Ви є тут

Патологічний прелімінарний період (патогенез, прогнозування, профілактика і лікування).

Автор: 
Савченко Сергій Євгенійович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0507U000281
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи дослідження
Для вирішення поставлених задач дослідження проводили в таких основних напрямках:
* клініко-статистичний аналіз частоти і тривалості патологічного прелімінарного періоду у здорових жінок, структури порушень пологової діяльності, стану плода і новонародженого з урахуванням характеру прелімінарного періоду (за матеріалами 1624 історій пологів, які мали місце в клініках Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України за 1993-2004 роки);
* клініко-параклінічне обстеження 300 здорових вагітних (з них 200 з ППП, 100 жінок без проявів ППП склали контрольну групу);
* визначення ролі стресогенних факторів в патогенезі аномалій пологової діяльності шляхом оцінки рівня стресостійкості обстежених жінок;
* дослідження стану стрес-реактивності за даними ендокринологічних досліджень (вміст простагландинів, адреналіну, норадреналіну, кортизолу, серотоніну) та імунологічних досліджень (цитокіни: фактор некрозу пухлин, інтерлейкіни 1, 6, 10);
* оцінка змін метаболізму NO з урахуванням характеру прелімінарного періоду;
* дослідження особливостей тиреоідного гомеостазу (ТТГ, Т3, Т4) в пологах на фоні патологічного прелімінарного періоду;
* вивчення особливостей гормонального стану фето-плацентарного комплексу (вміст прогестерону, естріолу, естрадіолу і плацентарного лактогену, морфологічні дослідження - рецептори прогестерону, естрадіолу) і оцінка його ролі у розвитку ППП та аномалій пологової діяльності;
* експериментальні дослідження по вивченню змін чутливості міометрію до ПГЕ2, ПГF2?, окситоцину в динаміці вагітності та впливу стресу на скоротливу діяльність;
* вивчення скоротливої функції матки та стану плода при аномаліях родової діяльності за даними УЗД та КТГ;
* розробка математичної моделі прогнозування патологічного прелімінарного періоду та аномалій пологової діяльності з урахуванням характеру прелімінарного періоду;
* патогенетичне обгрунтування, розробка і оцінка ефективності комплексу лікувально-профілактичних заходів при ППП.
Для визначення рівня стресогенного навантаження у вагітних з ППП проведено ретроспективний аналіз соціально-економічних і медико-біологічних стресогенних факторів, представлених в спеціально розробленій уніфікованій анкеті. При сумі 131-89 балів визначали високе стресогенне навантаження, 88-45 - помірне і менше 45 балів - низьке.
Для вивчення індивідуальної стресостійкості використана спеціальна анкета М.Г.Айрапетянц та співавт. (1982), Н.М.Жаничева та співавт. (1984), яка адаптована для вагітних [197]. У кожної жінки визначали суму балів, яка характеризувала її адаптивність, емоціональність і тривожність. Весь можливий діапазон суми балів для кожної типологічної характеристики розділяли на три інтервали, відповідно з низькою, помірною і високою адаптивністю (емоційністю, тривожністю) (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Рівень типологічних характеристик обстежених вагітних
у балах
Рівень характеристикиТипологічна характеристика вагітних Адаптивність Емоційність Тривожність низька 0 - 1217 - 2421 - 15 помірна 13 - 249 - 1614 - 8 висока 25 - 368 - 07 - 0
За одержаними балами для кожної вагітної визначали індекс стресостійкості за формулою

A
Ic = , (2.1)
E + T
де Ic - індекс стресостійкості,
A - адаптивність,
E - емоційність,
T - тривожність.
100
A = a = a 2,78, (2.2)
36
де a - сума балів у даної вагітної при визначенні адаптивності.

100
E = e = e 4,16; (2.3)
24
де e - сума балів у даної вагітної при визначенні емоційності.
100
T = t = t 4,76; (2.4)
21
де t - сума балів у даної вагітної при визначенні тривожності, звідки визначено Іс за формулою:
2,78 a
Ic = , (2.5)
4,16 e + 4,76 t
При Iс > 1 стресостійкість вважається високою, при показниках від 0,99 до 0,5 - помірною, а при Iс < 0,5 - низькою.
Стан симпатико-адреналової системи оцінювали по вмісту адреналіну та норадреналіну флюорометричним методом Е.Ш.Матліної [197]. Про стан фето-плацентарного комплексу судили по екскреції естрогенів (естріолу), що визначались за методом Brawn T. Стан стрес-лімітуючої ланки оцінювали по вмісту серотоніну у крові (метод С.Юденфреда). Використовувались реактиви стандартні АО ("Хімлаборреактив").
Вміст у сироватці крові естріола, естрадіола, прогестерону, пролактину, кортизолу визначали радіоімунологічним методом з використанням стандартних КІТ ХДП ИБОХ НАНБ (Білорусь).
Вміст у сироватці крові простагландинів Е2 визначали імуноферментним методом з використанням стандартних тест-наборів фірми "AMERSHAM".
З метою вивчення ролі NO в патогенезі слабкості пологової діяльності при ППП було визначено концентрацію нітратів та нітритів за методом Гриса [389]. Концентрацію L-аргініну в крові аналізували за допомогою фотометричного метода, в основу якого покладена реакція L-нафтола з гіпобромідним реактивом [82].
Концен