РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Робота виконана в 1998-2001 роках на базі п'яти психіатричних лікарень, а саме:
Донецька обласна клінічна психіатрична лікарня, психіатрична лікарня № 1 м.
Донецька, психіатрична лікарня № 2 м. Донецька, психіатрична лікарня № 1 м.
Макіївки, психіатрична лікарня м. Горлівки, а також на базі
організаційно-методичного консультативного відділення міського
психоневро-логічного диспансеру м. Донецька.
В основу дослідження покладені клінічні, клініко-психопатологічні,
експериментально-психологічні, соціологічні та статистичні методи
дослід-ження.
Програма дослідження повністю підпорядкована завданням та меті роботи і
включала збір матеріалу, обробку, аналіз отриманих даних; розробку, апробацію,
оцінку ефективності і впровадження системи організаційних і реабілітаційних
заходів.
Збір матеріалу включав визначення досліджуваного явища, об'єкту дослідження,
проведення клінічних, клініко-психопатологічних,
експериментально-психологічних, економічних та статистичних методів
дослідження.
Для надання характеристики досліджуваного явища та об'єкту дослідження
використовували декілька документів:
Медична документація (історії хвороби, листи призначень, звітні форми,
тощо) базових клінічних закладів.
Наявність депресивних проявів та їхню частоту визначали за допомогою стислої
версії геріатричної шкали депресій (J.I. Sheikh, J.A. Yeasavage (1986))
(Додаток Д).
Відомості близьких родичів про стан пацієнта – оцінка соціального
функціонування та навичок самообслуговування в побуті (Додаток В). Метою цього
дослідження було виявлення ступеня соціальної адаптації пацієнта, якого
розпізнавали завдяки визначення рівня оволодіння людиною навичок
самообслуговування в таких областях як харчування, особиста гігієна, домашня
робота, охорона здоров'я, використання транспорту, активне застосування
вільного часу.
4. Нами розроблені: "Карта клінічного вивчення психічних розладів у пацієнтів з
деменцією при хворобі Альцгеймера" (Додаток А), яка є модифікованим варіантом
"Уніфікованої карти вивчення й обліку пограничних психічних розладів", план
проведення реабілітаційних заходів для пацієнтів з деменцією при ХА.
5. Психологічний стан пацієнтів з деменцією при ХА вивчали за допомогою
когнітивних тестів на оцінку пам'яті, рахування, читання, написання, праксису,
оптико-просторової діяльності, а також MMSE (Mini–Mental State Examination)
[236]–найбільш широко використовуваний тест для дослідження когнітивного
функціонування (Додаток Б). Особливу увагу приділяли таким галузям когнітивного
функціонування, як орієнтація в часі, місті та особистості; увага та
зосередження; фіксація нового матеріалу і його згадування після відволікання;
просте рахування; просторове відчуття, в тому числі свідомість свого тіла;
упізнавання предметів та осіб; демонстрація адекватного використання предметів
повсякденного користування; називання предметів, використання письмової та
словесної мови; відтворення в пам'яті загальновідомих фактів, як історичних,
так і нещодавніх.
6. Вивчення потреб літніх людей з деменціями у проведенні комплексу
реабілітаційних заходів проводили за допомогою експрес-методу автоматизованої
експертної системи кількісної оцінки залежності літніх людей від медичної,
соціальної і психологічної допомоги (АЕСКОЗ) (Додаток Г), розробленого
Інститутом геронтології АМН України. Ця система дозволила визначити
індивідуальний індекс залежності людини від сторонньої допомоги (в умовно
прийнятому діапазоні від 0,0 до 1,0) і , у відповідності до його значення,
підібрати адекватний вид допомоги і тип медичного закладу:
- 0 до 0,29 – людина не потребує сторонньої медичної та соціально-побутової
допомоги;
- 0,3 до 0,74 – людина потребує реабілітаційних заходів в умовах денного
стаціонару;
- 0,75 до 0,94 – людина потребує реабілітаційних заходів вдома;
- 0,95 до 1,0 – людина потребує надання спеціалізованої медичної і
психологічної допомоги в стаціонарних умовах.
Інтегральний індекс залежності людини від сторонньої допомоги базується на
характеристиці фізичних можливостей, соціально-побутової активності,
психологічного статусу, самооцінки здоров'я, користування медичними службами та
стану окремих органів і систем організму (серцево-судинної, опорно-рухової,
нервової, сечостатевої систем та органів почуттів).
На основі індексів залежності від медико-соціальної допомоги з кожного з цих
параметрів було сформовано так званий "профіль залежності" пацієнта і
відповідні цьому профілю рекомендації не тільки для нього, але й для його
родичів з найбільш адекватного в кожному конкретному випадку виду допомоги і
переліку медичних, соціально-побутових і психологічних заходів.
Опрацювання та аналіз отриманих даних містив розподіл пацієнтів на групи,
систематизацію даних, встановлення тенденцій та закономірностей формування,
розвитку і клінічних особливостей патологічного процесу в пацієнтів з деменцією
при ХА.
Розробка та впровадження системи реабілітаційних заходів у комплексному
лікуванні пацієнтів з деменцією при ХА включала добір, створення системи
реабілітаційних заходів для пацієнтів з деменцією при ХА, оцінку медичної,
економічної та соціальної ефективності.
Дослідження проводилося в три етапи. На першому етапі виконували клінічне та
клініко-психопатологічне дослідження 210 пацієнтів з деменціями різного
походження, куди входили 96 пацієнтів із деменцією при ХА за віком від 40 до 89
років. Тестові завдання виконували
- Київ+380960830922