина, під сучасну пору її засади
застаріли, система не відповідає сучасним потребам в охороні здоров’я
населення. Однією з основних причин є брак науково обґрунтованих рекомендацій.
По-друге, відмічається погіршення здоров’я населення, що вносить суттєві
корективи щодо потреби в медичній допомозі, в тому числі в медичній
реабілітації.
По-третє, медична реабілітація досягла найвищого розвитку в санаторно-курортних
умовах, між тим потреба поліпшення здоров’я населення вимагає її адекватного
розвитку на первинному і вторинному рівнях, де зосереджено більше 90 % усієї
медичної допомоги.
Вивчення здоров’я населення є основою для розробки і прийняття організаційних
рішень. Нами була вивчена динаміка здоров’я населення (1981/83 - 2003/05 рр.)
на репрезентативній статистичній сукупності.
В 1983 р. на виконання рішень червневого (1983) Пленуму ЦК КПРС щодо переходу
до щорічної диспансеризації в Тернопільській області науковцями медичного
інституту було проведено широкомасштабне дослідження здоров’я людей, яке
включало визначення захворюваності, чинників, які на неї впливали, потребу в
різних видах медичної допомоги, в тому числі й медичної реабілітації. Нами
проаналізовані отримані дані. Потреба в реабілітації визначалась згідно
розроблених нами показів (додаток А-1). Надалі за цим вибраним контингентом
людей велось динамічне спостереження.
Визначення обсягу вибіркової статистичної сукупності проводилось згідно закону
великих чисел за такою формулою (2.1) [330]:
(2.1)
де t=2, p-показник, q=100-p (або 1000-р), m – помилка показника, максимальне
значення якої становить Ѕ p.
Ми застосували цю формулу для отримання достовірних даних стосовно
захворюваності населення та його потреби в медичній реабілітації. Із переліку
хвороб, що піддавались реабілітації, найменшу частку в структурі захворюваності
займали психічн