Ви є тут

Страхування вантажів: досвід і напрямки розвитку в Україні

Автор: 
Колотило Ольга Данилівна,
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002511
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2.3) застосування сучасних методів апарату актуарних розрахунків найбільш ефективним буде у межах закону великих чисел, де об'єктивніше буде описувати риси великої групи об'єктів, ніж окремого. При цьому, будь-яка різниця індивідуальних особливостей кожного з об'єктів нівелюється і стає відносно несуттєвою щодо властивостей їх сукупностей. Отже, логічно вважати, що і в аналітичному моніторингу страхових ризиків, чим більший буде портфель бази інформаційних даних, тим простіше і достовірнішим буде визначення параметрів сукупного ризику.
На жаль, сьогодні в Україні немає достатніх умов для створення закладу централізованої загально-інформаційної бази даних ринку страхування вантажів, такого як Бюро досліджень при Інституті Актуаріїв (Лондон).
По-перше, можливості фінансового забезпечення вітчизняними страховими компаніями, функціонування такого інституту, обмежені недостатнім розміром сплачених статутних фондів і практичним вичерпанням потенціалу екстенсивних джерел росту страховиків і низьким рівнем фінансової платоспроможності страхувальників, та загостренням внутрішньої конкуренції.
По-друге, страхова діяльність у Великобританії є стабільною складовою розвиненої ринкової економіки і її законодавче забезпечення узгоджене з загальноекономічною нормативною базою. Щодо України, то як вже зазначалося у попередньому підрозділі (3.1), ці питання все ще зостаються неврегульованими.
По-третє, у суб'єктів страхового ринку ще не визріла вмотивована зацікавленість щодо добровільної передачі приватних відомостей їх діяльності до загальнодоступної системи інформації страхового ринку.
По-четверте, вітчизняна система акумуляції страхових статистичних даних (як за кількістю, так і за їх якістю) не відповідає вимогам ефективного застосування сучасних математичних методів дослідження ризиків у страхуванні.
Отже, вихід з такого безпорадного стану слід шукати на шляху узгодження інтересів приватних і державних суб'єктів страхування за ініціативи останнього.
На нашу думку, за концептуальною схемою вирішення цього питання мало б бути створення приватно-державного закладу - Інституту централізованого моніторингу та електронного інформаційного банку даних зі страхування вантажів (надалі - Інститут), за прототипом Бюро досліджень при Інституті Актуаріїв (Лондон).
Мета розробки моделі такого Інституту полягає в сприянні удосконаленню і підвищенню конкурентноздатності та адаптації національного ринку страхування вантажів до сучасних реалій глобалізації світової економіки.
За моделлю Інститут мав би, з одного боку, опікуватись інтересами системного інформаційного забезпечення суб'єктів ринку, що достовірно б відображало, як його стан, так і зміни, внаслідок впровадження інновацій і, з іншого, сприяти оптимізації регулюючих функцій органів державного контролю, надаючи їм узагальнену об'єктивну інформацію з моніторингу національного ринку страхування вантажів.
Отже, у національному ринку страхування вантажів Інститут, разом зі страховими компаніями, що здійснюють даний вид страхування, аварійними комісарами, страховими експертами, актуаріями, службами пошуку, охоронного супроводу та відповідними державними директивними і контролюючими органами, мав би бути суб'єктом єдиної "горизонтальної" системи міжфункціонального (не ієрархічного) взаємовідповідального процесного управління за принципами реінжинірингу.
На відміну від професійних об'єднань, як-то ЛСОУ, МСТБУ, Морське страхове бюро, діяльність Інституту направлена, також, на вирішення питань, які сьогодні залишаються на периферії кожного з них і не знаходять комплексного фахового вирішення проблем (економічних, екологічних, технологічних, юридичних та інші), не лише в інтересах всіх суб'єктів страхового ринку, а й, перш за все, національної економіки. Таке середовище буде найбільш сприятливе для впровадження реінжинірингу на вітчизняному страховому ринку.
Світовий досвід свідчить, що широке впровадження управлінських моделей реінжинірингу провідними зарубіжними страховими компаніями на початку 90-х років забезпечило їм найбільш високі показники динамічності розвитку бізнесу, у порівнянні з іншими сферами економічної діяльності [113, 114].
У своїй діяльності Інститут буде постійно поповнювати, класифікувати і аналізувати банк даних страхового ринку, системно опрацьовуючи звітність суб'єктів ринку страхування вантажів, дані власної системи моніторингу ризику, а також структурних елементів загальноекономічного середовища, як-то: фондового ринку, банківської системи, Міністерства транспорту, Міністерства фінансів, Міністерства внутрішніх справ, Держкомстату та інших суб'єктів інформаційного забезпечення.
Продукцією Інституту, з одного боку, буде узагальнена інформація про сучасний стан ринку страхування вантажів і консультації для суб'єктів страхової діяльності і, з другого боку, науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення інфраструктури і нормативно-законодавчої бази державним органам.
У зв'язку з тенденцією до уніфікації правил міжнародного транспортування вантажів у межах ЄС і з включення України в проект розбудови Транс'європейських коридорів [33, 53] Інститут мав би видавати щорічник за результатами своїх досліджень з проблем міжнародного і вітчизняного ринку страхування вантажів, опрацювання і унормування вітчизняної професійної термінології і одиниць вимірювання і обліку моніторингу, адаптованих до міжнародних стандартів та їх сертифікації на міжнародному ринку.
Специфічною функцією Інституту буде відстеження і аналіз змін у страховій діяльності, обумовлених сучасною тенденцією трансформації світової Промислової економіки у її нову субстанцію ХХІ століття - Інтелектуальну економіку (Creative Economy) [115]. Універсальність тенденцій цього явища, як в сфері природничій, так і економічній обґрунтована фундаментальними дослідженнями Нобелівських лауреатів І. Пригожина (1977 р.) і Р. Солоу (1987 р.) [116, 117].
В Інтелектуальній економіці найбільш цінним є інноваційні ідеї, які