РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗУВАННЯ ВИТРАТ ТА ЇХ РОЛІ У ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Методичні положення з аналізування витрат
В умовах ринкових відносин, де іде жорстка конкурентна боротьба за місце на
ринку, де ціни формуються під впливом ринкових сил, таких, як попит і
пропозиція, проблема раціонального використання ресурсів стає все більш
актуальною. Витрати та оптимізація їх рівня на одиницю продукції є важливим
чинником підвищення ефективності діяльності машинобудівного підприємства, і
водночас – підвищення його конкурентоспроможності. Результати аналізу
літературних джерел [13, 14, 20, 39, 44, 87, 92, 107, 121, 142, 168, 187] та
проведені дослідження за проблемою дозволяють зробити висновки, що менеджери та
підприємці все більшу увагу приділяють ефективності використання ресурсів, їх
раціональному розподілу з метою зниження витрат виробничо-господарської
діяльності, що, як резерв підвищення прибутковості такої діяльності є запорукою
фінансової стабільності та розвитку машинобудівного підприємства.
Від рівня витрат, окрім фінансових результатів діяльності машинобудівного
підприємства, залежить рівень його технічного, соціально-економічного,
інноваційного розвитку, темпи розширеного відтворення тощо. Вищенаведене ще раз
доводить особливу роль управління витратами в управлінні машинобудівним
підприємством. В управлінні ж витратами дуже важливе місце займає їх
аналізування, яке:
служить інформаційною базою для прийняття раціональних управлінських рішень в
управлінні витратами, від яких залежить ефективність управління ними і
результати діяльності машинобудівного підприємства;
дозволяє виявляти тенденції зміни певних показників витрат з визначенням
факторів впливу на зміну їх рівня;
дає можливість оцінити ефективність використання ресурсів, виявити резерви
зниження витрат з метою раціонального використання ресурсів;
дозволяє виявляти недоліки в роботі машинобудівного підприємства та ефективніше
планувати її в майбутньому вже з врахуванням та усуненням виявлених недоліків.
Слід погодитись з думкою Мниха Є.В., Кірейцева Г.Г., що створення ефективного
аналітичного забезпечення управління витратами пов’язане з [103, 172]:
виготовленням конкурентоспроможної продукції;
наявністю якісної та реальної інформації щодо собівартості окремих видів
продукції, виконаних робіт (послуг) та їх позицій на ринку;
можливістю використання гнучкого ціноутворення;
наданням об’єктивних даних для складання бюджету підприємства;
прийняттям обгрунтованих і ефективних управлінських рішень;
можливістю оцінки раціоналізації витрат за центрами їх формування та центрами
відповідальності.
Аналіз витрат проводиться на основі принципів системного, комплексного та
кібернетичного підходів. В основу системного підходу покладено дослідження
об’єктів системи, розкриття їх цінності, виявлення багатьох типів зв’язків,
зведення їх в єдину теоретичну систему. Комплексний підхід означає вивчення
об’єктів як системи з погляду формування інформації для прийняття управлінських
рішень та збігається з системним підходом лише стосовно вивчення окремих
аспектів, окремих показників. Кібернетичний підхід передбачає розгляд об’єктів
як системи, яка складається з елементарних перетворювачів інформації. При
кібернетичному підході аналіз підпорядкований цілям синтезу економічної системи
і її вдосконалення, економіко-математичні методи аналізу збігаються з системним
дослідженням економіки та управління об’єктом [2, 103].
До об’єктів аналізу витрат відносять [2, 7, 12, 48, 75, 90, 102, 103, 128, 134,
140, 162, 163, 168]:
собівартість продукції в цілому (окремих виробів) і фактори її зміни;
структуру витрат;
собівартість одиниці продукції;
витрати на 1 грн. товарної продукції;
економічні елементи витрат;
статті калькуляції витрат;
резерви зниження витрат на виробництво та ін.
Аналіз витрат може також проводитись за ознаками їх класифікації, залежно від
поставлених завдань та цілей управління.
До завдань аналізу витрат відноситься [2, 7, 12, 48, 75, 90, 102, 128, 134,
140, 162, 163, 168]:
оцінка виконання плану щодо собівартості за звітний період;
визначення динаміки показників собівартості та факторів її зміни;
оцінка собівартості одиниці продукції (собівартості однієї гривні товарної
продукції);
оцінка структури витрат, її динаміки;
вивчення собівартості за статтями та елементами витрат;
виявлення резервів зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;
розробка заходів щодо забезпечення ефективного управління витратами і
формування собівартості продукції.
Виділяють три етапи аналізу витрат [2, 48]:
аналіз загальної суми витрат на виробництво, що включає аналіз витрат на одну
гривню продукції та аналіз собівартості одиниці продукції;
аналіз структури витрат на виробництво, що включає аналіз витрат за елементами,
аналіз витрат за статтями калькуляції та аналіз прямих і непрямих витрат;
оперативний аналіз витрат на виробництво.
До джерел інформаційного забезпечення аналізування витрат відносять: фінансову
та статистичну звітність, первинні документи, рахунки бухгалтерського обліку,
облікові реєстри, кошториси витрат, матеріали ревізій та обстежень, результати
аналізу витрат за попередні періоди та ін. джерела. Джерела інформаційного
забезпечення аналізування витрат поділяють на планові, звітні дані та дані
оперативного обліку. До даних оперативного обліку відносять відхилення від
планової або нормативної собівартості окремих видів виробів і виробничих
процесів тощо [2, 7, 12, 48, 75, 90, 102, 103, 128, 134, 140, 162, 163, 168].
Виділяють ретроспективний, оперативний, попередній та перспективний
(прогнозний) види аналізу собівартості. Ретроспективний аналіз здійснюється з
- Киев+380960830922