РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
Аналіз проведення земельної реформи в Харківської області
Аграрний сектор економіки країни відіграє надзвичайно важливу роль у підвищенні
добробуту населення, оскільки там виробляється 95% продовольчих ресурсів і дві
третини товарів народного споживання, його частка у валовому суспільному
продукту сягає майже 40%, а в національному доході – однієї третини. В цій
сфері використовується близько 30% основних виробничих фондів і працює п’ята
частина зайнятих у народному господарстві [91].
Сільськогосподарське виробництво України, маючи найкращі за якістю землі у
світі в дореформений період було недостатньо забезпечене необхідними
виробничими ресурсами – технічними й хімічними засобами та інші. Слабо
розвиненою залишалась і соціальна сфера села.
Усе це поряд з іншими причинами обумовило те, що біокліматичний потенціал
сільського господарства країни використовувався лише на 40 – 50%, а генетичні
можливості сортів, гібридів, порід тварин – на 30 – 35%. До того ж
енергомісткість виробництва сільськогосподарської продукції у нас у 2 – 3 рази
вища, ніж у розвинутих країнах. Ця галузь залишається, і сьогодні, однією з
найбільш трудомістких, про що свідчать витрати праці на 1 центнер
сільськогосподарської продукції, які в зерновому господарстві вищі порівняно з
США у 3 рази, в картоплярстві – у 9, буряківництві – у 6, в одержанні приросту
ВРХ – у 18 і свиней – у 31 раз [91].
Високоефективне використання землі неможливо без достатнього забезпечення
господарств виробничими засобами. Співставлення обсягів основних виробничих
засобів в сільськогосподарських підприємствах України і Харківської області у
2001 р. з базовим 1990 р. у різних грошових одиницях лише в загальних рисах
характеризує негативні тенденції їх динаміки, особливо питомих розмірів
фондооснащеності одиниці земельної площі та фондоозброєності праці. При оцінці
в умовних одиницях виявлена стійка тенденція зниження фондооснащеності і
фондоозброєності праці (табл.. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Наявність основних засобів в розрахунку на 1 га
сільськогосподарських угідь і на одного працівника
в сільськогосподарських підприємствах [92]*
Назва
1990
1996
2000
2001
крб.
ум.од.
крб.
ум.од.
крб.
ум.од.
крб.
ум.од.
на 1 га сільськогосподарських угідь
Україна
2245
3351
4144
2194
3187
587
2797
528
Харківська область
2056
3068
3803
2013
2405
443
2050
387
на 1 працівника
Україна
23099
34477
40793
21595
35460
6525
33675
6356
Харківська область
30921
46151
49874
26402
36942
6798
33985
6414
*Курс долара США у “Статистичному щорічнику України за 2001 рік”,с.80
Якщо у 1990 р. на 1 га сільськогосподарських угідь у сільськогосподарських
підприємствах України припадало 3351 умовна одиниця галузевих основних засобів,
то в 1996 р. – 2194, а у 2001 р. – 528 умовних одиниць, тобто фондооснащеність
одиниці сільськогосподарських угідь за 11 років зменшилась у 6,3 раза. В
Харківській області цей показник знизився в 7,9 раза.
Взагалі фондооснащеність одиниці земельної площі в умовах научно-технічного
прогресу значною мірою характеризує рівень інтенсивності виробництва,
досконалість засобів праці, впровадження прогресивних технологій. Фактична
динаміка фондооснащеності одиниці земельної площі у сільськогосподарських
підприємствах України характеризує деіндустріалізацію виробництва, зниження
рівня механізації виробничих процесів, екстенсивне ведення господарства.
Фондоозброєність одного середньорічного працівника також істотно зменшилась.
Якщо у 1990 році на середньорічного працівника в сільськогосподарських
підприємствах припадало 34,5 тис. умовних одиниць, 1996 р. – 21,6, 2000 р. –
6,5 тис., в 2001 р. – 6,4 тис. умовних одиниць, тобто фондоозброєність праці
зменшилась у 5,4 раза (у Харківській області цей показник знизився у 7,2
раза).
Індекс зменшення фондооснащеності у сільськогосподарських підприємствах України
у 1996 р. порівняно з 1990 р. становить 0,65, а в 2001 р. – 0,16, а
фондоозброєності праці за цей же період становив відповідно 0,63 і 0,18. Тобто,
обсяг основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення на одиницю
сільськогосподарських угідь за період, що аналізується, зменшувався вищими
темпами порівняно з фондоозброєністю праці. Певна відмінність названих
показників обумовлена трансформацією земель сільськогосподарських структур,
істотними демографічними змінами у складі сільських товаровиробників, особливо
категорій працездатних і непрацездатних верств населення.
На критичній межі знаходяться забезпеченість сільськогосподарського виробництва
найбільш активною частиною основних засобів праці, зокрема, тракторами,
збиральною технікою, іншими сільськогосподарськими машинами й знаряддями.
Особливу стурбованість викликає те, що сучасний рівень забезпеченості
сільського господарства технічними засобами виробництва не досягає навіть 50%
технологічної потреби машинно-тракторного парку.
Зниження рівня фондо-, енерго- та технологічної оснащеності обумовило спад
виробництва сільськогосподарської продукції. За 1991-2001 роки виробництво
валової продукції зменшилось на 41,2%, у тому числі продукції рослинництва – на
27,9% і тваринництва – в 2,2 рази [92].
Системне погіршення фінансового стану сільськогосподарських підприємств із-за
збитковості або низької рентабельності виробництва більшості видів
сільськогосподарської продукції, поглиблення диспаритету цін на промислову та
сільськогосподарську продукцію, відсутність державної підтримки стали основними
причинами різкого скорочен