РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ
І УРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ІННОВАЦІЙ
2.1. Особливості оцінки факторів впливу на екологічні ризики інновацій
Економічна оцінка ризику - це визначення кількісним і якісним способами величини (ступеню) ризику. Розрізняють [51, 142]: розрахунок, обчислення ризику - як кількісний вираз ймовірності ряду альтернативних варіантів та оцінку ризику - порівняння ризику конкретного варіанту з іншими (з урахуванням існуючих підходів до оцінок цих альтернатив). З іншої точки зору [12, 147], під оцінкою ризику розуміють аналіз причин його виникнення ймовірності і масштабів проявів в конкретній ситуації.
Екологічний ризик техногенного та антропогенного характеру (різновидом якого є екологічний ризик інновацій), як показує аналіз вітчизняних та закордонних джерел, є "двомірною величиною", що включає як ймовірність появи надзвичайної ситуації (що є кількісним виміром ризику, запозичена з теорії рішень), так і спричинену нею шкоду (запозичена з теорії гри) [51, 72, 179]. При оцінці ризику в економіці дістав широке визнання імовірнісний підхід, згідно якого для того, щоб кількісно обчислити ризик, необхідно знати всі можливі наслідки екологічних змін і ймовірність їх настання. В цілому, цей процес достатньо детермінований, а його економічні наслідки (особливо не прямі) мають стохастичний характер.
Так, для оцінки екологічного ризику Дорогунцов С. та Бутрим О. [51] пропонують такі три основні методичні підходи:
- математичний - розрахунок ймовірностей надзвичайних ситуацій - порів-нюють статистичні дані про надзвичайні ситуації та виділяють спільні риси;
- модельний - моделюють процеси та параметри, що можуть призвести до небажаних наслідків;
- експертний - ймовірністно оцінюють різні події, пов'язані з ризиком.
Науково обґрунтовані і дістали визнання такі основні методи кількісної оцінки ризику [35, С.30-33; 59, С.96-100]: статистичний, метод експерт-них оцінок, метод аналогій, метод аналізу доцільності витрат (оцінки фінан-сової стійкості), аналітичний метод, метод аналізу за допомогою дерева рі-шень, метод критичних значень (аналізу чутливості проекту), комбінований.
Існування різних підходів, з одного боку, надає економістам широке коло методичних інструментів, що сприяє отриманню більш точного кінцевого ре-зультату в конкретних обставинах, а з іншого боку, не визначає одностайно вірного алгоритму дій, а використання підходів, що базуються на математич-ному апараті нечіткої логіки в розрахунках важко застосовувати практикам.
Результати порівняльного аналізу методів та показників кількісної оцінки ризику з визначенням особливостей їх застосування при аналізах еколого-ін-новаційних проектів (представлені в таблицях 2.1 і 2.2) показують, що існує потреба в їх удосконаленні, оскільки жоден з методів не дає змоги вести ба-гатофакторну оцінку ризику в умовах нечіткої оцінки дій окремих факторів.
Як свідчать результати аналізу, вимогам до розрахунку екологічних ризи-ків в інноваційних проектах задовольняє комбінований метод. Але науково ще не опрацьована методика поєднання потрібних методів або елементів роз-рахунків взагалі (не існує навіть єдиних назв методів, наприклад, у авторів [35, 61] та [51]), а для інноваційних проектів зокрема, що спричиняє можли-вість помилки в розрахунках (приклад: аварія на ЧАЕС) - це перша пробле-ма. Оскільки, найефективнішим шляхом розвитку в умовах трансформації вітчизняної економіки є інноваційний, то об'єктивно існує необхідність роз-робки методу обчислення екологічних ризиків інновацій, а також способів за-побігання, мінімізації або компенсації можливих негативних наслідків їх дії. Для цього потрібно оцінити величину ризику, що пов'язано з іншою проблемою: великим впливом невизначеності і, одночасно, необхідністю забезпечення високої точності оцінки.
Урахування екологічних ризиків інноваційної діяльності є конче необхідним оскільки їх прояв ставить під загрозу саме існування цивілізації (згадаємо Чорнобиль), однак це потребує розв'язання ряду проблем, основними з них є наступні:
1. Інвестори і виробники потребують розрахунків ризиків на стадії проектування, коли дані прогнозні, не точні, а наслідки екодеструктивного впливу інновації можуть проявитися лише через кілька десятиліть. Так, інтенсивна лісоексплуатація, що була новою для гірських районів Закарпаття, та насадження некорінних порід в прибережних захисних смугах річок призвели до катастрофічних екологічних наслідків - повеней з кінця 1998р. які, за висновками міжвідомчої комісії, сталися через комплексну дію негативних природних чинників і набули катастрофічних масштабів внаслідок посилення факторів антропогенного характеру.
2. Поєднання в рамках одного проекту екологічних та інноваційних ризиків значно ускладнює їх розрахунки.
3. Існує значна ступінь невизначеності, що спричинено наявністю неточної, неповної чи суперечливої інформації на всіх етапах оцінки екологічних ризиків інновацій, а тому навіть формально найточніші розрахунки і впевненість в компетентності в усіх питаннях не гарантують успіху.
4. Дуже важко визначити всі чинники екологічних та інноваційних ризиків і врахувати їх дію, що призводить до істотних прорахунків. Так, не врахування ризику забруднення повітря в Україні, який спричиняють сотні хімічних сполук та елементів (лише 15 із них підпадають під контроль за якістю повітря), призводить до демографічної кризи. За даними Національної доповіді про стан НПС (1998р.) небезпечна ситуація з якістю повітря склалася в південно-східному регіоні, де зафіксовано найнижчі показники народжуваності й тривалості життя, найвищий рівень смертності серед чоловіків.
5. Об'єктивно існують труднощі з визначення