РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ І УМОВ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ
БІЗНЕС-ВЗАЄМОДІЇ В МЕТАЛУРГІЙНІЙ ГАЛУЗІ
2.1. Сучасний стан металургійної промисловості України
Для виявлення передумов формування системи бізнес-взаємодії доцільно дослідити
сучасний стан і тенденції металургійної промисловості України, що дозволить
визначити необхідність розробки й упровадження даної системи.
Металургія належить до основних базових галузей сучасної світової економічної
системи. Від рівня розвитку металургії багато в чому залежить стан інших
базових галузей промисловості, зокрема металообробки, машинобудування,
енергетики, будівництва та транспорту.
Як відзначає С. Колпаков, «у перспективі у світовій металургії варто очікувати
розвитку процесів консолідації металургійних активів у межах великих
інтегрованих транснаціональних компаній; різкого загострення конкуренції на
світових ринках металопродукції; посилення діяльності зі зниження виробничих
витрат; переміщення найбільш витратних видів виробництва в регіони і країни з
дешевими природними енергетичними ресурсами, дешевою робочою силою, низькими
податками й дешевим транспортом» [48, с.14].
Значення металургії в сучасному світі обумовлює її важливість для вирішення
внутрішніх проблем і виводить їх вирішення далеко за межі окремого
підприємства, регіону й навіть країни. Цьому сприяють процеси глобалізації
виробництва, експорту, імпорту та споживання металопродукції.
Чорна металургія є стратегічною сферою економіки в загальній структурі
промислового виробництва України, що визначає економічний стан країни, від
рівня її розвитку залежить прогрес в інших галузях. Важливість металургійної
галузі в економіці визначена тим місцем, яке вона займає в ланцюзі, що
становить процес промислового виробництва.
Металургійній галузі відведене основне місце у виробничому циклі, що
починається з видобутку вугілля та руди, їх переробки, а закінчується
виробництвом чорних металів і виготовленням із них продукції, використовуваної
в різних галузях економіки. Таким чином, металургійна галузь пов'язана з
галузями добувної та переробної промисловості, будівництвом, транспортом,
сільським господарством для забезпечення їх сировиною та устаткуванням.
І. Буданов стверджує, що «в інвестиційній діяльності спостерігається криза
проектних заділів. Металургія не має достатнього потенціалу для акумулювання
капіталу, не може виконати ролі галузі, що забезпечує нагромадження капталу в
країні... Після завершення проектних заділів із модернізації найбільш відсталих
виробництв, мобілізації існуючих джерел економії витрат і одержання результатів
від технологічної модернізації окремих металургійних переділів колишні шляхи
для подальшого інвестиційного розвитку можуть виявитися вичерпаними» [15, с.
35].
Протягом останніх років провідні металургійні підприємства України мали чітку
тенденцію до щорічного зростання обсягів виробництва та збільшення завантаження
виробничих потужностей металургійних підприємств (рис. 2.1).
Зростання виробництва сталі обумовлює збільшення завантаження потужностей
металургійних підприємств. Однак завантаження не є повним, це підкреслює і
А. Натальченко, стверджуючи, що ситуація це буде змінюватися. «До 2008 р.
експерти прогнозують надлишок потужностей порівняно з металоспоживанням до 200
млн. тонн це означає, що багато підприємств галузі по всьому світі будуть
змушені працювати не з повним завантаженням. Крім того, ціна опуститься майже
до меж рентабельності» [64, с. 14].
Проте позитивні тенденції минулих років збереглися і в 2005-2006 рр., чому
сприяла кон'юнктура світового ринку та стабільна ситуація на внутрішньому ринку
України. У 2006 р. практично в усіх товарних сегментах спостерігалося зростання
виробництва (за винятком виробництва металовиробів, де падіння виробництва
склало 1%) (рис. 2.2).
Підвищення цін на метал на світових ринках у 2002-2004 рр. і нерозвиненість
внутрішнього металоспоживання призвели до збільшення експортних поставок
прокату, металопродукція на внутрішньому ринку в 2003 р. подорожчала на 30-35%,
у 2004 р. – більш ніж на 100%, по деяких позиціях.
Рис. 2.2. Темпи зростання виробництва продукції ГМК України
у 2006 р. [47, с. 2]
2005 р. характеризується стагнацією цін на внутрішньому ринку, що стало
результатом взаємовпливу загальносвітового падіння цін на металопродукцію та
зростанням металоспоживання в Україні на тлі будівельного буму, характерного на
даному етапі практично для всіх пострадянських держав. Як відзначає В. Коперін,
«основна частина споживачів металопродукції – будівельники, вони забезпечують
металотрейдерам до 3/4 продажів. На другому місці – виробники металоконструкцій
і машинобудівна галузь, підприємства харчової промисловості, а також заводи
таропакувальних виробів» [49, с. 32].
Поліпшення кон'юнктури світових ринків у 2006 р. сприяло подальшому зростанню
цін на внутрішньому ринку. Проте споживання металу на внутрішньому ринку
збільшилося у два рази протягом останніх чотирьох років (рис. 2.3).
Ю. Богун, М. Гриценко, І. Богун відзначають, що «ураховуючи несприятливу
кон'юнктуру світового ринку металів із середини 2000 року, все більша кількість
виробників стала орієнтуватися на внутрішній ринок (у Росії цей процес
розвивається значно швидше за підтримкою уряду – обов'язкова сплата із 1 липня
2001 року ПДВ на ввезений з України металопрокат, уведення антидемпінгових
процедур, вирівнювання вартості залізничних тарифів на внутрішні та зовнішні
перевезення» [11, с. 33].
Однак подальше зростання споживання металопродукції стримується її високою
собівартістю та низькою якістю, що зумовлюється використанням застарілих
технологій ви
- Киев+380960830922