Розділ 2. Перспективні напрями розвитку бібліотечної
професії як комунікативно-педагогічної діяльності
2.1. Зміцнення педагогічних засад бібліотечної професії ..............................99
2.2. Професійне зростання бібліотечного персоналу в процесі управління
змінами.........................................................................................................119
2.3. Безперервна освіта як комунікативна система
бібліотечної професії.................................................................................143
Висновки.до розділу 2.......................................................................................161
ВИСНОВКИ........................................................................................................165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................177
ВСТУП
Актуальність дослідження. Процес демократизації суспільного життя, нові вимоги до рівня культурного та інформаційного обслуговування населення, реорганізація системи освіти, зумовлюють необхідність осмислення наукових засад кожної професії, в тому числі - бібліотечної. Конституція України гарантує вільний доступ до інформації, широкі можливості міжнародного фахового співробітництва, що сприяє встановленню демократичних поглядів на бібліотечно-інформаційну діяльність та утвердженню практики міжособистісної взаємодії бібліотекаря і читача як рівних партнерів.
Зміни вихідних політичних та економічних засад культури, освіти, науки, художньої творчості впливають на цінності та норми в інших сферах соціуму. Досвід країн, в яких відбулися реформи, свідчить про здатність суспільства, опанувавши продуктивні технології, узгодити інноваційні проекти з власним соціально-культурним середовищем країни.
Потужним чинником змін стає інформатизація, яка впливає на функції та структуру бібліотечно-інформаційної діяльності, професійну свідомість бібліотекарів, вимагає уточнення змісту і напрямів розвитку бібліотечної професії, а отже - і відповідних досліджень.
Ознайомлення з дисертаціями, монографіями, іншими науковими працями засвідчує публікаторську активність у висвітленні цієї проблематики. Теоретичне узагальнення необхідне насамперед для наукового обгрунтування підходів до фахової освіти і професійного виховання бібліотекарів на сучасному етапі розвитку бібліотечної професії і у передбачуваному майбутньому.
З середини 1999 року у зарубіжних та вітчизняних фахових виданнях з'являється все більше публікацій, які засвідчують, що бібліотекарі активно включилися в процес інформатизації, опановують нові технології, умови та правила діяльності, залучають до обслуговування користувачів нових категорій, зокрема - анонімних та дистанційних.
Нині бібліотекарі працюють одночасно в традиційному та новітньому інформаційному просторі, заснованому на електронних технологіях.
У контексті цієї багатоаспектної міждисциплінарної проблематики в Україні плідно працюють бібліотекознавці та бібліографознавці О.Башун [10], Т.Долбенко [43,41], В.Загуменна [47,48], В.Ільганаєва [56], А.Корнієнко [76], С.Кулешов [78], Н.Кушнаренко [81], В.Медвєдєва [92], Т.Павлуша [105], В.Пашкова [107,108,109], Л.Петрова [110], М.Сенченко [127, 120, 129, 130, 131], В.Скнар [137,138,139,140], М.Слободяник [141], Л.Філіпова [172, 173, 174], І.Шевченко [196], А.Чачко [182 - 187] та ін.
У дисертаційному дослідженні опрацьовано праці видатних українських бібліологів 20-30 років в ХХ ст.: Д.Балики, Л.Биковського, П.Зленка, Ю.Меженка, С.Постернака, К.Рубинського, М.Сагарди, С.Сірополка, І.Фрідьєвої, Д.Чижевського, Я.Яреми; а також їх дослідників - сучасних істориків бібліотечної справи Н.Березюк [12,13], Л.Дубровіної [43], С.Зворського [48], М.Знищенка [51], Т.Ківшар [68, 69], Г.Ковальчук [73], Н.Козакової [57], Л.Одинокої [101, 102], С.Приколоти [118], Н.Сенченко [132], Н.Солонської [146, 147], В.Ступак [156] та ін. Еволюція поглядів на призначення та функції бібліотекарів на попередніх етапах розвитку бібліотечної справи розглянута з врахуванням принципу історизму.
Для порівняльного аналізу підходів і даних корисними є праці російських бібліотекознавців Г.Алтухової [1], А.Ванєєва [21. 22, 23], М.Дворкіної [36], А.Земськова [49], А.Каптерєва [59, 60, 61, 62], В.Леонова [82], Ю.Мелентьєвої [94, 95, 96], В.Скворцова [136], А.Соколова [142, 144, 145], Ю.Столярова [154, 155], І.Суслової [157], В.Терьошина [160], О.Шапошнікова [193, 194, 195].
Розкриттю й висвітленню поліфункціональності бібліотечної професії, яка відповідає універсальності бібліотеки, сприяло залучення до дисертаційного дослідження підходів сучасних українських філософів, соціологів, психологів, педагогів, культуро-логів Ю.Афанасьєва [2], С.Безклубенка [11], С.Білоконя [16], В.Кірсанова [70], М.Кодака [74], І.Надольного [99], О.Олексюк [103], О.Онищенка [43], М.Поплавського [116, 117], А.Ручки [123, 124], О.Скнаря [141], О.Сухомлинської [158], В.Шейка [197,. 198, 199, 200], Н.Чепелєвої [191]. Питання розвитку і перспектив бібліотечної професії в інформаційному суспільстві розглянуті в контексті теоретичних і аналітично-оглядових розвідок зарубіжних бібліотекознавців та інформатиків, котрі мають значний досвід взаємодії у цій сфері.
Аналіз матеріалів досліджень останніх років, порівняння їх з проблемним полем розвитку бібліотечної професії, її майбутнього і перспектив засвідчили:
* тема дисертації є актуальною, оскільки на її основі розв'язується проблемна ситуація невідповідності між нагромадженням великого за обсягом, але фрагментарного матеріалу, і відсутністю узагальнень щодо специфіки розвитку бібліотечної професії в сучасних умовах інформатизації бібліотечної справи та демократизації українського суспільства;
* формулювання теми і реалізація дослідження дозволили залучити до нього підходи суміжних галузей гуманітарного знання, що сприяє фундаменталізації бібліотекознавства.
Розгортання потенційних можливостей професії бібліотекаря в