РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КАРТОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РАДІОЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ, ЩО
СКЛАЛАСЯ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
2.1. Методичні підходи до картографічних досліджень радіоекологічної ситуації
Як зазначалося в розділі 1, найбільш повне розкриття взаємозв’язків явищ тієї
чи іншої системи забезпечується системним підходом. При використанні системного
підходу одним з важливих ланцюгів процесу дослідження є створення різноманітних
за формою та призначенням моделей як засобів дослідження. Без використання
моделей різних типів в картографічному дослідженні практично неможливо було б
перейти від об’єктів дійсності до їх відображення на карті, яка сама є моделлю
явищ дійсності. Використання системного підходу і моделювання дають змогу
надати об’єкту упорядкованого вигляду і якнайбільш розкрити підходи до
картографічного відображення проблем.
Екологічне моделювання охоплює системи різних рангів. З одного боку, ранг
системи визначає відмінності в типах моделей, з другого боку - методи та
підходи, які використовуються під час створення.
У широкому розумінні термін “модель” трактується як образ (зображення, опис,
схема, графік, план, карта тощо) [39]. Вивчення робіт з методології моделювання
[39, 77, 80, 90] дає можливість визначити чотири головні характеристики моделі:
об’єктивна відповідність системі-оригіналу, що моделюється; можливість пізнання
об’єкту на різних етапах його розвитку; можливості надання інформації в процесі
дослідження; наявність певних правил переходу від інформації, яку вміщено в
модель, до інформації про систему-оригінал. В процесі картографічного
моделювання структурно-графічні моделі грають значну роль як засоби
систематизації уявлень про об’єкт, створюють цілісний образ складного об’єкту
(системи-оригіналу).
У картографічному дослідженні радіоекологічної ситуації теж є доцільним
використання структурно-графічного моделювання, тобто створення
структурно-графічної моделі системи-оригіналу “населення-навколишнє середовище”
в межах загальної системи “суспільство-природа”. Основним джерелом вихідної
інформації для побудови структурно-графічних моделей об’єкту оперативного,
середньострокового та довгострокового картографічного моніторингу мають бути
детальні описи радіоекологічної ситуації, яка виникла внаслідок аварії на ЧАЕС.
На думку автора, можна вважати методологічно доцільними створення
структурно-графічних моделей, які відображають основні закономірності зв’язків
елементів складних систем, на основі фактологічних матеріалів, які вміщені в
описи реальної системи.
Для перевірки вірності відбору картографічної інформації можна використовувати
моделі іншої форми реалізації - матричні моделі. В нашому випадку аналіз
радіоекологічної ситуації виявив блок проблем, які виникли внаслідок дії
радіаційного забруднення (див. рис. 1.1). Однак не слід вважати моделювання
лише допоміжним методом, який дозволяє найбільш ефективно проводити
картографічне дослідження. Взаємодія методу моделювання з картографічним
методом обумовила розвиток картографічного моделювання, який поширився не лише
на процеси відображення наявних реальних систем-оригіналів, а й на
цілеспрямоване конструювання ситуації, яка стане реальністю за певних умов її
прогнозування.
Для визначення основних параметрів радіоекологічної ситуації та процесів її
розвитку на різних відтинках часу від аварії на ЧАЕС нами проаналізовано
основні доступні для нас результати радіоекологічних досліджень, виконані
різними установами та окремими колективами дослідників, які подані у відкритій
науковій літературі. На цій фактологічній основі побудовано три
структурно-графічні моделі, які подають у системно упорядкованій формі уявлення
про об’єкти, що підлягають картографічному моніторингу на трьох його етапах.
2.2. Аналіз характерних рис забруднення компонентів природи в зоні дії
Чорнобильської катастрофи та структурно-графічне моделювання об’єкту
оперативного картографічного моніторингу
Відомо, що аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) суттєво
змінила стан навколишнього середовища та вплинула на структуру забруднення
компонентів природи території України, а також далеко за її межами - у
Скандинавії, Великій Британії, Німеччині та інших країнах. З віддаленням від
місця події суттєвий вплив на формування забруднення мали опади (дощі), які
сприяли вимиванню з атмосфери радіоактивних речовин. Радіаційне забруднення
території України протягом 1986 р. відбувалося декількома етапами.
Перший викид радіоактивних речовин був зумовлений вибухом та руйнуванням
оболонки реактора в ніч на 26 квітня 1986 року. За оцінками спеціалістів
колишнього СРСР, потужність випромінювання тотожна вибуху 300 бомб, скинутих на
Хіросіму. Іноземні фахівці вважають, що потужність вибуху на ЧАЕС становить 800
таких бомб [94].
Основна доза радіоактивного випромінювання, отримана населенням в період після
вибуху до 15 травня 1986 року, складалася, за даними УДК “Комбінат”, з таких
радіонуклідів: 131I-12,1 %; 103Ru-12,5%; 140La-19,2%; 95Zr-21,1%; 95Nb-26,7%.
Залежно від часу розпаду ізотопів стала збільшуватись роль інших радіонуклідів
при одночасному зниженні загального радіаційного
фону [98]. Західний слід вибуху розповсюдився за межі 30 км зони вузькою смугою
в західному напрямку за лінією Янів-Вільча-Журба. Потужне надходження
радіоактивних речовин до атмосфери тривало протягом 26-28 квітня 1986 року.
Радіоактивні речовини потрапили на висоту 1-2 тис. метрів, а деяка частина - до
5 тисяч метрів. Вітри розносили їх в західному та північно-західному напрямку,
що зумовило виникнення зон забр
- Київ+380960830922