Ви є тут

Естетичне виховання у вищих навчальних закладах України в сучасний період

Автор: 
Бані-Ісса Халдун Мохамед Джабер
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003450
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСВІД ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
2.1. Організаційно-педагогічні умови реалізації завдань естетичного виховання у вищій школі
У 1972 р. Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти УРСР була створена Республіканська міжвузівська координаційна рада з естетичного виховання студентів [7, с.3-4]. Завдання, які були поставлені перед цією Радою, полягали у тому, щоб узагальнити досвід вищих навчальних закладів України, провести ґрунтовні конкретно-соціологічні дослідження з питань естетичного виховання у закладах освіти, рівня естетичної культури студентів, розробки науково-методичних рекомендацій для вищих навчальних закладів різної спеціалізації. Наслідком створення такої Ради була широкомасштабна робота із створення інформаційної бази щодо змісту, форм І методів естетичного виховання у вищих навчальних закладах України, залучення провідних фахівців у галузі естетики, педагогіки і психології для обговорення теоретичних та практичних питань естетичної освіти, естетичного виховання студентської молоді [7, с.4],
Важливою умовою поширення теоретичних І практичних наробок у галузі естетичного виховання студентської молоді була публікація різноманітних матеріалів за цією проблемою на сторінках наукових журналів, періодичних педагогічних видань ("Радянська школа", "Культура
І і життя"). На користь науковцям та педагогам-практикам у 70-90-х рр.
І XX ст. ставали спеціальні збірники наукових робіт, наукові журнали, що видавалися в Україні. Науково-методична комісія з питань виховної роботи Інституту системних досліджень освіти України започаткувала випуск
збірника наукових статей "Нові технології виховання", частина яких присвячена і проблемам естетичного виховання студентів. До уваги педагогічної громадськості були представлені збірники "Проблеми освіти", "Вища та середня педагогічна освіта". Разом з тим слід зазначити, що дуже обмежена кількість публікацій розкривають питання естетичного виховання саме студентів.
З початку 70-х рр. до теперішнього часу теорія естетичного виховання, досвід естетичного студентської молоді були предметом обговорення на науково-практичних конференціях, семінарах-нарадах різного рівня.
У 1973 р. в Одесі було проведено республіканську науково-методичну конференцію з актуальних проблем естетичного виховання студентської молоді [47]. На цій конференції було узагальнено перші результати діяльності Республіканської міжвузівської координаційної ради з естетичного виховання у вищих навчальних закладах, прийнято науково-методичні рекомендації щодо удосконалення системи естетичного виховання студентської молоді. За наслідками конференції міжвузівською координаційною радою було створено авторський колектив із фахівців у галузі естетики, педагогіки, який підготував одне з перших фундаментальних видань з проблем естетичного виховання у вищих навчальних закладах (Л.Баб'юк, З.Бєлоусова, Ю.Городецький, Р.Донченко,Г. Жукова, І.Зязюн, А.Коган, З.Козачук, І.Козачук, А.Комарова, В.Корнієнко, Б.Кубланов, С.Кудрявцева, В.Лапенко, Т.Левашова, В-Лутаєнко, В.Передерш, О.Семашко, С.Соколова, Л.Ситенко, С.Таткова, Б.Шляхов) [47]. Багато хто з наведених авторів у подальшому відомі ґрунтовними дослідженнями у галузі теорії і практики естетичного виховання саме студентської молоді [4; 52; 54; 55; 56; 70; 71; 72; 184; 185 та ін.].
У 1985 р. у Києві було проведено республіканську науково-практичну конференцію "Шляхи вдосконалення естетичного виховання учнів шкіл і профтехучилищ у світлі вимог реформи загальноосвітньої і професійної школи" [117]. У роботі конференції взяли участь відомі І дослідники з теорії естетичного виховання Б.Лихачов, В.Кудін, І.Зязюн та багато інших.
На конференції особливо підкреслювалось значення естетичного виховання саме як важливого засобу духовного розвитку людини, пробудження її сутнісних сил і здібностей [117, с. 83]. Досвід естетичного виховання у загальноосвітніх школах та професійно-технічних училища виступав вагомим підґрунтям у розробці теорії і практики естетичного виховання у вищих закладах освіти. На конференції підкреслювалось, що і однією з основних ланок в системі естетичного виховання майбутніх кваліфікованих робітників був предмет "Естетичне виховання", який упродовж 20 років викладався у професійно-технічних училищах [117, [С.84]. Окрім згаданого курсу увага приділяється посиленню естетичної спрямованості викладання усіх навчальних предметів, виробничого навчання, в процесі якого засовується основи технічної естетики, розвивається естетичне ставлення до праці. Чільне місце в системі естетичного виховання приділяється позаурочній роботі - гуртки художньої сом діяльності, клуби за інтересами, літературні та музичні | вечори, зустрічі з діячами культури та мистецтва.
У 1988 р. у Кіровограді проводився науково-практичний семінар ичне виховання учнівської молоді - завдання, теорія, практика, Іспективи". Семінар проводився спільними зусиллями фахівців НДІ ХВ ССР та Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна.
У роботі семінару взяли участь відомі вчені з різних регіонів країни, | зокрема Л.Печко, Н.Крилова, Є.Квятковський, Н.Кушаєв, М.Берлянчик,
Т.Морозова, Є.Крупник, Т.Сухова, Т.Пеня, О.Торшилова, Г.Арзямова, Г.Мухаметзянова та багато інших.
Українську наукову думку з проблем естетичного виховання представляли такі відомі дослідники як В.Бутенко (Херсон), Н.Волошина (Київ), Б.Івасів (Тернопіль), Г.Локарєва (Запоріжжя), Л.Масол (Київ), С.Мельничук (Кіровоград), Г.Тарасенко (Вінниця), Г.Щевченко (Луганськ), А.Щербо (Вінниця) та ін.
Зокрема підкреслювалось значення вивчення естетичної підготовки майбутнього вчителя, спрямованості їхніх художніх інтересів. Особливо наголошувалось на значення естетичної культури студента як передумови становлення професійного педагога. Разом з тим, слід підкреслити, що питання естетичного виховання студентів непедагогічних вузів (технічних, сільськогосподарських, медичних тощо) особливо не розглядались.
У 1989 р. у Херсоні