РОЗДІЛ II
Характеристика Світової організації торгівлі
як інституціональної основи міжнародно-правового регулювання світової торгівлі
ІІ.1. Особливості правового статусу СОТ як міжнародної економічної організації
СОТ розглядається як організаційно-правова система сучасної міжнародної
торгівлі, що поширюється на всі сектори останньої. Це постійно діюча,
повноправна правосуб’єктна міжнародна організація [86, с. 96].
Наявність яких сутнісних ознак СОТ дозволяє віднести її до міжнародних
організацій? Тобто, в чому полягає сутність СОТ як міжнародної організації?
Глибина пізнання будь-якого явища або предмета оточуючого світу, як відомо,
відбивається у змісті поняття про нього. Зрозуміти – означає виразити у формі
поняття, яке є сутністю предмета. У філософії поняття розглядається як одна з
форм, у яких здійснюється процес пізнання на рівні абстрактного мислення.
Поняття – це “…думка, що являє собою результат узагальнення (і виділення)
предметів або явищ того чи іншого класу за більш або менш істотними (а тому і
загальними для цих предметів і в сукупності специфічними для них, що
виокремлюють їх із безлічі інших предметів і явищ) ознаками” [87, с. 117].
Отже, для розуміння сутності міжнародної організації необхідно визначити ті
ознаки, які складають її поняття. В літературі не існує єдиної точки зору
стосовно критеріїв міжнародних організацій, а отже, не вироблено
загальноприйнятого визначення поняття міжнародної організації.
“Щорічник міжнародних організацій” (The Yearbook of International Organization)
визначає вісім критеріїв міжнародної організації:
1. Цілі організації повинні за своєю природою мати міжнародний характер і
принаймні торкатися трьох держав.
2. Членство в організації може бути індивідуальним або колективним. При цьому
за всіма повинне визнаватися право голосу. Членство в організації має бути
відкритим для нових членів, які відповідають вимогам статуту даної організації.
Процедура голосування не повинна надавати можливості контролювати організацію
будь-якій державі.
3. Статут організації повинен надавати можливість членам організації періодично
проводити вибори керівних органів. У статуті організації має бути положення, що
передбачає наявність постійної штаб-квартири.
4. Персонал організації не може бути сформований з представників однієї
організації більш ніж на визначений період часу.
Бюджет організації має формуватися за рахунок істотних внесків не менше трьох
держав. При цьому не допускається мати прибуток при розподілі коштів між
членами організації.
6. Організації, які органічно зв’язані з іншими міжнародними організаціями,
повинні продемонструвати, що вони існують незалежно і здатні обирати своє
власне керівництво.
7. Мають бути свідчення поточної діяльності організації.
8. Такі критерії, як розмір організації, політична орієнтація, ідеологія, сфера
діяльності, місцезнаходження штаб-квартири і номенклатура посад є несуттєвими
для вирішення питання про те, чи є дана організація міжнародною, чи ні [88, с.
42].
Дж.Фіцморіс до основних ознак міжнародної організації відносить договірну
основу, наявність загальних органів, автономність щодо своїх членів, міжнародну
правосуб’єктність, договірну правоздатність [45, р. 107–108].
Міршаймер вважає міжнародну організацію публічним інститутом, створеним у
результаті підписання міжнародного договору, сторонами якого є дві або більше
держави. Адміністративні органи організації мають свій бюджет, персонал,
штаб-квартиру і т.д. й керуються у своїй діяльності закріпленими в договорі
правилами процедури [47, р. 8–9].
О.Шибаєва та М.Поточний виділяють такі ознаки міжнародної організації: 1)
договірна основа; 2) наявність певних цілей; 3) самостійні права (і обов’язки),
відмінні від прав (і обов’язків) держав-членів; 5) заснування, відповідно до
міжнародного права [89, с. 17].
Якщо спробувати узагальнити наведені вище ознаки міжнародних організацій, можна
сформулювати таке визначення міжнародної організації: міжнародна організація –
це формальна, постійно діюча структура, створена на основі міжнародного
договору двох або більше держав для реалізації їх спільних інтересів.
Існує й інший спосіб утворення міжнародних організацій: ухвалення рішення в
даному питанні іншою міжнародною організацією. Наприклад, шляхом прийняття
відповідних резолюцій ООН були утворені автономні міжнародні організації зі
статусом допоміжного органу Генеральної Асамблеї ООН – Конференція ООН з
торгівлі й розвитку (ЮНКТАД), Програма розвитку ООН (ПРООН) та ін.
Міжнародні організації слід відрізняти від міжнародних режимів. Під
міжнародними режимом розуміється регулювання і контроль транснаціональних та
міжурядових відносин шляхом прийняття правил і процедур, а також певних
інститутів для певного виду діяльності [148, р. 5]. Режим може бути формально
встановлений (система Бреттон-Вудса, ГАТТ) або може існувати неформально.
Режими можуть ґрунтуватися на міжнародних угодах, які передбачають заснування
певних організаційних структур тощо (МАГАТЕ та ін.). Проте цілі й завдання
міжнародних організацій, як правило, набагато ширші.
Зазначені вище основні ознаки міжнародної організації притаманні і СОТ. Отже,
Світову організацію торгівлі можна визначити як об’єднання держав, створене на
основі міжнародної угоди для виконання певних функцій у сфері міжнародної
торгівлі, яке має постійно діючі органи, міжнародну правосуб’єктність і
засноване відповідно до норм міжнародного права.
СОТ, як і кожна міжнародна організація, створена для виконання конкретної,
визначеної, тільки їй властивої, цілі (або цілей). Ціль міжнародної організації
визначає її компетенцію, характер повноважень
- Київ+380960830922