РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ШКІЛЬНОГО КУРСУ КРЕСЛЕННЯ 101
2.1. Формування ієрархічних відношень
між змістовими одиницями курсу креслення 101
2.2. Формування структури і змісту шкільного курсу креслення 111
2.3. Експериментальна оцінка доступності змісту
шкільного курсу креслення 138
Висновки до другого розділу 146
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 150
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 153
ДОДАТКИ 170
ВСТУП
Актуальність доцільність дослідження. В умовах сучасного розвитку суспільства
поряд із словесними великого значення набули графічні засоби передачі
інформації: технічні креслення, схеми, рисунки, знакові моделі, криптограми
тощо. Це означає, що в більшості сфер сучасної практичної діяльності людини
значно зросла питома вага мислительних операцій, пов’язаних зі сприйняттям
різноманітної інформації, вираженої графічною мовою, її усвідомленням і уявним
оперуванням. Все більш характерною особливістю багатьох видів виробництва стає
опосередкований характер управління діючими технічними об’єктами і
технологічними процесами. Працівники багатьох видів виробництва мають справу не
з реальними об’єктами, а з їх замінниками у вигляді різних панелей чи пультів
керування, які опосередковано, через системи графічних зображень, умовних
графічних позначень і символів, відображають реальні процеси і явища.
На сучасному етапі розвитку суспільства мова графічних зображень набуває все
більшого поширення як засіб спілкування у дуже багатьох сферах професійної (і
не тільки) діяльності. Причому цей засіб універсальний – він не знає мовних
бар‘єрів. Як відомо, всього у світі нараховується біля 2500 мов (за деякими
даними їх нараховують 5000). Мова ж графічна одна. Графічна мова не має
міжнаціональних і міжнародних кордонів – адже вона однаково зрозуміла всім
людям незалежно від того, якою мовою вони розмовляють. Графічну мову набагато
легше призвичаїти для її розуміння комп’ютером. Будь-яка графічна інформація
порівняно із словесною відрізняється більшою конкретністю, виразністю і
лаконічністю.
Безперечним слід визнати той факт, що здатність людини до графічної діяльності
є одним із показників її розумового розвитку. А по тому, наскільки готова
людина до розв’язування просторової задачі графічними методами, можна визначити
ступінь її загальної і політехнічної освіченості. Тому графічна підготовка
повинна стати невід’ємним елементом загальноосвітньої підготовки.
У загальноосвітній школі графічна підготовка реалізуюється самостійним
навчальним предметом – кресленням. Він має загальноосвітній характер. Разом з
тим у школі мета вивчення креслення визначається значною роллю графічної
діяльності, яку вона відіграє у розвитку пізнавальних здібностей школярів, у
набутті ними знань і вмінь, необхідних як для перетворювальної, так і
пізнавальної діяльності. Графічна підготовка школярів сприяє їхній
політехнічній освіті.
Стан справ у загальноосвітній школі вказує на те, що останнім часом можливість
вивчати систематичний курс креслення в загальноосвітній школі для більшості
школярів стала проблематичною. Аналіз ситуації показує, що за рахунок годин
шкільного компоненту в школах більш поглиблено вивчають окремі досить популярні
серед учнівської молоді предмети: математика, фізика, мова та інші, які
розглядаються як важлива передумова для вступу до вищого закладу освіти.
Заперечувати цьому немає підстав. Повсюдна ж відмова у школах від креслення
робить перепону учням здобути початкові графічні знання та вміння, які багатьом
з них будуть дуже потрібні у наступному, коли вони продовжать навчання у
професійних навчальних закладах. Графічні дисципліни (технічне креслення,
нарисна геометрія, інженерна графіка) вивчається студентами біля 70%
спеціальностей (їх перелік досить переконливий – він пов‘язаний з
конструкторсько-технологічною діяльністю, експлуатацією і ремонтом
найрізноманітніших технічних засобів, транспортом, будівництвом, архітектурою,
дизайном, природокористуванням і багатьма-багатьма іншими) вищих закладів
освіти I-IV рівнів акредитації. У школах креслення вивчають не більше 40%
учнів. Відсутність у школі креслення не стає перепоною для вибору професій,
зміст яких пов‘язаний з графічною діяльністю. В окремих академічних групах
серед студентів першого курсу, які приступають до вивчення нарисної геометрії,
зустрічаються досить часті випадки, що біля 50% з них не мають початкових
графічних знань та вмінь.
Аналіз літературних джерел показав, що над різними проблемами графічної
підготовки школярів в Україні активно працювали В.М.Буринський, А.П.Верхола,
О.М.Джеджула, М.М.Козяр, В.В.Моштук, В.Я.Науменко, Г.О.Райковська,
В.К.Сидоренко, Д.О.Тхоржевський, В.І.Чепок, З.М.Шаповал, Н.П.Щетина,
М.Ф.Юсупова та ряд інших дослідників. Як свідчать публікації у фахових
виданнях, виступи на науково-практичних семінарах і конференціях, такі
дослідження продовжуються. Але при всьому цьому слід зазначити, що теоретичні
засади шкільного курсу креслення були сформовані ще наприкінці 60-х років
минулого століття. Після цього з’явилося багато нових досліджень і відомостей,
що безперечно викликають необхідність переглянути дидактичні засади шкільного
курсу креслення, по новому обгрунтувати його структуру та зміст. Тому в такій
ситуації і було обрано тему дисертації “Дидактичні основи структури та змісту
креслення в загальноосвітній школі”.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження
виконано в межах наукової проблеми кафедри трудового навчання і креслення
Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, спрямованої на
вдосконалення граф
- Київ+380960830922