розділ 2.2. Реалізація політичних прав та свобод людини і громадянина в
системі органів місцевого самоврядування
Найбільш тісні взаємозв’язки між правами людини і місцевим самоврядуванням
спостерігаються в процесі реалізації політичних прав та свобод людини і
громадянина. За великим рахунком органи місцевого самоврядування є прямим
наслідком реалізації політичних прав громадян, так як використання громадянами
свого права обирати чи бути обраним в представницькі органи місцевого
самоврядування, будь-яким іншим чином брати участь в управлінні місцевими
справами, є безпосереднім засобом формування та функціонування всіх ланок
місцевого самоврядування. Основна особливість цієї групи прав полягає в тому,
що вони безпосереднім чином пов’язані з організацією і здійсненням
народовладдя. Це, в свою чергу, напряму виводить їх на рівень місцевого
самоврядування, як одну з форм здійснення влади народом (ст.5 Конституції
України). Політичні права і свободи стосуються всіх сторін функціонування
політичної влади населення на всіх рівнях її організації як у вертикальному
стані (в тому числі місцевому, низовому), так і в горизонтальному (що включає
функціонування форм безпосередньо і представницької демократії).
В процесі реалізації політичних прав і свобод знаходить своє виявлення
досягнутий рівень реального демократизму як в суспільстві в цілому, так і на
конкретному місцевому рівні. Саме інститут місцевого самоврядування є втіленням
того, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ
здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого
самоврядування (ст.5 Конституції України). В цьому виявляється глобальне
значення реалізації політичних прав та свобод людини і громадянина з точки зору
організації і функціонування елементів структури місцевого самоврядування.
Політичні права і свободи є найбільш дієвими інструментами подолання численних
протиріч в суспільстві і, в першу чергу, політичного відчуження особистості від
влади.
На першому місці в цьому плані стоїть, безперечно, право громадян на здійснення
місцевого самоврядування (ст.7, 38, 140 Конституції України). Складний,
комплексний характер цього права, наявність нормативно визначених форм його
реалізації, вимагає його окремого, детального аналізу.
Право громадян на здійснення місцевого самоврядування включає в себе як права
окремої особистості, так і права територіальної громади як колективного
утворення, тобто колективні права на вирішення всіх питань місцевого значення,
суб'єктом реалізації яких є територіальна громада в цілому, а їх користувачі -
кожний член цієї громади.
Тому при дослідженні проблеми реалізації права громадян на участь у місцевому
самоврядуванні доцільно вести мову про наявність двох груп прав: 1)
індивідуальних, які належать кожному громадянину окремо і можуть бути ним
реалізовані незалежно від інших членів територіальної громади та 2) колективних
прав, реалізація яких можлива лише шляхом колективних дій всіх або більшості
членів територіальної громади. За допомогою такої єдності забезпечується
особистісна орієнтація всієї системи місцевого самоврядування, та, поєднуються
індивідуальні начала з принципами колективізму на місцевому рівні організації
політичного і економічного життя.
Оскільки система первинних суб’єктів місцевого самоврядування є дворівневою: з
одного боку - територіальна громада, з іншого - фізичні особи - громадяни, що
мають спеціальну правосуб'єктність і з яких складається територіальна громада,
то і обсяг прав на участь цих суб’єктів у місцевому самоврядуванні різний, але
не тільки різний, він ще є юридично нерівний. Якщо територіальна громада
безпосередньо здійснює місцеве самоврядування, то окремий громадянин або певна
сукупність громадян не можуть репрезентувати місцевий інтерес, а мають право
лише опосередковано впливати на рішення місцевого самоврядування за допомогою
наданих їм законом засобів.
Саме тому науковий підхід вимагає відокремленого розгляду форм здійснення права
на участь у місцевому самоврядуванні з боку окремих громадян та їх колективів.
Отже, згідно з Конституцією України можна назвати такі основні форми здійснення
окремими громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні (індивідуальні
форми):
-участь у місцевих референдумах;
-право обирати і бути обраним в органи місцевого самоврядування;
-служба в органах місцевого самоврядування;
-оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого
самоврядування, посадових осіб;
-відшкодування за рахунок місцевого самоврядування матеріальної та моральної
шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого
самоврядування, їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Особливе місце серед форм реалізації права на участь у місцевому самоврядуванні
посідає закріплене в ст.40 Конституції України право направляти індивідуальні і
колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого
самоврядування, посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані
розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом
строк. Цю форму можна віднести як до індивідуальних, так і колективних прав на
участь у місцевому самоврядуванні.
Слід відмітити, що органи і посадові особи місцевого самоврядування не тільки
повинні забезпечувати належну роботу зі зверненнями громадян у своїх
структурах, а й згідно п.1 ч.2 ст.38 Закону України “Про місцеве самоврядування
в Україні”[39] на них покладається обов’язок здійснення контролю за станом цієї
роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм
власності.
Вимоги законодавств
- Київ+380960830922