Ви є тут

Корекція психічного і фізичного розвитку інвалідів з порушенням функцій спинного мозку

Автор: 
Зінов\'єв Олександр Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U000971
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ НАЯВНОЇ РУХОВОЇ СФЕРИ ІНВАЛІДІВ 3 ПОРУШЕННЯМИ
ФУНКЦІЙ СПИННОГО МОЗКУ В ШИЙНОМУ ВІДДІЛІ ХРЕБТА
2.1. Методика дослідження рухової сфери інвалідів з порушеннями функцій
спинного мозку в шийному відділі хребта (констатуючий етап)
Корекційне навчання рухових дій соціально-побутового спрямування, фізична
реабілітація учнів з порушеннями функцій спинного мозку в шийному відділі,
становить складну лікувально-педагогічну систему, яка згідно основних положень
правил компенсації повинна функціонувати безперервно, оскільки в результаті
травматичного ураження хребта відновлення втраченої функції - процес нестійкий
і вимагає постійного тренування в умовах етапної та мінливої цілеспрямованої
психологічної і фізіологічної стимуляції (фізичні навантаження різного
характеру і сили) по каналу моторно-вісцеральної регуляції, формуючи тим самим
заданий лікувально-педагогічний ефект [10, 33, 37, 49, 60, 65, 80]. Основний
об'єкт, на який спрямовані провідні психологічні, педагогічні форми, засоби і
методи фізичної реабілітації - це нервово-м'язова система, механізми
моторно-вісцеральної регуляції хворих і інвалідів в органічній єдності з їхньою
психічною діяльністю. У зв'язку з цим хворі, інваліди і фахівці в галузі
фізичної реабілітації повинні мати для практичного використання об'єктивну
інформацію про вихідні рівні і резервні можливості психічної діяльності
нервово-м'язової та моторно-вісцеральної системи і організму в цілому.
Правомірне твердження В.В.Бойка [20], В.Г.Григоренка [19], М.Р.Могендовича,
І.Б.Темкіна [107, 108], про те, що у процесі еволюції організм людини
сформувався під впливом пропріорецепції (яка впливала на організм людини на
різних рівнях його організації зі зміною потужності, характеру і тривалості) як
унікальної за стійкістю і міцністю відносно факторів оточуючого середовища
біологічної системи негативно впливають. На користь цього положення свідчать
дані автоекспериментів інвалідів з порушеннями функцій спинного мозку
травматичного походження, в результаті яких були досягнуті значні показники у
відновленні рухової сфери і формуванні компенсаторних механізмів [107]. Так,
канадець Рік Хансен (інвалід з ураженням функцій спинного мозку в шийному
відділі) у процесі фізичної реабілітації відновив фонд життєво важливих рухових
умінь і навичок, розвинув функціональні можливості провідних систем організму
до такого рівня, що здійснив спортивний подвиг - він об'їхав на кріслі-колясці
земну кулю, подолавши при цьому 50 000 км. У процесі підготовки до цього
супермарафону він з 1982 по 1984 рр. посідав перші місця на різних міжнародних
змаганнях серед інвалідів з порушенням функцій спинного мозку. Структуру і
зміст своєї фізичної реабілітації Рік Хансен охарактеризував таким чином: "Я
тренувався сім днів на тиждень по 6-7 годин, спорт був головним у житті. Моє
тіло в результаті тренувань повністю пристосувалось для змагань. Звичайно ж не
всі знають, що марафон у колясці вимагає великої м'язової сили через ті фізичні
закони, які діють у процесі ведення коляски. Я дуже схуд, але тіло вміє
пристосовуватись. Коли я починав свою подорож, дуже мало людей вірили, що вона
можлива, але тепер я вірю, що коли ми дійсно захочемо, то можна здійснити що
завгодно. Головне завдання, щоб усі люди визнали спортсменів-інвалідів
насамперед як спортсменів. Це станеться, справа тільки в часі” [48, 49, 53].
У процесі досліджень ми спостерігали та проводили консультації видатного
спортсмена інваліда Спартака Степанова із м.Маріуполя Донецької області, який у
20 років отримав важку травму з частковим порушенням функцій спинного мозку в
шийному відділі хребта. Спартак Степанов був травмований у результаті падіння з
висоти 15 метрів під час змагань з альпінізму. Спеціалісти, які його оперували,
дійши висновку, що він більше не зможе не тільки ходити, але й сидіти. Всупереч
точці зору лікарів почав вивчати спеціальну літературу з питань фізичної та
соціальної реабілітації інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату та
багато займатись фізичними вправами силової та швидкісно-силової спрямованості.
Спартак виготовив ряд спеціальних тренажерів, на основі наших інструкцій та
робіт [18, 19, 50-53], почав займатись важкою атлетикою, що дозволило йому в
1993 р. вибороти перше місце в Україні у своїй ваговій категорії. Починаючи з
1994 року, не одноразово був чемпіоном України з силових вправ, а в 1997 р.
виборов перше місце на чемпіонаті Європи, де “встановив світовий рекорд” в жимі
лежачі 185 кг. Потрібно звернути увагу на те, що Спартак Степанов у своєму
автоексперименті керувався принципом різностороннього впливу фізичних вправ
корекційної та змагальної спрямованості. Такий підхід дозволяв йому в 1999 р.
стати чемпіоном Європи з плавання на дистанції 50 м. вільним стилем, він
успішно займається греблею, настільним тенісом. Видатні спортивні досягнення
Спартака Степанова дозволили йому успішно адаптуватись до побутових та
соціально-суспільних відносин – він успішно навчається в університеті на 3
курсі економічного факультету.
Наші спостереження унікального досвіду Спартака Степанова у фізичній та
соціальній реабілітації дозволили дійти таких попередніх висновків:
- такі вражаючі результати були досягнені завдяки високому рівневі
дидактико-реабілітаційної мотивації;
- успішна корекція та компенсація психічної і рухової сфер інваліда (параліч
нижніх кінцівок) досягалась завдяки феномена високого рівня психічної та
функціональної нервово-м’язової підготовки в дотравматичному періоді життя
С.Степанова (він виконав норматив майстра спорту СРСР з греблі).
Наукова і практична цінність цих резу