РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ.
Робота виконувалась на базі лабораторій гельмінтології та імунології ІЕКВМ УААН, кафедри епізоотології та паразитології Кримського ДАУ, лабораторії серології, імунології та радіології республіканської лікарні ім. Семашко м.Сімферополя і в господарствах Кримської АР, розташованих в степовій кліматогеографічній зоні.
В 1999-2000 рр.. вивчали в умовах півдня України явище так званого "післяпологового", "лактаційного" підйому яйцепродукції самок аскарисів, які паразитують у свиней. Досліди проводили на племінній свинофермі в учбовому господарстві "Комунар" Сімферопольського району. Дослідні і контрольні тварини знаходились в однакових умовах утримання та годівлі.
В господарстві використовується вигульна система утримання тварин; моціон на спеціальних вигульних майданчиках з грунтовим покриттям, розміщених неподалік від свинарників. Відлучення поросят в учгоспі проводять в 2-х-місячному віці.
На протязі трьох місяців щотижнево систематично індивідуально відбирали проби фекалій від тварин 6 різних статевікових груп:
1 група - хряки (8 голів);
2 група - свиноматки холості (10 голів);
3 група - свиноматки лактуючі (8 голів);
4 група - свиноматки не лактуючі, в яких поросята загинули за різних обставин (3 голови);
5 група - поросята 2-4-х місячного віку (8 голів);
6 група - поросята 5-6-и місячного віку (7 голів).
Проби фекалій досліджували стандартизованим методом КотєльніковаГ.А. і Хрєнова В.М.[41]. Всього досліджено 484 проби.
Для виявлення взаємозв?язку між овуляційною активністю самок A.suum, імунологічною реактивністю організму та основними гормонами лактації формували 3 групи тварин:
1 група - свиноматки лактуючі (період дослідження - від запліднення до відлучення поросят у 2-місячному віці) - 10 голів;
2 група - свиноматки не лактуючі (період спостереження - від запліднення до штучного відлучення поросят в тижневому віці і припинення лактації) - 3 голови;
3 група - свиноматки холості - контрольні (5 голів).
У свиноматок щодня відбирали проби фецес і визначали інтенсивність аскаріозної інвазії. Також щотижнево проводили відбір проб крові з підочноямкового синусу і визначали морфобіохімічні та імунологічні показники.
Вивчення впливу штучно відтвореного стану лактації на зміни імунологічних показників, концентрацію гормонів пролактину та кортизолу в сироватці крові та ступінь збільшення кількості яєць A.suum в фекаліях свиней проводили на слідуючих групах тварин:
1 група - 10 голів (5 свинок і 5 кнурців 5-6-місячного віку). Тваринам з метою штучного відтворення стану лактації згодовували препарат "Пірроксан" в дозі по 1 мг/кг маси тіла на протязі 7 діб, індивідуально;
2 група - 10 голів (5 свинок і 5 кнурців 5-6-місячного віку). Свиням для відтворення лактації внутрішньом?язево вводили на протязі 7 діб підряд прогестерон по 0,30 мг/кг маси тіла та естрадіолу діпропіонат по 0,1 мг/кг маси тіла. На 18; 19 та 20 добу внутрішньом?язево вводили дексаметазон по 0,016 г на тварину в день [48].
3 група - 10 голів (5 свинок і 5 кнурців 5-6-місячного віку).Контрольні тварини, ніякими гормональними препаратами не оброблялись.
4 група - 10 голів (5 свинок і 5 кнурців 5-6-місячного віку). Контрольні свині. Тваринам цієї групи внутрішньом?язево вводили по 2 мл оливкової олії 7 діб підряд і на 18; 19 та 20 добу досліду.
За тиждень до обробок і на протязі 4-х тижнів після останнього введення препаратів щоденно проводили кількісні гельмінтокопроскопічні дослідження проб фецес тварин, а також щотижнево визначали морфобіохімічні та імунологічні показники крові.
Для розробки ефективних схем дегельмінтизації свиноматок, хворих на аскаріоз, в зв?язку з явищем "післяпологового", "лактаційного" підйому, був проведений дослід для якого за принципом аналогів сформували групи свиноматок. Тварин підібрали однакового віку (2-3 роки), з приблизно рівною живою вагою (200-250кг). Свиноматки на протязі досліду були в рівних умовах утримання і годівлі.
В першому досліді дегельмінтизацію свиноматок (20 голів) проводили в перший місяць супоросності (30 діб після запліднення) панакуром в формі 22,2%-го грануляту в дозі 7,5 мг/кг маси тіла за ДР дворазово на протязі однієї доби, вранці та ввечері. Препарат згодовували з концентрованими кормами. Контрольна група свиноматок (10 голів) не оброблялась антгельмінтиками.
В другому досліді 20 свиноматок дослідної групи дегельмінтизували панакуром гранулятом в тих же дозах згідно тієї ж схеми двічі. Перший раз - в перший місяць супоросності (30-та доба) і другій раз - за 3 тижні до опоросу. Аналогічна по зараженості група свиноматок (10 голів) служила контролем і антгельмінтиками не оброблялась.
Гельмінтокопроскопічні дослідження фекалій свиней проводили щотижня на протязі всього періоду супоросності і під час лактації, до відлучення.
Паралельно щотижнево досліджували проби фекалій, відібрані у поросят, які народились від свиноматок дослідних і контрольних груп на наявність яєць A.suum. Обстеження поросят проводили на протязі перших 4-х місяців життя.
Вивчення впливу дворазової дегельмінтизації супоросних свиноматок при табірному утриманні на зараженість новонароджених поросят проводили на тваринах в літній період.
Для цього відібрали 15 голів супоросних свиноматок рівних за віком (2-3 роки), живою вагою (200-250 кг) та з приблизно однаковою интенсивністю аскаріозної інвазії. Тварин розділили на дві групи - дослідну (10 голів) і контрольну (5 голів). Дослідних свиноматок дворазово обробляли панакуром 22,2%-м гранулятом в дозі 15 мг/кг маси тіла за ДР; перший раз - на 30-ту добу після запліднення і другий - за 3 тижні до опоросу. Контрольну групу не дегельмінтизували. Дослідні та контрольні свиноматки знаходились в літніх таборах на протязі всього періоду спостереження в однакових умовах утримання і годівлі. Після опоросу новонароджені поросята були разом з матками до відлучення.
Протяг
- Київ+380960830922