РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ДОХОДНОСТІ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА ТА СТАНУ ПЛАНОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ РОБОТИ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Аналіз доходності продукції рослинництва
Метою застосування витратно-цінового аналізу в рослинницьких галузях сільськогосподарських підприємств є визначення напрямів забезпечення їх високої і стабільної доходності. Реалізація виробленої продукції це основне джерело отримання прибутку. Традиційно в Україні рослинницька продукція відзначається вищою доходністю у порівнянні з тваринницькою. Тому доходність рослинницьких галузей слід розглядати під кутом зору загальної доходності господарства. Перш за все необхідно звернути увагу на динаміку доходності сільськогосподарських підприємств починаючи з 1996 року. Більш глибока ретроспектива буде не зовсім коректною через інфляційні процеси та різні грошові одиниці. Для аналізу в даному підрозділі використовувалися матеріали електронної бази даних економічних показників ІАЕ УААН, зведені річні звіти сільськогосподарських підприємств та інформаційно-аналітичні збірники ІАЕ УААН.
Дані таблиці 2.1 свідчать, що за останні два роки спостерігається поступове покращання ситуації, особливо це стосується 2000 року, коли сільськогосподарські підприємства в цілому вперше за останні 5 років стали прибутковими. Як зазначалось, рослинництво знаходиться в дещо кращому стані ніж тваринництво і підвищення прибутковості сільськогосподарських підприємств відбулося, головним чином за рахунок рослинницьких галузей. Підтвердженням цього може слугувати інформація, наведена в таблиці 2.1.
З даних таблиці 2.1 також видно, що за аналізований період так само, як і в ситуації із сільськогосподарським виробництвом в цілому, доходність продукції рослинництва спочатку знижувалася, а з 1998 року, після досягнення мінімального значення почала зростати. Примітно, що лише в 1998 рослинництво було збитковим, в той час, як сільське господарство в цілому мало збитки щороку. Загалом у 2000 р. порівняно з 1996 р. і величина прибутку і рентабельність в рослинництві зросли вдвічі, що дає підстави говорити про позитивні зрушення в галузі.
Таблиця 2.1
Результати діяльності сільськогосподарських підприємств
за 1996-2000 рр.
ПоказникиРоки19961997199819992000Прибуток від реалізації (збиток), млн.грн
в т.ч. в рослинництві
в тваринництві
-1363
934
-1987
-3083
591
-3070
-3571
-184
-2816
-2886
329
-2768
795
2256
-1511Рентабельність, %
в т.ч. в рослинництві
в тваринництві-11,9
28,8
-40,0-22,7
13,5
-54,2-25,9
-4,2
-49,9-19,8
6,9
-46,95,8
43,5
-29,5
Дещо інша ситуація спостерігається в тваринництві. За період з 1996 по 2000 рр. ця галузь жодного року не отримала прибутку. На відміну від рослинництва найгірші результати були в 1997 р., коли збитковість галузі становила понад 50 %. Проте, якщо в рослинництві прибуток і рентабельність за аналізований період зросли в 2 рази, то в тваринництві аналогічні показники змінилися лише на 30 %. Тобто, не зважаючи на покращання стану тваринницьких галузей в 2000 р. порівняно з двома попередніми, ситуація продовжує залишатися дуже складною.
Таким чином, стає очевидним, що рослинницькі галузі на сьогоднішній день є більш доходними ніж тваринницькі і завдяки їм сільськогосподарські підприємства в змозі утримуватися на ринку і отримувати певні прибутки. Загальний стан рослинництва формується за рахунок цілого комплексу його галузей, доходність яких може варіювати в досить широких межах, що породжує потребу більш глибокого їх аналізу. Основними видами товарної продукції рослинництва в Україні традиційно виступають зерно, цукрові буряки, соняшник, картопля, овочі. Проаналізуємо їх рентабельність в динаміці за період 1996-2000 рр. Дана інформація наведена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Рентабельність реалізації основних видів продукції рослинництва
за 1996-2000 рр.
%
Види
продукціїРоки2000 проти 1996, відсотк. пункт.19961997199819992000Зерно63,5437,481,0610,9962,33-1,21Цукрові буряки3,48-10,34-11,93-15,046,232,75Соняшник53,7919,4921,7853,9552,18-1,61Картопля4,64-23,81-19,45-13,2613,238,59Овочі-26,74-37,68-25,84-13,92-1,6525,09
Як вказують дані таблиці, найбільш рентабельними були зернові та соняшник, які протягом аналізованих років жодного разу не були збитковими. Слід зазначити, що доходність зерна мала значно більші коливання ніж соняшника. Так, мінімальне та максимальне значення рентабельності зерна становило 1,06 та 63,54 %, тоді як соняшнику 19,49 та 53,95 % відповідно. Це свідчить про певну стабільність на ринку соняшника, доказом чого може слугувати і той факт, що 3 роки із 5 рентабельність соняшника була майже однаковою. Щодо цукрових буряків та картоплі, то лише в 1996 та 2000 рр. ця продукція не була збитковою і навіть відносно невисока рентабельність 2000 р. перевищує аналогічний показник 1996 р. Незважаючи на покращання ситуації в овочівництві протягом останніх двох років, воно продовжує залишатися збитковим. Проте в 2000 р. рівень його збитковості становив всього 1,65 % і при збереженні тих тенденцій, які намітилися в 1999-2000 рр., є підстави вважати, що найближчим часом воно також може стати прибутковим.
Характеризуючи доходність продукції рослинництва, для всебічного грунтовного аналізу слід враховувати і її територіальний аспект. Так, є області, які через притаманні їм природно-кліматичні умови мають традиційно низьку або високу прибутковість. За часів командно-адміністративної системи ця проблема вирішувалася диференціацією закупівельних цін, які встановлювалися централізовано. На сьогоднішній день в Україні немає загальної системи надбавок чи доплат виробникам за низькорентабельну продукцію, що змушує суб'єктів господарської діяльності займатися лише тією продукцією, яка має високу прибутковість. Це може призвести до того, що деякі сільськогосподарські культури будуть вирощуватися на територіях, як