РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ДО ФОРМУВАННЯ У ШКОЛЯРІВ ПРОДУКТИВНИХ СПОСОБІВ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Організація і методика експериментального дослідження
Метою експериментального дослідження було виявлення ефективності визначених
педагогічних умов, що забезпечують підготовку майбутніх педагогів до формування
у школярів продуктивних способів образотворчої діяльності.
Експериментальна робота проводилася на базі Південноукраїнського державного
педагогічного університету (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського протягом 1998 – 2002
рр. В експерименті брали участь студенти І-ІІІ курсів художньо-графічного
факультету, вчителі образотворчого мистецтва загальноосвітніх шкіл м. Одеси та
Одеської області. Усього обстежено 227 осіб, з них 100 студентів брали участь в
основному формуючому експерименті.
Педагогічний формуючий експеримент проводився на заняттях зі спеціального
предмета “Малюнок” під час самостійної і творчої роботи студентів, а також у
процесі проходження ними педагогічної практики.
До завдань експериментального етапу дослідження входило:
виявити емпіричні факти, що підтверджують вірогідність виділених ознак
художньо-педагогічної компетентності учителів образотворчого мистецтва щодо
формування у школярів продуктивних способів образотворчої діяльності;
встановити тенденції і залежності, що супроводжують процес формування означеної
компетнтності; достатність та ефективність розроблених нами умов, змісту і
методики його опанування щодо підготовки майбутніх учителів образотворчого
мистецтва до формування у школярів продуктивних способів образотворчої
діяльності.
З урахуванням вирішення цих завдань, експериментальне дослідження проходило у
два етапи.
Перший етап дослідження визначався цілями констатуючого експерименту. До його
завдань входило: виявлення рівня сформованості у випускників
художньо-графічного факультету продуктивних способів образотворчої діяльності;
особливостей їхніх уявлень про сутність продуктивного способу образотворчої
діяльності, засоби педагогічного керування, стимулювання процесу розвитку в
учнів продуктивних способів образотвочої діяльності.
Вирішення цих завдань здійснювалося у процесі обстеження студентів-випускників
художньо-графічного факультету під час проходження ними педагогічної практики,
а також учителів-практиків загальноосвітніх шкіл.
Для проведення діагностичного обстеження використовувалися методи анкетування,
педагогічного спостереження, аналізу навчальних і творчих робіт
студентів-випускників та вчителів образотворчого мистецтва.
Основний параметр, за яким проводилося обстеження і який контролювався в
констатуючому експерименті, складала художньо-педагогічна компетентність
фахівців щодо змісту і методики організації дій, спрямованих на формування у
школярів продуктивних способів образотворчої діяльності.
В ході виділення ознак його прояву, ми виходили з того, що художньо-педагогічна
компетентність на психологічному рівні забезпечується цілісним утворенням у
структурі особистості вчителя і виникає внаслідок взаємодії когнітивного та
операційно-дієвого компонентів у структурі майбутньої професійно-педагогічної
діяльності вчителя образотворчого мистецтва [51].
Зважаючи на це, емпіричні показники компетентності майбутніх учителів щодо
формування продуктивних способів образотворчої діяльності у школярів ми
визначили в такий спосіб.
Когнітивний компонент – це наявність знань про:
сутність продуктивної образотворчої діяльності й ознак її прояву;
систему дій, що забезпечує продуктивний характер образотворчої діяльності;
засоби педагогічного стимулювання продуктивних способів образотворчої
діяльності;
основи образотворчої грамоти та закономірності створення художнього образу
засобами образотворчої діяльності.
Для визначення операційно-дієвого компонента як здатності оперувати
(використовувати) знаннями, ми виділили такі показники:
вміння визначати мету образотворчої діяльності і формулювати її як певне
пізнавальне завдання;
вміння планувати та аналізувати процес розв’язання завдання засобами
образотворчої діяльності;
вміння стимулювати творчу активність особистості до експериментування із
засобами образотворчої діяльності;
вміння усвідомлено реконструювати й аналізувати процес створення продукту
образотворчої діяльності.
Кожний з означених показників вивчався за допомогою спеціально розроблених
методик і на підставі двох виділених критеріїв:
яскравість прояву показника;
усталеність прояву показника.
З урахуванням цих критеріїв прояв показників художньо-педагогічної
компетентності студентів щодо формування у школярів продуктивних способів
образотворчої діяльності оцінювався за такою шкалою:
бал 3 – ознака виявляється переконливо, у всіх ситуаціях, що спостерігаються;
бал 2 – ознака виявляється у більшості ситуацій, що спостерігаються;
бал 1 – ознака виявляється слабко, непереконливо, менше, ніж у половини
ситуацій;
бал 0 – ознака не виявляється.
Загальним критерієм оцінки рівня художньо-педагогічної компетентності було
обрано повноту прояву показників когнітивного та операційно-дієвого компонента
цієї компетентності. За цим критерієм високий рівень художньо-педагогічної
компетентності визначався за наявністю в обстежуваних вичерпних знань та вмінь
за всіма показниками когнітивного та операційно-дієвого компонентів.
Достатній рівень характеризувався недостатньо повними, частковими знаннями у
зазначених показниках, наявністю умінь не менш як за трьома показниками
когнітивного та операційно-дієвого компонентів.
Середній рівень художньо-педагогічної компетентності
- Київ+380960830922