РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ КОМУНІКАЦІЙ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Оцінювання стану розвитку комунікацій машинобудівних підприємств
Сучасний стан української економіки поступово покращується, хоча її й не можна
поки що назвати цілком ринковою. Аналіз діяльності низки вітчизняних
машинобудівних підприємств показав, що умови їх функціонування постійно
змінюються, а ефективність виробничо-господарської діяльності безпосередньо
залежить від того, наскільки швидко підприємство може адаптуватися до змін.
Зміни зовнішнього середовища полягають в наступному:
державні органи влади стали менше втручатися у виробничо-господарську
діяльність підприємств;
скоротилися обсяги державних замовлень та гарантованих закупок;
загострилася конкуренція, особливо з боку іноземних виробників;
стрімко зростають обсяги інформації, необхідної для здійснення
виробничо-господарської діяльності;
зростає швидкість оновлення технологій та впровадження інновацій;
процеси глобалізації приводять до уніфікації продукції та встановлення жорстких
міжнародних стандартів якості.
Швидка зміна умов зовнішнього середовища потребує від машинобудівних
підприємств адекватних комунікацій. Однак стан розвитку комунікацій ніколи не
був однорідним навіть в межах подібних підприємств однієї галузі, не говорячи
вже про масштаби певного регіону.
Існуючі дослідження систем комунікацій є доволі неповними. Це виявляється в
тому, що переважно аналізуються два (рідше три) аспекти системи комунікацій.
Переважно дослідники концентрують увагу на технічному та інформаційному
аспектах, тобто розглядають основні положення теорії систем, сутність
інформаційних систем, їх функціональне забезпечення тощо [8, 21, 14, 30, 44,
67, 150]. Певною мірою при цьому приймаються до уваги і управлінські аспекти
інформаційного обміну, однак майже зовсім не розглядаються
соціально-психологічні особливості персоналу та їх вплив на ефективність
комунікацій підприємства.
Інші фахівці, навпаки, розглядають систему комунікацій насамперед як соціальне
середовище, в якому виділяються проблеми організаційно-правового характеру,
вплив інформатизації на соціальну кібернетику, документологію тощо. При цьому
опосередковано розвиваються погляди на ефективність управління організацією,
однак без детального розгляду функцій та методів менеджменту та їх
інформаційного забезпечення [7, 22, 33, 64, 92, 142].
Практика вітчизняних та закордонних машинобудівних підприємств свідчить про те,
що для забезпечення ефективних комунікацій як всередині організації, так і з
зовнішнім середовищем необхідний збалансований підхід до всіх складових системи
комунікацій – інформаційної, технічної, соціальної та управлінської. При цьому
в різні моменти часу може пришвидшуватися розвиток окремих складових. Це
залежить від стадії життєвого циклу підприємства чи галузі, конкурентного
середовища, НТП, соціально-психологічних та культурних особливостей розвитку
суспільства тощо.
Загальний стан розвитку виробництва та внесок інформатизації в його
ефективність можна виявити з відкритих статистичних даних. Також доцільно
кількісно оцінити ступінь розвитку інших складових систем комунікацій, а саме
соціальної та інформаційної і порівняти отримані дані з аналогічними
параметрами систем комунікацій машинобудівних підприємств розвинутих країн.
Система комунікацій будь-якого підприємства потребує певного інформаційного,
технічного та трудового забезпечення. Своєю чергою ефективність функціонування
системи комунікацій виявляється у збільшенні продуктивності праці, обсягів
виробництва продукції та наданих послуг, якості вихідної інформації та
соціальної відповідальності. Сукупність вхідних і вихідних параметрів систем
комунікацій окремих підприємств впливає на економічні показники галузі, регіону
чи економіки загалом. Водночас, рівень розвитку економіки (галузі, регіону)
впливає на процеси формування та функціонування систем комунікацій окремих
підприємств (рис. 2.1)
Рис. 2.1. Взаємозв’язок забезпечуючих характеристик систем комунікацій
машинобудівних підприємств та результатів їх діяльності на мікро- і макрорівні
Рівень розвитку системи комунікацій машинобудівного підприємства визначається
тим, наскільки ефективно вона забезпечує досягнення заданих показників
економічного розвитку суб’єкта господарювання. Це справедливо також і для мезо-
та макрорівня економіки, тобто якість внутрішньогалузевих (міжгалузевих) та
внутрішньорегіональних (міжрегіональних) комунікацій впливає на рівень розвитку
галузі чи регіону (та й економіки загалом) і навпаки.
Отже, для того, щоб оцінити загальний рівень розвитку систем комунікацій
вітчизняних машинобудівних підприємств, доцільно розглянути основні тенденції
зміни обсягів виробництва та використання комп’ютерної техніки, мережного
устаткування, програмного забезпечення, а також зміну результуючих економічних
показників на мезо- та макрорівні.
Індекси обсягу продукції машинобудування за видами діяльності були різнобіжними
протягом 2001-2006 рр. (табл. Б.1) [136-138, 226].
Обсяги виробництва продукції машинобудування зростали з року в рік, але з
різною швидкістю. Так у 2003 році спостерігалося пришвидшене зростання (індекс
обсягу 135,8), а у 2002 та 2004-2006 рр. – сповільнене зростання (індекси
обсягу 111,3, 128,0, 107,1 та 111,8 відповідно). Якщо ж подивитися на індекси
обсягу у розрізі продукції машинобудування, що має стосунок до процесів
інформатизації, то тенденція дещо інша. Якщо темпи приросту обсягів виробництва
електричного та електронного устаткування у 2002 році таки впали (індекс обсягу
108,1), то в подальшому спост
- Киев+380960830922