РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика дослідженого матеріалу
Матеріалом для дослідження послужили 128 СМА осіб обох статей, віком від 41 до
80 років. Забір матеріалу проводили на базі Полтавського обласного
патологоанатомічного бюро та Полтавського обласного бюро судової медицини.
Матеріал було взято у трупів із давністю клінічної смерті від 2 до 48 годин, в
залежності від задач його подальшого використання: з мінімальним часом після
смерті – для гістологічного дослідження і до двох діб – для макроскопічного
дослідження. Розподіл матеріалу за методами дослідження був наступним:
макроскопія – 128 спостережень;
світлова мікроскопія:
- парафінові зрізи – 64 спостереження;
- напівтонкі зрізи – 8 спостережень.
Використовувалися середньодобові показники метеорологічних факторів
(температура повітря, атмосферний тиск, відносна вологість повітря, швидкість
та напрям вітру, кількість опадів) та геліофізичних факторів (сонячна
активність) за 1991-2000 р.р., які були отримані з Полтавської міської
метеорологічної лабораторії та Полтавської гравітаційної обсерваторії.
Проаналізовано 1689 протоколів розтинів померлих від гострих порушень мозкового
кровообігу по місту Полтава протягом 1981-2000 років, які були отримані з
Полтавського обласного патологоанатомічного бюро.
2.2. Макроскопічні методи дослідження
Матеріалом для макроскопічного дослідження послужили СМА 16 осіб, які загинули
від нещасних випадків (з візуально неураженими мозковими судинами), 16 осіб,
померлих від інфаркту міокарда (ускладнень коронарного атеросклерозу) та 32
осіб, померлих від ішемічного інсульту в басейні СМА (ускладнень церебрального
атеросклерозу).
Весь матеріал був поділений на 4 групи спостереження: 1) СМА осіб контрольної
групи, які загинули від нещасних випадків – 32 судини; 2) СМА осіб, померлих
від інфаркту міокарда – 32 судини; 3) СМА осіб, померлих від ішемічного
інсульту, в басейні яких локалізувався інфаркт – 32 судини; 4) СМА протилежного
від інфаркту боку – 32 судини.
Розподіл матеріалу за віком представлено в табл. 2.1
Таблиця 2.1
Розподіл спостережень за віком
Групи спостереження
Вікові періоди
41-50 р.р.
51-60 р.р.
61-70 р.р.
71-80 р.р.
контрольна
померлі від інфаркту міокарда
померлі від ішемічного інсульту
всього
16
16
16
16
Судини артеріального кола мозку видаляли та досліджували згідно розробленої
нами методики (Дельва М.Ю., Ковачев В.І., Дельва І.І. Деклараційний патент №
40342 А на винахід: “Спосіб виділення артерій артеріального кола великого мозку
та топографічного визначення передатеросклеротичних доліпідних змін та
атеросклеротичних уражень на внутрішній поверхні судинної стінки”).
Після видалення головного мозку з порожнини черепа його клали на препарувальний
столик основою догори. За допомогою коронарних ножиць відтинали судини
артеріального кола мозку. СМА відпрепаровували до місця їх поділу на кінцеві
кіркові гілки, для чого розтинали павутинну оболонку між лобовою та скроневою
долями, піднімали та відводили назовні нижній полюс скроневої долі.
Судини артеріального кола мозку відмивали від крові, звільняли від дрібних
гілок, кожний стовбур розтинали уздовж за допомогою коронарних ножиць та
мікроанатомічного пінцету в певній послідовності. Під час цієї процедури, для
запобігання висихання, артерії періодично зволожували. На скляній платівці
відповідної площі розпластували розітнуті судини артеріального кола мозку,
покривали аналогічною скляною платівкою, після чого туго скріплювали шляхом
натягування на останні двох гумових кілець.
У такому вигляді препарат на протязі 48 годин фіксували в 5% розчині
нейтрального формаліну. Фотозйомку внутрішньої поверхні СМА виконували
фотоапаратом “Зеніт-Е”, жорстко фіксованим на штативі біля столу, при
природному освітленні на кольорову плівку фірми “Canon”з чутливістю 100 ОД.
Після цього СМА тотально фарбували в спирт-формаліновому розчині судану-4 [84]
та знову фотографували при природному освітленні.
На проекційному станку при збільшенні в 10 разів з негативу нативного препарату
СМА на міліметровий папір перемальовували контури СМА та контури фіброзних
бляшок і деструктивних змін в судинній стінці. Таким же чином з негативу
суданованого препарату СМА наносили на міліметровий папір контури СМА із
замалюванням контурів ліпідних плям та смужок.
Кількісну оцінку атеросклеротичних уражень проводили методом непрямої
планіметрії [1]. Вираховували загальну площу поверхні СМА, площу, уражену
атеросклеротичним процесом, та окремо площі ліпоїдозу, фіброзних бляшок та
деструктивних уражень.
Отримані дані вносили до комп’ютера та обробляли за допомогою статистичних
програм Excel 97. Вираховували середнє арифметичне значення (М) площ
атеросклеротичного ураження стінки СМА, середню похибку середнього
арифметичного (±m). Отримані результати порівнювались між собою за допомогою
критерію достовірності Стьюдента.
Аналізували вікові закономірності прогресування атеросклеротичного процесу в
СМА в різних групах спостереження.
Функціональний зв’язок між поширеністю атеросклеротичного процесу в СМА та
віком вираховували за допомогою поліноміальної апроксимації. При цьому
функціональна залежність виражається квадратним трьохчленом:
y=a+b*х+с*х2, (2.1), де
у – відносна величина ураженої площі інтими СМА;
х – час в десятиріччях життя після 40-річного віку.
Для аналізу особливостей прогресування патологічного процесу в різних групах
спостереження визначили середню швидкість та середнє прискорення розвитку
атеросклеротичних змін з віком. Під швидкістю
- Київ+380960830922