РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених
Проаналізовані дані дослідження 139 чоловіків віком від 18 до 46 років, яким встановлений діагноз розладу особистості, в тому числі 97 чоловіків з агресивними формами поведінки, які у зв'язку з реалізованим злочином проти життя та здоров'я особистості притягувались до кримінальної відповідальності і проходили судово-психіатричну експертизу (основна група), а також 42 чоловіка, які проходили обстеження та лікування на базі Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні з діагнозом "розлад особистості", в клінічній картині яких відмічалися агресивні тенденції, але вони не притягувались до кримінальної відповідальності (контрольна група).
Дослідження осіб основної групи проведене на базі Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області. Під час проведення експертизи усі досліджувані були визнані осудними та відбували покарання за статтями 115, 116, 121, 122, 123, 125, 126, 127 та 129 Кримінального Кодексу України (2001). Більшість засуджених (70 осіб - 72,2%) притягувались до кримінальної відповідальності два (49 - 50,5%) або більше разів (21 - 21,7%), причому в 58 (82,9%) випадків злочин був більш тяжким, ніж попередній. Відповідно до цього, основну групу було розділено на підгрупи: 27 осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності вперше, склали підгрупу Іа, а 70 чоловіків з рецидивами скоєння злочинів - підгрупу Іб.
Серед досліджуваних І групи тільки 13 (13,4%) осіб не спостерігались психіатричною службою до скоєння злочину; 84 (86,6%) - знаходились на обліку психіатричної служби.
ІІ групу (контрольну) склали дані дослідження 42 чоловіків, що знаходились на обстеженні або лікуванні у Комунальному закладі "Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня".
Діагноз розладів особистості встановлювався згідно з критеріями Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду (F-60 - F-61).
Критерії включення та виключення з дослідження.
І основна група (засуджені з РО):
Критерії включення:
- Чоловіки у віці 18-70 років;
- Засудженість за ст. 115,116, 121, 122, 123, 125, 126, 127 та 129 КК України (вбивства та нанесення тілесних ушкоджень);
- Наявність верифікованого діагнозу РО;
- Знаходження у місцях позбавлення волі більше ніж 6 місяців (з метою виключення можливості впливу пенітенціарного стресу);
- Бажання приймати участь у дослідженні та виконувати всі запропоновані методики.
Критерії виключення:
- Наявність конкурентного психічного розладу;
- Наявність клінічно значущої соматичної патології;
- Наявність клінічно значущої органічної мозкової патології;
- Наявність любої іншої патології, що може заважати виконанню будь-якої із запропонованих методик.
ІІ група порівняння (пацієнти психіатричного закладу):
Критерії включення:
- Чоловіки у віці 18-70 років;
- Наявність верифікованого діагнозу РО;
- Бажання приймати участь у дослідженні та виконувати всі запропоновані методики.
Критерії виключення:
- Госпіталізація без усвідомленої згоди;
- Засудженість за ст. 115,116, 121, 122, 123, 125, 126, 127 та 129 КК України (вбивства та нанесення тілесних ушкоджень);
- Наявність конкурентного психічного розладу;
- Наявність клінічно значущої соматичної патології;
- Наявність клінічно значущої органічної мозкової патології;
- Наявність любої іншої патології, що може заважати виконанню будь-якої із запропонованих методик.
Вік досліджуваних І основної групи на момент дослідження коливався від 20 до 46 років і у середньому (M±m) становив (34,2±1,7) років, на момент скоєння злочину - (29,9±1,6) років. Середній вік засуджених вперше (Іа підгрупа) становив відповідно (32,8±1,4) і (28,6±1,3) років; а чоловіків, які притягувались до кримінальної відповідальності повторно, (Іб підгрупа) - (34,7±0,8) і (30,5±0,7) років. Середній вік пацієнтів ІІ групи становив (33,0±1,2) років. За віковою ознакою всі групи спостереження достовірно не розрізнялись (p>0,05).
Основні методи дослідження: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний, математико-статистичний.
2.2. Клініко-анамнестичний і клініко-психопатологічний методи
Збір клініко-анамнестичних даних включав інформацію про вік досліджуваного, рівень освіти, характер праці, сімейний стан.
Особлива увага надавалася обставинам, мотиву, домінуючим емоціям і провокуючим факторам здійснення злочину, поведінці після скоєння насильницької дії, характеру і тяжкості злочину. Збиралася інформація щодо поведінки засуджених у місцях позбавлення волі в різні адаптаційні періоди.
Клініко-психопатологічний метод базувався на загальноприйнятих підходах до психіатричного обстеження пацієнтів і включав складові частини дослідження: розпитування, зовнішній огляд, спостереження за поведінкою, аналіз об'єктивних ознак розладів або особливостей психічного стану. Також, аналізувались стан, що привів до правопорушення, динаміка РО, типи реагування у ситуаціях, що мали суб'єктивне значення для досліджуваного. В процесі розпитування особлива увага фіксувалась на особистісному преморбіді з метою виявлення особливостей умов виховання, характеру взаємостосунків в сім'ї, формам прояву порушень поведінки в дитячому та підлітковому віці, шкідливим звичкам, трудовому шляху, службі в армії та її успішності, взаємостосункам у власній сім'ї та з іншими людьми, задоволеності сексуальним життям, характеру взаємостосунків з однолітками і установці на військову службу. Простежувалась динаміка або відсутність характерологічних змін, аналізувалися обставини, що безпосередньо передували кримінальному злочину.
Відомості, отримані від пацієнта, об'єктивізувалися іншими даними, зокрема інформацією з медичної документації лікувального закладу та місць позбавлення волі.
Установлення діагнозу і верифікація типу розладу особис
- Київ+380960830922