РОЗДІЛ 2
ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ФОРМА ГОСПОДАРЮВАННЯ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ
2.1. Стан розвитку аграрного підприємництва
Агропромисловий комплекс України належить до пріоритетних стратегічних галузей
народного господарства, від діяльності якого в значній мірі залежить підвищення
добробуту народу, становлення України як цивілізованої європейської держави,
зміцнення політичної єдності української нації.
Тут зосереджено понад половину функціонуючих нині виробничих фондів,
виробляється близько 20 відсотків ВВП, 2/3 товарів народного споживання, прямо
або опосередковано формується 70% зведеного бюджету, зайнято близько 29
відсотків працюючого населення. Кожен процент виробленої в сільському
господарстві продукції, пройшовши всі стадії переробки, зростає у валовому
внутрішньому продукті (ВВП) втричі, а то і вчетверо, забезпечуючи при цьому
розвиток суміжних галузей національної економіки, а одна гривня, отримана у
сільському господарстві, забезпечує роботу 10 гривням в інших сферах народного
господарства. [ 88, с. 4].
До останнього часу, про що свідчить зроблений аналіз, реформування економіки
сільського господарства і агропромислового комплексу в цілому, не забезпечувало
адекватної стабілізації виробництва. Через ряд причин, насамперед суб’єктивних,
набувши незалежності, Україна не лише не примножила здобуте в аграрному секторі
економіки в радянські часи, не спромоглася його підтримати, а навпаки, почала
швидко втрачати минулі надбання, а з ними - місце серед основних країн
виробників сільськогосподарської продукції.
В умовах що склалися в останні 3-4 роки, формування та ефективне проведення
аграрної реформи в Україні з об’єктивних причин стало в ряд найважливіших
соціально-економічних проблем.
Важливим кроком у вирішенні даного питання стало підписання Президентом України
в грудні 1999 року Указу Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення
реформування аграрного сектора економіки" [109]. Необхідність прийняття
зазначеного документа зумовлена тим, що запроваджена на початку та в середині
дев'яностих років нормативно-правова база розвитку аграрного сектора в ринкових
умовах практично себе вичерпала. Процеси реформування земельних і майнових
відносин на селі майже призупинилися.
Як наслідок, за окремими показниками обсяги виробництва продукції в окремі роки
знижувались до довоєнних (1941- 1954) і майже до дореволюційних (1917) років.
Зокрема, в 2000 році було одержано лише 24,5 млн. тонн зерна, що нижче
відповідного показника 1940 року (26,4 млн. тонн) і недалеко від рівня 1913 р.
(23.2 млн. тонн)[89].
Згідно даних Мінстату України, загальний обсяг валової продукції сільського
господарства в 2000 р. становив 25,8 млрд. грн. і зріс проти рівня 1999 р. на
9,2 відсотка. В той же час, в сільськогосподарських підприємствах усіх форм
власності виробництво скоротилося на 8,8 %, а в господарствах приватного
сектору, навпаки, зросло на 18,9 %.
Одержаний у рослинництві приріст (18 %) також потребує глибокого осмислення.
Його одержано головним чином за рахунок збільшення валового збору соняшнику та
картоплі, для якої склалися сприятливі погодні умови.
Поряд з тим, більше, чим в 3 рази до 1990 року в господарствах усіх форм
власності скоротилося виробництво цукрових буряків, що складає відповідно лише
13,2 млн. тонн (на 6 % менше проти показника 1999 р.). В нелегкому стані
знаходяться галузі льонарство, хмелярство, садівництво.
Різко впала продуктивність тваринництва, де виробництво м’яса і молока
зменшилось на 50-60 %. Скорочується чисельність поголів’я худоби і птиці, вихід
приплоду. Так, поголів'я великої рогатої худоби станом на 1 січня 2001 р. в
усіх категоріях господарств зменшилося (порівняно з початком 2000 р.) на 13%.
Таблиця 2.1.
Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції в Україні
Валове виробництво продукції
1990
1994
1996
1998
2000
2000р. у % до 1990р.
( у порівняльних цінах 1996 року) - млрд. крб., грн.
48,6
32,8
28,6
25,4
25,8
53,1
- %, до попереднього року
83,5
90,5
90,2
109,2
в % до 1990 р.
100
67.5
58.9
52,1
53,1
Валове виробництво, тис. тонн :
зерно
51009
35497
24571
26471
24459
47,9
цукрові буряки
44264
28138
23009
15523
13199
29,8
картопля
16732
16102
18410
15405
19838
118,6
овочі
6666
5142
5070
5492
5821
85,8
м’ясо ( забійна вага)
4358
2815
2113
1706
1663
38,2
молоко
24508
18138
15926
13753
12615
51,5
Лише корів в 2000 році стало менше на 526,7 тисяч голів. Зменшення поголів'я
свиней становить 21%, птиці - 2%. В переважній більшості сільське господарство
продовжує розвиватися екстенсивним шляхом і залишається витратним. В
господарствах низька забезпеченість тварин кормами. Збільшується частка
реалізації сільськогосподарської продукції за бартерними угодами. У
собівартості продукції різко зростає частка енергоносіїв. Внесення мінеральних
і органічних добрив в господарствах усіх форм власності, з розрахунку на 1 га
посівної площі, зменшилось з 86 кг і 141 ц в 1990 році до 32 кг і 21 ц в 2000
р., ( відповідно в 3 і 7 разів), вапнування кислих грунтів з 1405 тис. га до
276 тис. га, гіпсування засолених земель з 285 тисяч до 44 тис. га.
Результати аналізу, проведеного в Рівненській області, яка обрана об'єктом
нашого дослідження, підтверджують наявність негативних тенденцій зниження
обсягів сільськогосподарського виробництва, падіння рентабельності, посилення
диспропорцій в розвитку окремих галузей та територій, що мали місце на протязі
1990-2000 рр.
Як свідчать дані, наведені в таблиці 2.2, в області також, відбулося значне
скорочення обсягів виробництва сільс