РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Традиційні та загальнонаукові методи дослідження баневих сакральних споруд
Вибір методів дослідження грунтується на попередньому аналізі методик, що застосовуються в дослідженнях сакральної архітекутри в цілому та баневих храмових будівель зокрема. Опрацьовано методичні підходи в працях, які висвітлюють генезу та особливості формування баневої сакральної архітектури та частково просторової структури бань. Зокрема у таких авторів, як: О. Шуазі, Г.-Дж. Коуена, Н. Брунова, A. Кузнєцова, Л. Комеча, А. Якобсона, О. Лопатто, B. Січинського, Ю. Асєєва, B. Чепелика, Г. i Н. Логвинів та інших, які використовували у своїх дослідженнях переважно порівняльний аналіз в аспекті типологічних, стилістичних, просторових чи конструктивних особливостей у розвитку сакральних баневих споруд. Були розглянуті праці по методиці досліджень архітектурних об'єктів, що можуть бути використані у згаданій тематиці і викладені такими науковцями, як: Є. Барановський [18], T. Говоренкова, Ю. Моісєєв [53], Є. Михайловський [129], М. Дьомін [77], Г. Лаврик, Ю. Хараборська, А. Рахлін [114], Л. Шепелєв [213]. Вони торкаються методики опрацювання архівних та бібліографічних матеріалів; натурних обстежень та досліджень; системних методів дослідження та інше.
Відповідно до поставлених у дисертаційній роботі завдань були використані традиційні та загальнонаукові методи дослідження. Традиційні методи використовують аналіз та систематизацію наукової літератури за тематикою дослідження та натурні і графічні дослідження, в нашому випадку - баневих сакральних споруд та їх просторових структур. Камеральні дослідження містять в собі, крім вищезгаданого аналізу, також аналіз креслеників баневих сакральних споруд (планів, перетинів та фасадів) авторського виконаня, вивчення іконографічних та фотографічних матеріалів, будівельних справ та обмірів архітектурних об'єктів тощо. Натурні та графічні дослідження містять у собі візуальні та інструментальні обстеження. Перші при відсутності можливостей проведення обмірів, другі - при наявності таких можливостей. Обстежуються та обмірюються основні несучі конструктиви, а при доступності також баневі форми завершення просторових структур храмових споруд. Сюди входять також дослідження за допомогою графічних зображень на креслениках сакральних будівель у співставлені баневих просторів та конструкцій їх спорудження, які зберігаються в архівах, бібліотеках тощо. Натурні та графічні дослідження дають можливість виявити властивості та особливості креативного чинника, яким є банева просторова структура сакральної споруди та її конструктивно-будівельне вирішення. Співставити та порівняти їх із графічними зразками споруд, близьких за типом архітектурно-просторового та конструктивного вирішення баневих об'ємів цих споруд. Генеза розвитку баневих просторів, їх стилістичні та конструктивно-будівельні зміни найкраще простежуються на дослідженні багатого ілюстративного матеріалу, зосередженого в збірках архівів та бібліотек Львова, Івано-Франківська, Києва, Тернополя, Ряшева, Любліна та Кракова. Зпоміж 980-ти графічних та фотографічних прикладів сакральних баневих споруд (церков, костелів та іншого) різного періоду в часовому, стилістичному та конструктивно-будівельному розвитку для ілюстрації дослідження відібрано біля 210-ти зразків храмових будівель. Загальнонаукові методи використовують такий дослідницький засіб як порівняльний аналіз в аспекті функціонально -композиційних, типологічних чи стильових особливостей розвитку баневих храмових споруд. Цей аналіз головно торкається баневої просторової структури та конструктивно-будівельного їх вирішення в розвитку функціонально-композиційних особливостей сакральних споруд, архітектурно-просторових особливостей баневих завершень та стилістичних різновидів вирішень баневих просторів у церковних спорудах. Вони дають можливість вивчення та співставлення сакральних споруд з баневим завершенням, у типології їх розвитку з іншими та в узагальненні підійти до дослідження баневої просторової структури як її головного і акцентуючого чинника формотворення.
2.2. Метод розрахунково-числового експерименту дослідження
баневих конструкцій
Аналіз наукових праць стосовно дослідження конструктивно-будівельних особливостей спорудження баневих просторів торкається переважно розгляду їх авторами цих особливостей для кожного окремого періоду та стилю в архітектурі баневих споруд або окремого планувально-конструктивного їх типу. Методика цих досліджень торкалася вивчення проблем розвитку західної та східної сакральної архітектури і значно менше архітектури української баневої церкви. Недостатньо в цих працях був преставлений комплексний та узагальнюючий підхід до дослідження архітектурно-просторових та конструктивних чинників впливу на формотворчий процес у баневих сакральних спорудах. Тому для проведення наших досліджень, щоб доповнити і розширити пошуки щодо виявлення впливу та розвитку конструктивного фактора на формотворчі процеси в просторових структурах баневих храмових споруд виникла необхідність запропонувати автору наступний метод, а саме метод розрахунково-числового експерименту.
Цей метод дає можливість проаналізувати та оцінити вибрану баневу конструкцію та форму завершення в церковних спорудах та ствердити, що її використання, в тому чи іншому випадку, є не тільки вияв архітектурно-будівельної традиції, але й конструктивно виправданий чинник творення баневого простору храму. Для цього використовується розрахунковий комплекс "Міраж-Marevo", на якому були проведені розрахунки баневих конструкцій на статичні впливи. Вихідними стають для них числові параметри - діаметра (7,7 м), висоти (4,7 м) та товщини (0,4 м) головної бані собору св. Софії в Києві. Розрахунки виявили, що при існуючих будівельних технологіях та матеріалах і виникаючих в конструкції бані зусиллях була забезпечена її міцність та несуча здатність. Вибрана форма бані (параболічних, де