РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Клінічна характеристика обстеженого контингенту жінок з синдромом
полікістозних яєчників
Для виконання поставлених задач нами було обстежено 112 жінок з СПКЯ, яким у
зв'язку з відсутністю ефекту або частковим ефектом від попередньої гормональної
терапії проведено хірургічне лікування.
Усі жінки до операції отримували терапію естроген-гестагенними препаратами; 68
(60,7%) жінкам проводили стимуляцію овуляції; 41 (36,6%) - кломіфеном, 27
(24,1%) - неодноразово і різними методами.
Підтвердження діагнозу СПКЯ проводилося за Овсянніковою Т.В. [67], і включало
докладне клінічне обстеження (поглиблене вивчення анамнезу, ретельний загальний
огляд і гінекологічне дослідження) з використанням комплексу лабораторних
методів.
До визначення особливостей анамнезу відносилися дані про вік і стан здоров'я
батьків й найближчих родичів, стан менструальної та генеративної функції
матері, особливості перебігу у неї вагітності і родів у матері.
Більшість жінок - 76 (67,9%) народилися в сім'ях як перша або єдина дитина.
Літній вік батьків на час народження відмічався у 32 (28,6%) випадках.
Ускладнення вагітності у матері (гестози, інфекційні захворювання, травми та
ін. було у 89 пацієнток (79,5%). Захворювання статевої системи матерів у
вигляді порушень менструального циклу, доброякісних пухлин яєчників, запальних
захворювань до народження дитини спостерігалось у 68 (60,7%) випадках.
Соматичні захворювання батьків, такі як гіпертонічна хвороба, цукровий діабет,
ожиріння, відмічалися у 53 (47,3%) випадках.
У дитинстві і в період статевого дозрівання 86 жінок (76,8%) перенесли Дитячі
інфекційні захворювання, 17 з них мали ускладнення; 11 (9,82 %) перенесли в
дитинстві нейроінфекцію, 38 (33,9%) - мали травми.
Середній вік обстежених жінок становив (28,9 ± 0,3) роки.
За тривалістю захворювання всі обстежені жінки з СПКЯ були розподілені на три
групи:
1-ша група - 57 (50,9%) жінок з тривалістю захворювання до 2 років;
2-га група - 35 (31,3%) пацієнток з терміном захворювання від 2 до 5 років;
3-тя група—20 (17,9%) жінок з тривалістю хвороби більше ніж 5 років.
Термін тривалості захворювання визначався на підставі даних про початок проявів
основних клінічних симптомів СПКЯ: порушення менструального циклу, гірсутизм,
ожиріння, безплідність [18].
Контрольну групу складали 20 практично здорових жінок репродуктивного віку.
Серед усіх обстежених хворих на СПКЯ спостерігалися різні клінічні форми
синдрому. У 61 (54,5%) жінок відмічалася типова (так звана яєчникова) форма
синдрому; у 35 (31,3%) - поєднанна (оваріальна і надниркова) форма СПКЯ і у 16
(14,2%) - центральна форма захворювання. Частота різних клінічних форм СПКЯ
серед обстежених жінок залежно від тривалості хвороби наведена на рис. 2.1.1.
Рис. 2.1.1. Частота різних клінічних форм СПКЯ серед обстежених жінок залежно
від тривалості захворювання
Супутню гінекологічну патологію мали 76 (67,9%) жінок з СПКЯ. Хворих з
поєднаними запальним процесом статевих органів ми свідомо не включали в
дослідження. У 32 (42,1%) пацієнток з СПКЯ відмічалася ерозія шийки матки, у 24
(31,6%) - дисплазія шийки матки, гіперпластичні процеси ендометрію були у 14
(16,4%), поліпоз ендометрію - у 6 (7,9%). Слід відзначити, що ерозії та
дисплазії шийки матки частіше спостерігалися у жінок першої та другої груп, а
гіперпластичні стани ендометрія та його поліпоз - у обстежених третьої групи.
Дані про супутню гінекологічну патологію у обстежених жінок з СПКЯ залежно від
тривалості захворювання наведено на рис. 2.1.2.
Рис. 2.1.2. Супутня гінекологічна патологія у обстежених жінок з СПКЯ залежно
від тривалості захворювання
Серед обстежених жінок з СПКЯ у 96 (85,7%) було виявлено екстрагенітальна
патологія, структура і частота якої представлені на рис. 2.1.3. Найбільший
відсоток складали жінки, що часто хворіли вірусними респіраторними
захворюваннями (грип, гострі вірусні респіраторні інфекції). Цей відсоток був
майже однаковим у всіх групах порівняння. Трохи менший відсоток складали жінки,
які мали хронічні захворювання печінки та жовчовивідних шляхів (21,9%). Цю
патологію частіше мали обстежені з тривалим перебігом захворювання. У 19,8%
пацієнток з СПКЯ спостерігався хронічний тонзиліт, який частіше відмічався у
жінок 1ї та 2ї груп. Слід зазначити, що захворювання серцево-судинної системи і
хронічні захворювання нирок і сечовивідних шляхів зустрічалися у обстежених
жінок з СПКЯ з однаковою частотою, але у жінок з тривалим перебігом
захворювання частіше відмічалася така патологія серцево-судинної системи, як
гіпертонічна хвороба.
Рис. 2.1.3. Структура і частота екстрагенітальної патології у обстежених жінок
з СПКЯ в залежності від тривалості захворювання
Під час загального огляду у 69 (61,6%) обстежених жінок спостерігалася
нормальна будова тіла, у 43 (38,4%) будова тіла наближалася до
інтерсексуального типу, для якого характерні високий ріст, довгі руки та ноги,
широкі плечі та вузький таз. Молочні залози були нормально розвинуті у 41
(36,6%), у інших відмічалася гіпоплазія того чи іншого ступеня.
Оцінку ступеня оволосіння проводили за допомогою шкали Феррімана-Голлвея.
Нормальне гірсутне число мали 24 (21,4%) жінки, пограничне – 31 (27,7%),
гірсутизм – 59,9% жінок.
Зайву масу мали 62 (55,4%) жінки, причому ожиріння І ступеня відмічалося у 21
(34,4%), ІІ ступеня – у 32 (52,5%) пацієнток.
Аналіз результатів становлення менструальної функції у хворих з СПКЯ
представлений на рис 2.1.4.
Рис. 2.1.4. Початок менархе у обстежених жінок з СПКЯ
Як свідчать представлені результати, у жінок з СПКЯ більш як у половини
відмічалос