РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ
2.1. Діагностика стану сформованості національної самосвідомості підлітків
З метою визначення реального рівня сформованості національної самосвідомості
підлітків був проведений констатуючий експеримент. Його завданнями було: 1)
виявлення музичних інтересів підлітків; 2) з’ясування стану поінформованості
учнів у західноукраїнському професійному музичному мистецтві; 3) визначення
ступеня ідентифікації підлітків зі своєю нацією;4) вивчення стану використання
на уроках музики творчості західноукраїнських композиторів ХІХ – поч. ХХ
століття.
Аналіз структурних компонентів та сфер прояву національної самосвідомості
дозволив нам визначити критерії сформованості національної самосвідомості: 1)
поінформованість підлітків стосовно історичного минулого свого народу, ступінь
інтересу до нього, а звідси сформованість почуття гордості за свою націю, за
приналежність до неї;
2) поінформованість щодо національної культури, звичаїв і традицій свого
народу, повага та бережливе ставлення до національного мистецтва;
3) здатність бачити та відчувати красу природи рідного краю й отримувати
естетичне задоволення від спілкування з нею;
4) здатність до емоційно-оцінного переживання національного музичного мистецтва
та спроможність на цій основі до емпатії та ідентифікації з оспіваним у творі
ліричним героєм, особистістю композитора, народом;
5) ступінь володіння рідною мовою, любов та пошана до неї;
6) наявність ініціативи, бажання самореалізації на уроках музики та у
громадському житті школи.
На першому етапі застосовувались такі методи дослідження: спостереження уроків
музики; анкетування вчителів та учнів; бесіди з учнями, вчителями музики та
класними керівниками; аналіз програмного забезпечення. В експерименті взяли
участь учні 6-8-их класів середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №3
міста Бережани Тернопільської області та шкіл №1, №2 міста Коломиї
Івано-Франківської області (період 1996-1998 роки).
Контент-аналіз програм, якими користуються вчителі музики дозволяє зробити
висновок, що сьогодні назріла потреба у створенні таких їхніх навчальних
варіантів, де б повною мірою розглядалася спадщина західноукраїнських
композиторів ХІХ- початку ХХ століття особливо саме в цьому регіоні. Як
зазначено в “Національній державній комплексній програмі з естетичного
виховання”, єдина система естетичного виховання в Україні повинна бути
побудована із “врахуванням специфіки її регіонів” [95, c.5], адже поряд із
“процесами загальнодержавного характеру в кожній області…передбачені
культурно-естетичні ситуації, які вимагають своєрідних пріоритетів” [95,
c.4-5]. Учні повинні знати імена корифеїв професійної музики, які жили і
творили на території Західної України, були, по суті, їхніми земляками, і без
творчості яких сьогодні неможливо уявити процес становлення та розвитку всієї
професійної музичної культури України.
З огляду на вищесказане, “Навчальні програми для 1-8 класів середньої
загальноосвітньої школи”, розроблені Прикарпатським університетом
ім.В.Стефаника та обласним інститутом удосконалення вчителів, є чи не єдиною
адаптованою до західноукраїнського регіону програмою для загальноосвітніх шкіл
[93]. Однак і її важко назвати задовільною в плані повноти опанування
західноукраїнською професійною музичною культурою ХІХ- поч. ХХ століття. Так,
наприклад, в даній програмі немає згадки про творчість М.Гайворонського та
Л.Лепкого, а в ряді розділів (“Українська опера” (7 клас, І чверть); “Хорова
культура України”, “Український романс” (7 клас, ІІІ чверть)) відсутня
інформація про оперу А.Вахнянина “Купало”, хори М.Вербицького та
І.Лаврівського, хоча згадані композитори, як було зазначено в 1.3., є
основоположниками хорової, а А.Вахнянин – оперної творчості на Західній
Україні. Аналіз програм засвідчив, що програмне забезпечення зокрема і особливо
за параметром “ якість і етно-регіональна спрямованість репертуару” є одним із
провідних чинників у формуванні національної самосвідомості підлітків засобами
музичного мистецтва.
Виходячи з структурно-динамічної моделі національної самосвідомості, де чільне
місце посідають внутрішні почуття, естетичні переживання, спрямовані на власний
образ “Я”, на ідентифікацію особистістю себе як представника певної нації, нами
були розроблені спеціальні анкети для визначення ставлення учнів до своєї
нації, її культури та мови. В опитуванні брали участь 490 учнів 6-8 класів
загальноосвітніх шкіл. Умовно питання анкети можна розбити на три блоки.
Перший блок – питання щодо національної ідентифікації учнів. За їхнє допомогою
ми з’ясували національність респондентів, їх ставлення до своєї нації та до
представників інших націй. Як засвідчив аналіз даних, одностайною була думка
учнів про те, що поза національною приналежністю людина повинна мати рівні
права і можливості для розвитку. Така позиція дітей стала вирішальною в
подальшому визначенні ознак сформованості національної самосвідомості. У цьому
ж блоці питань нами було запропоновано учням назвати декілька позитивних та
негативних рис, притаманних тій нації, до якої відносить себе респондент, для
з’ясування уявлення підлітків про особливості національного характеру та
ментальності. У зв’язку з орієнтацією на певний розумовий розвиток та зрілість
респондентів дане питання пропонувалось у 8-их класах. Відповіді учнів
засвідчили деякі закономірності та специфіку етно-регіонального плану. Серед
позитивних рис українця (опитувані школярі в основній своїй масі виявилися
українцями) було названо та
- Київ+380960830922